1. Аускультаціюгрудної клітки на ділянці легень у здорових дорослих коней вислуховується дихальний шум везикулярне дихання

2. В перші 1-2 доби при гострих запальних процессах дихальних шляхів спостерігаються носові витікання серозні

3. Величина pH шлункового соку у коня 1.3 - 1.7

4. Величина pH шлункового соку у свині 1.1 - 2.0

5. Величина pH шлункового соку у собак 0.8 - 1.2

7. Визначння функціонального стану дихальної системи у коней пробою з проганянням тварин легкою риссю

Вираховують кількість дихальих рухів/хв. у стані спокою. Після цього тварину проганяють 15 хв і знову визначають кількість дихальних рухів та час повернення їх до вихідного стану.

8. Викидання кормових мас через ніс при спробі ковтання називається регургітація

9. Відсутність апетиту це анорексія

10. Відсутність апетиту це анорексія

11. Гастроскопія, що визначає?

Прижиттєво визначитит зміни слиової оболонки шлунка(колір, розміри та напрям складок, їх щільність, набряк, наявність крововиливів, ерозій, виразок і пухлин). Використовують для діагностики виразкової хвороби, пухлин, олуланозної інвазії та іншоїї патології шлунка.

12. Гемолітична жовтяниця виявляється за таких розладів піроплазмоз, лептоспіроз, інфекційній анемії коней, гемолітичній хворобі деяких отруєннях

13.Дайте класифікацію дихальних шляхів.

Розрізняють

основні(фізіологічні)-шуми які вислухуються у здорових тварин.

До основних дихальних шумів належать шуми гортанного стенозу(ларингеальне дихання),трахеальне,бронхіальне,і везикулярне.

Бронхіальне дихання вислуховується н грудній клітці в ділянці плече лопаткового пояса. Нагадує звук «Х». вислуховуєть він при вдиху і видиху.

Везикулярне дихання виникає внаслідок коливання стінок альвеол у момент вдиху,який супроводжується наповненням альвеол повітрям. Шум нагадує звук «Ф»

Патологічні-спостерігаються лише при патології,вони домішуються до основних і можуть бути бронхопульмональними або плевро-пунмональними .

Серед бронхопульмональних розрізняють крепітацію,хрипи,пат. Бронхіальне дихання і амфоричне дихання, а серед плевро-пунмональних- шум тертя плеври,хлюпання і легеневої фістули

14. Де розташована книжка у ВРХ, якими методами досліджують і визначають?

Книжка – третій відділ шлунка у жуйних, лежить між сіткою і сичугом у правому підребер’ї від 7-го до 10-го ребра. Досліджують в основному аускультацією, рідше пальпацією і перкусією. У деяких випадках проводять пункцію. Аускультацію виконують з правого боку в ділянці від 7-го до 10-го ребра по лінії плечового суглоба. У здорових тварин чути неголосні крепітувальні шуми. Послаблення і навіть повне зникнення їх спостерігають при закупоренні книжки,запаленні та некрозі її листочків.

15. Де розташована печінка,методи її дослідження.

У здорових тварин печінка не виходить за останнє ребро. При патології вона може збільшуватись,тому палькується за останнім ребром у правій голодній ямці.

Методи дослідження печінки:

Оглядом виявляють жовтяничність склери,видимих слизових оболонок і шкіри на не пігментованих ділянках.

Пальпацію проводять за останнім ребром. При значному збільшенні печінки можна виявити консистенцію та стан поверхні. Щільну консистенцію і горбисту поверхню із заокруглими краями виявляють при абсцесах,цирозі,туберкульозі.виявляють збільшення та болючість .

Перкусією в жуйних визначають ділянку печінкового притуплення, її збільшення або зменшення,болючість.

16.Де розташована сітка,методи її дослідження.

Сітка є продовженням рубця. Розміщена вона попереду його, в нижній частині черевної порожнини, у куполі діафрагми,передня ділянка її доходить до 6-7 ребра і прилягає до діафрагми, а задня- безпосередньо над мечоподібним відростком.

Методи дослідження: Найбільш поширеним і простим методом є глибоку пальпація у ділянці мечоподібного хряща грудини.Дослідник присідає біля тварини,ліктем правої руки опирається на коліно і кулаком поступово надавлює на ділянку мечоподібного хряща, при травматичному ретикуліні тварина відчуває сильний біль, стогне і ухиляється.

Наступний метод пальпації- проба на біль у ділянці холки. Позитивна реакція супроводжується стогнанням,прогинанням спини, тварини стають на зап’ясткові суглоби.

З діагностичною метою також використовують магнітні зонди, метало індикатори.

17.Дихальний шум, що вислуховується за наявності в дихальних шляхах (трахеї,бронхах)

патологічного випоту: хрипи

18.Для дослідження сітки використовують такі зонди:магнітний ветеринарний

19.Для чого отримують вміст шлунка, що досліджують?

Шлунковий вміст,одержаний без попередньої підготовки наз.нативним(натуральним). Дослідження його необхідне для диференціації первинного и вторинного гострого розширення шлунка у коней. Вміст шлунка при гострому первинному розширенні має кислий запах,забарвлений у червоний колір.; при вторинному розширенні вміст без осаду,гнильного запаху,жовтуватого кольору,містить жовчні пігменти.

Досліджують функціональні розлади шлунка, гастрит,гнильні процеси,порушення секреторної ф-ції, кислотність.

20.Дослідження активності ферментів для діагностики хвороб печінки .

Дослідження активності ферментів у сироватці крові при діагностиці хвороб печінки має велике значення. Особливо важливим є дослідження гетоспцифічних ензимів, які локалізуються лише в клітинах печінки(сорбітолдегідрогеназа,лактатдегідрогеназа ЛДГ5, аргіназа). Крім них, для діагностики захворювань печінки інформативним є визначення відносно специфічних ферментів:глутаматдегідрогенази,малатдегідрогенази.

21.Дослідення білоксинтезувальноїф-ції печінки.

Є одним із основних методів у гематології. У печінці синтезуються всі альбуміни,фібриноген,протромбін. Синтез білка тісно пов'язаний з обміном нуклеїнових кислот. Для оцінки біосинтезу вальної ф-ції печінки у сироватці крові визначають уміст загального білка і його фракції. При захворюванні вміст загального білка може знаменуватись,збільшуватись або залишатись незмінним. Це зумовлюється тим, що при хворобах печінкиу сироватці крові зменшується вміст альбумінів і збільшується вміст глобулінів.

22.Дослідження вуглеводної ф-ції печінки.

Вуглеводну ф-цію печінки оцінюють за вмістом глюкози,молочної і піровиноградної кислот у крові. При захворюванні печінки дослідження концентрації глюкози в крові тварини не має діагностичного значення. Кількість проміжних продуктів обміну вуглеводів –молочної та піровиноградної кислот при патології печінки у крові тварини зростає.

23.Дослідження калу, що визначають?

Має важливе значення у діагностиці хвороб органів травлення, інколи є вирішальним при встановленні діагнозу. Кал складається з води, не перетравленних решток корму, соків, злущенного епітелію, мінеральних та інших речовин. Аналіз калу об’єднує макро і мікроскопічні, хімічні, а при підозрі на інф. Захвор бактеріологічні дослідження. А також визначають колір, запах, домішки, наявність крові, велечинуpH, наявність жовчних пігментів, активних ферментів, пісок, камені, ганчірки, метал.

24.Дослідження обміну ліпідів для діагностики хвороб печінки.

У печінці відбувається гідроліз триацилгліцеролів,синтез нейтральних жирів,фосфоліпідів,холестеролу,кетонових тіл. Участь печінки в обміні речовин тісно пов’язана з її жовчтовидільною ф-цією. Порушення жирового обміну виявляють при жировомігепатозі,цирозі,гепатиті та жовчнокаменній хворобі. При ураженні гепатоцитів (Гепатиті,цирозі,абсцесах печінки)синтетична активність печінки знижується тому концентрація холестеролу,особливо етирифікованого,зменшується.

25.Дослідження пігментного обміну для діагностики хвороб печінки.

Білірубін – це пігмент що утворюється із гему зруйнованого гемоглобіну еритроцитів. Печінка виконує три важливі ф-ції в обміні білірубіну: у ній частково синтезується вільний білірубін,у печінці він поглинається і зв’язується, після чого зв’язаний білірубін виділяється в жовч. Для дослідження пігментної ф-ції печінки в сироватці крові визначають уміст загального білірубіну и його фракцій-вільного,зв’язаного, у сечі-білірубіну і уробіліну. Ураження паренхіми печінки призводить до збільшення вмісту як вільного так і зв’язаного білірубіну. Кількість уробіліну в сечі збільшується при ураженнях печінки та гемолітичній жовтяниці, а при закупорці жовтявих протоків він в сечі не виявляється.

26 дослідження ротової порожнини у тварин,які методи використовують,що визначають,за допомогою яких інструментів можна дослідити ротову порожнину Дослідження рото починають із зовнішнього огляду,визначають стан губі щік,правильність стуляння ротової щілини .наявність слинотечі,свербежу й мимовільних рухів губами .Дослідження здійснюють після відкривання рота без інструментів за допомогою зівників.У ротовій порожнині досліджують стан слизової оболонки,язика,зубів,запах із рота,вміст ротової порожнини .Досліджують за допомогою таких півників як Байера,Гюнтера,російський гвинтовий,Цагельмейера,для дрібної рогатої худоби застосовують Шаптали і Шарабанінп для свиней

27 З якою метою досліджують плевральну рідину?як її одержують,як відрізнити ексудат від трансудату ?

У плевральній порожнині нагромаджується рідина,для визначення характеру проводять фізико-хімічне ,мікроскопічне і бактеріальне дослідження .Дослідження плевральної рідини має також важливе значення для доагностики деяких хвороб,особливо для диференційної діагностики плевриту і грудної водянки .Ексудат є характерним для діагностики плевриту ,а трансудат для грудної водянки.Для одержання плевральної рідини роблять асептичний пробний прокол,який є безпечним методом дослідження З ціею метою використовують різні трокари ,або шприц з голкою та аспіратори.Трансудат - це особливо прозора .,ледь жовтувата ,інколи безбарвна рідина .Ексудат має брудно-бурий колір і неприємний запах.Розрізняютьіх за густиною і вмістом білка .

28 З якою метою проводять зондування у коней

Найбільш ефективним методом дослідження шлунка у коней є зондування з отриманням і аналізом його вмісту .Одержані при цьому дані здебільшого є вирішальними для встановлення діагнозу ,визначення перебігу та прогнозу хвороби й призначення науково обґрунтованих лікування тварин .Зондування шлунка застосовують також для видалення газів і кормових мас ,введення всередину лікарських і поживних речовин .гастрографії ,гастротонометрії та інших методів досліджень.

29 За якого порушення дихання тварина стоїть із витягнутими вперед головою та шиею грудні кінцівки розставлені ,крила носа інтенсивно розширюються,фаза вдиху подовжена Інспіраторна задишка

30 Загальна кислотність шлункового вмісту за гіпірацидного типу секреції становить 25-40

31.Загальна кислотність за інертного типу секреції становить 10-16

32 Загальна кислотність шлункового вмісту за астенічного типу секреції становить 20-40

33 Загальна кислотність шлункового вмісту за субацидного типу секреції становить 3-5

34 Задню межу легень визначають за лінеєюмаклака в 11- міжреберному проміжку сідничного горба -9 і лінії плечового суглоба в 7 У свині

35 Задню межу легень визначають за лінеєюмаклака в 11- міжреберному проміжку сідничного горба -9 і лінії плечового суглоба в 8 У собаки

36 Збільшення апетиту –це Поліфонія

37 Збільшення спраги –це Полідипсія

38 Зменшення спраги –це Олігодипсія

39 ЗМУ-1 це магнітний зонд Коробова

40.Зонд Хохлова необхідний для видалення сторонніх тіл із стравоходу у ВРХ

41.Кількість жуйних періодів за добу у ВРХ -буває від 6 до 12 жуйних періодів за добу тривалістю 30-60хв.Якщо кількість жуйних періодів менша,то таке порушення називають рідкою жуйкою,а скорочення тривалості жуйного періоду-короткою жуйкою...

42.Кількість скорочень рубця за 2 хв в нормі у ВРХ у здорової тварини частота скорочень рубця становить 3-5разів протягом 2хв.При гіпотонії частота і сила скорочень рубця зменшується,а при атонії-слабке,вяле,коротким.

43.Клінічне значення біохімічних показників при досліджені печінки(загальний білок,альбумін,АсАТ,АлАТ,білірубін)-клінічні методи дослідження не завжди дають достатньо інформації для діагностики захворювання печінки у тварин.Симптоми її ураження(жовтюшність,гепатомегалія,болючисть) часто відсутні або з'являються на пізніх стадіях хвороби.Тому у вет.мед застосовують велику кількість біохімічних тестів для вивчення функціонального стану печінки,які дозволяють виявити навіть не значні ураження паренхіми органа на ранніх стадіях патології,поствавити точний діагноз та прогнозувати закінчення хвороби.

44.Коли вислуховується пат.бронхіальне дихання ? поява шуму бронхіального дихання на грудній клітці у коней,ослів,мулів і верблюдів,а в інших дом тварин-у ділянках легень,де воно не повинно прослуховуватися,свідчить про пат бронхіальне дихання.

45.Коли відмічається вікарне дихання?місцеве поширення шуму везикулярного дихання,яке виявляють над здоровою ділянкою легень,розміщеною поряд із патологічно зміненою,такий шум називають вікарним

46.Коли відмічається збільшення частоти дихання,як називається?-тахіпноє,або поліпное-спостерігається при захворюваннях,які супроводжуються зменшенням дихальної поверхні легень(пневмонія,пневмоторакс,ексудативний плеврит),кисневому голодуванні,також при підвищенні внутрішньочеревного тиску,внаслідок тимпанії рубця,оскільки при цих хв виникають перешкоди для дизхальних екскурсій діафрагми і зменшується глибина дихання.

47. Коли відмічається зменшення частоти дихання,як називається? Олігопноє,або брадипное-виникає внаслідок пригнічення функції дихального центру і зниження його збудливості,що спостерігається при деяких захворюваннях головного мозку і його оболонок,при агонії,отруєні продуктами азотистого обміну,різко вираженій кетонемії.Пригнічення дих центру вияіляють також при захворюваннях печінки,особливо при гепетиті.

48.Коли спостерігається вологий кашель?Якщо в дихальних шляхах збирається рідкий ексудат,то кашель буде вологим,що спостерігається при гострому катаральному ларингіті,бронхіті і на другій стадії бронхопневмонії.

49.Концентрація ЛЖК у рубці ВРХ при збалансованому і повноцінному раціоні може коливатися від 80 до 150 ммоль/л Збільшується кількість ЛЖК при годівлі тварини багатими на легкоферментоваані вуглеводи кормами,тобто при згодовуванні буряків,картоплі,зернових концкормів,зменшується -при гіпотонії передшлунків,зміщенні сичуга,затриманні посліду

50. Концентрація ЛЖК у рубці овець від 50-150 ммоль/лЗбільшується кількість ЛЖК при годівлі тварини багатими на легкоферментоваані вуглеводи кормами,тобто при згодовуванні буряків,картоплі,зернових концкормів,зменшується -при гіпотонії передшлунків,зміщенні сичуга,затриманні посліду

51.Магнітні зонди застосовують з метою діагностики та лікування травматичного ретикуліту

52.Методи дослідження печінки печінку досліджують основними методами-оглядом,пальпацією,перкусією,і спеціальними методами - лабораторними та інструментальними. Оглядом виявляють жовтяничність склери,видимих слизових оболонок і шкіри на не пігментованих ділянках.Перкучією визначають ділянку печінкового притуплення,її збільшення або зменшення,болючість.Лабораторні методи-дослідження білоксинтезувальної функції печінки,вуглеводної функції,обміну ліпідів,пігментного обміну,активності ферментів,екскреторну функцію .Інструментальні методи-біопсія,аспіраційна пункція,лапароскопія,ехографія,вимірювання електроопору паренхіми печінки,електропунктура.

53. Механічна не проникність кишечнику,її типи Механічна не проникність кишечнику (ілеус)здебільшого буває у коней.Різновидом ілеусу є странгуляція кишок-це часткова або повна непроникність кишечнику,спричинена закриттям його просвіту через ненормальне положення самої кишки внаслідок її перекручування навколо брижжі,завороту,защемлення в природних або пат отворах черевної порожнини,їнвагінації.

54Місцевий посилений шум везикулярного дихання назів: вікарним

55На що вказує амфоричний дихальний шум.

Його виявляють при бронхоектазіях, що виникають при хронічних бронхітах із сильним кашлем.

56 На що вказує дихальний шум легеневої фістули.

Цей шум схожий на булькання, яке утворюеться при проходженні повітря через рідину. Такі звуки спостерігаються при набряку легень, гангрені туберкульозі, а також при пораненні легень

57 На що вказує дихальний шум плеску .

Шум плеску нагадує звуки які утворюються при встряхуванні пляшки з невеликою кількістю води.вони утворюються в легенях та плеврі при наявності порожнин які містять у собі одночасно і газ і рідину(пневмоторакс)

58 На що вказує експіраторна задишка, її ознаки?

Експіраторна задишка виникає в результаті наявності того чи іншого перешкоди, що утрудняє вихід повітря, що видихається з легких. Клінічно ця задишка проявляється в перший момент різким скороченням видихательних м'язів грудної клітки, а потім м'язів черевного преса. У результаті цього відбувається подвійний видих, в якому черевні м'язи беруть більшу участь (абдомінальний тип дихання).

59 На що вказує інспіраторна задишка?

Інсіпраторная задишка виникає в результаті звуження просвіту дихальних шляхів у якомусь ділянці від носа до біфуркації трахеї. Клінічно ця задишка проявляється наявністю в фазу вдиху стенотичних шумів, різкого розширення грудної клітки і западайія міжреберних проміжків, Інспіраторттая задишка спостерігається при запальних сужениях носових ходів, гортані, здавлюванні трахеї пухлиною, збільшеними лімфатичними вузлами і т. д.

60 На що вказує перкусійний звук «розколеного горшка…..

Тимпанічний звук з металевим відтінком спостерігається при діафрагмальній грижі, пневмотораксі, а також над кавернами, які розміщені поверхнево, якнайближче до грудної стінки й мають достатньо великий діаметр (не менше 6 см) і гладенькі стінки. Якщо каверни(порожнина утворена вналслідок гангренозного розпадання легеневої тканини при крупозній і аспірацій ній пневмоніях, абсцесах, туберкульозі) у легенях з'єднані через бронхи з зовнішнім повітрям, то перкусія над цими ділянками дає своєрідний звук — «розколеного горшка». Подібний звук можна почути, якщо скласти обидві долоні так, щоб між ними залишався шар повітря, і тильним боком однієї із долонь ударяти по коліну.

61 На що вказує сухий кашель?

Вказує на те що у легенях є в’язкий ексудат. Сухий кашель виникає також при гострому крупозному запаленні слизової оболонки дихальних шляхів. У перші дні розвитку крупозної пневмонії і катаральної бронхопневмонії ексудату ще мало, а при підгострому і хронічному запаленні дихальних шляхів він стає в'язким, оскільки рідка частина його частково розсмоктується, а частково випаровується. В цих випадках в'язкий, липкий ексудат веде до виникнення сухого кашлю, який більш болючий, ніж вологий

62 На що вказує шум тертя плеври, при яких захвор відміч?

Шуми тертя плеври нагадують звуки від згинання нової шкіри, хрустіння снігу, шелестіння шовкової тканини або паперу. Спостерігаються вони при сухому (фібринозному) плевриті внаслідок тертя парієтального та вісцерального листків плеври при дихальних рухах.

Шуми тертя плеври прослуховуються в обидві дихальні фази, однак виразніше під час вдиху.

По мірі нагромадження рідкого ексудату в плевральній порожнині листки плеври роз'єднуються і тому шуми тертя поступово зникають. І навпаки, поява шуму тертя плеври при ексудативному плевриті вище верхнього рівня ексудату свідчить про початок розсмоктування ексудату, коли плевральні листки знову починають торкатися.

63На що звертають увагу при дослідж жуйки

Жуйка, ремигання (ruminatio) — складний рефлекторний про-4 цес, який характерний лише жуйним тваринам і полягає у відригуванні вмісту рубця або сітки, пережовуванні, ослиненні, формуванні і проковтуванні його. Порушення жуйки, а тим більше припинення її, завжди були показником патології, тому дослідження її має велике діагностичне та прогностичне значення.

При дослідженні жуйки звертають увагу на час її появи після приймання корму; число жуйних періодів протягом доби; тривалість кожного періоду; кількість жувальних рухів при пережовуванні одного кормового комка.

64На що звертають увагу при дослідж носового витікання

При дослідженні носових витікань звертають увагу на їх кількість, консистенцію, колір, запах, наявність домішок і одно чи двобічне витікання. Однобічне витікання спостерігається при ураженні на відповідному боці носової, верхньощелепної і лобної пазух або повітроносного мішка. Двобічне носове витікання буває при одночасному право- і лівобічному ураженні перерахованих ділянок, при захворюваннях легень, бронхів, трахеї і гортані.

Кількість носових витікань залежить від характеру патологічного процесу. Значні витікання спостерігають при гострому риніті, дифузному бронхіті, набряку легень, паралічі глотки, миті коней, злоякісній катаральній гарячці великої рогатої худоби, інфекційному риніті кролів, свиней. При хронічних катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, пневмонії, туберкульозі носові витікання незначні. При риніті витікання постійні, при ураженні легень, бронхів, гортані вони посилюються після кашлю, а при запаленні додаткових пазух — при опусканні голови.

Залежно від характеру запалення розрізняють серозне, серозно-слизове, слизове, слизово-гнійне, гнійне, кров'янисте і гнильне (іхорозне) носові виділення. колір, запах і консистенція носових витікань залежить від характеру патологічного процесу.