Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
овз.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
119.81 Кб
Скачать

Гвардійський ордена Червоної Зірки факультет військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кафедра військової підготовки офіцерів запасу

Затверджую

Завідувач кафедри

військової підготовки офіцерів запасу

к.т.н. О.В.Стаховський

« ____» ________ 2010 р.

Працівник ЗС України Внуков І.В.

ЛЕКЦІЯ

Тема № 2: “ Матеріальна та цивільно-правова відповідальність військовослужбовців.

Обговорена на засіданні ПМК №5

від “___”__________2010 р.

Протокол № ___

Харків – 2010 р.

З М І С Т

Вступ.

1. Матеріальна відповідальність військовослужбовців.

2. Цивільно-правова відповідальність військовослужбовців.

Висновок.

Література.

  1. Цивільний Кодекс України.

  2. Постанова Верховної Ради України від 23.06.95. № 243 “Про затвердження положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі “.

  3. Постанова Кабінету Міністрів від 02.11.1995 р.№ 880 “ Про перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості “.

  4. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.

  5. Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. К., 2003, с. 908-910

  6. Основи законодавства України. К., 2002, с.376-389.

Вступ.

Життєдіяльність Збройних Сил, інших військових формувань України побудована на принципах єдиноначальності, підтримання твердого статутного порядку, суворої військової дисципліни, безперечного підкорення підлеглих командирам (начальникам), як найважливіших факторів її боєздатності та бойової готовності. Все це визначає особливості військових правовідносин, внутрішнього порядку в армії і на флоті, характер і суспільну небезпеку правопорушень, які можуть мати місце. Правильне розуміння такої категорій, як юридична відповідальність, змісту її основних видів, має надзвичайно важливе значення в умовах армійської дисципліни тому, що інтереси бойової готовності військ вимагають рішучої боротьби з усіма правопорушеннями в армії та на флоті. Важливими напрямами посилення законності, правопорядку і військової дисципліни у Збройних Силах України є здійснення матеріальної і цивільно-правової відповідальності військовослужбовців. Розглянемо ці види юридичної відповідальності більш детальніше.

1. Матеріальна відповідальність військовослужбовців.

Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов’язані за шкоду заподіяну державі несуть матеріальну відповідальність згідно чинного законодавства України. Умови та порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців та військовозобов’язаних (під час проходження ними навчальних та спеціальних зборів) в разі заподіяння ними матеріальної шкоди визначаються “Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців, за шкоду заподіяну державі ”, затверджену постановою ВРУ № 243-95 від 23.06.95 р., та оголошеною в Збройних Силах України наказом МОУ № 201 від 14.08.95 року.

Це положення є головним нормативно-правовим актом, що регулює умови та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності.

Матеріальна відповідальністьце вид юридичної відповідальності військовослужбовців, під якою розуміється встановлений для них компетентними державними органами обов’язок повного або часткового відшкодування в грошової формі (в окремих випадках – у натуральній формі), в передбачених випадках та розмірах, заподіяної матеріальної шкоди державі.

Головне призначення матеріальної відповідальності – служити засобом відшкодування матеріальної шкоди, що заподіяна державі. В цьому перш за все суть матеріальної відповідальності.

Відшкодувальний характер матеріальної відповідальності – важлива риса, що відрізняє її від інших видив юридичної відповідальності. При матеріальній відповідальності сума, що підлягає відшкодуванню, визначається, як правило, у відповідності до грошової оцінки заподіяної шкоди, але має переважно обмежений характер.

Матеріальна відповідальність завжди має вираз певної грошової суми, яка утримується з винного на користь держави. Це на перший погляд схоже з штрафом, що накладається за адміністративні проступки або злочини. Матеріальна відповідальність застосовується при наявності матеріальної шкоди як міра її відшкодування в той час, як штраф це – засіб покарання в адміністративному чи кримінальному порядку. Він може застосовуватися і в тих випадках, коли майнова шкода не настала.

За характером стягнення і за призначенням, матеріальна відповідальність близька до цивільно-правової. Але поняття матеріальної та цивільно-правової відповідальності не тотожні.

Цивільно-правова відповідальність настає внаслідок заподіяння майнової шкоди громадянами один одному, а також державним або суспільним організаціям за умов, що шкода була нанесена не при виконанні і не в зв’язку з виконанням службових (трудових) обов’язків. Відносини, що виникають в зв’язку з цим, не зачіпають службові (трудові) обов’язки громадян. Така відповідальність розповсюджується і на військовослужбовців. У частині 2 ст.1 “Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців…” зазначено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані за шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов’язків несуть матеріальну відповідальність у порядку, що передбачений цивільним законодавством України, тобто за рішенням судів на підставі розгляду цивільних позовів, що пред’являються до винних організацій чи громадян.

Питання майнової відповідальності військовослужбовців вирішуються головним чином у службовому порядку, тобто, владою командира (начальника), оскільки ця відповідальність частіше всього спрямована на захист норм, що регулюють порядок поводження з військовим майном, а шкода завдається військовій частині, з якою винний знаходиться у військово-службових відносинах.

Право притягнення військовослужбовця до такої відповідальності надано не кожному командиру (начальнику), а тільки тому, хто за своїм службовим положенням є командиром (начальником) військової частини, з’єднання, установи.

Робітники та службовці військових частин, установ та організацій при заподіянні ними майнової шкоди військовим організаціям, з якими вони перебувають у трудових відносинах, несуть матеріальну відповідальність за нормами законодавства про працю.

Для притягнення конкретної особи до матеріальної відповідальності необхідна наявність відповідної фактичної підстави.

Фактичною умовою притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності є здійснення ним правопорушення, що пов’язане з заподіянням матеріальної шкоди. Таке правопорушення містить сукупність встановлених законодавством ознак або елементів. Ці ознаки прийнято називати умовами притягнення військовослужбовця (військовозобов’язаного під час проходження зборів) до матеріальної відповідальності.

Умови притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців.

А) загальні умови:

  1. заподіяння прямої дійсної шкоди;

  2. протиправна поведінка;

  3. наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

  4. наявність вини військовослужбовця у заподіянні шкоди.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою або незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Шкода, що є підставою притягнення до матеріальної відповідальності, пов’язана тільки з реальним зменшенням вартості тих чи інших цінностей, з повною або частковою втратою їх придатності, можливості використання за прямим призначенням.

При визначені розміру матеріальної шкоди не припускається зарахуванням до нього не прямих збитків, які виникають понад заподіяних втрат або пошкодження матеріальних цінностей. Обчислення за загальним правилом, здійснюється у грошовому визначенні за діючими роздрібними цінами, звичайно з врахуванням зносу майна. Відносно до деяких цінностей встановлено спеціальний порядок визначення розміру шкоди. Так, відносно до окремих видів втраченого майна, таких як, деякі види зброї, предмети бойової техніки, прибори, засоби зв’язку, а також льотно-технічне, спеціальне морське, десантне штурманське спорядження, спеціальний одяг та взуття, інвентарні речі та інше, сума шкоди визначається у підвищених (кратних) розмірах (Постанова Кабінету Міністрів України № 880 від 2 листопада 1995р.).

Причинний зв’язок означає, що матеріальна шкода являє собою безпосередні наслідки конкретних дій (бездіяльності) саме даної особи, а не іншої особи. Важливо старанно і конкретно виявляти дійсний зв’язок матеріальної шкоди та діяння, не обмежуючи її іноді уявною видимістю.

*В той же час не кожний безпосередній зв’язок між діями військовослужбовця та матеріальною шкодою, що настала, служить однією із умов притягнення до матеріальної відповідальності. Такі діяння визначаються необхідною умовою (елементом) правопорушення лише у тих випадках, коли вони протиправні і винні.

Протиправними визнаються ті дії (бездіяльність) особи, що спричинила матеріальну шкоду, які виявляються у порушенні конкретних правил, вимог і норм, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами. В “Положенні про матеріальну відповідальність військовослужбовців…” протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов’язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов’язки. До того ж ці дії за своїм характером повинні бути і винними.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов’язаний визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності. Іншими словами, відповідальність настає при будь-яких винних діях незалежно від форми вини.

Але форма вини впливає на обсяг (розмір) матеріальної відповідальності. Так, військовослужбовці всіх категорій, за шкоду заподіяну внаслідок недбалого виконання ними службових обов’язків, несуть матеріальну відповідальність у обмежених розмірах. Внаслідок заподіяння матеріальної шкоди з навмисним пошкодженням або знищенням майна або іншими навмисними і протиправними діями ці особи відповідають у повному розмірі заподіяної шкоди.

Таким чином, тільки протиправні, винні дії є однією із умов матеріальної відповідальності. Військовослужбовець не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода була заподіяна внаслідок сумлінного виконання підлеглими наказу начальника або виправданого в конкретних умовах службового ризику або правомірних дій (ст. 37 “Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців…”).

Вина військовослужбовця або військовозобов’язаного під час проходження зборів повинна бути доведеною, а не припустимою.

Неможливо, наприклад, визнати вірним притягнення до матеріальної відповідальності групи офіцерів однієї військової частини за використання службового телефону для міжміських переговорів в особистих цілях, обґрунтовуючи це тільки тому, що ці військовослужбовці неодноразово були черговими по частині і мали можливість користуватися цим телефоном.

Заподіяння шкоди при виконанні службових обов’язків також розглядається як необхідна умова притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності владою командира.

Слід вважати, що особи, які проходять службу за контрактом, прапорщики, мічмани, офіцери визнаються такими, що знаходяться при виконанні службових обов’язків в період їх службового часу, а також фактичного виконання ними посадових або спеціальних повноважень, завдань командування незалежно від місця та часу їх здійснення.

Військовослужбовці строкової служби, як правило, вважаються такими, що виконують службові обов’язки, якщо вони знаходяться в місці розташування частини або за її межами, але в зв’язку з відрядженням або виконанням службових обов’язків. Крім того, в тих випадках, коли військовослужбовці визнаються винними у втратах, пошкодженні, привласненні, знищенні військового майна, виданого їм для службових цілей, або під звіт, питання про їх відповідальність вирішується владою командира, якщо вони за ті самі діяння не підлягають засудженню.

Тільки наявність всіх цих умов в сукупності є підставою для притягнення до матеріальної відповідальності.

*Крім загальних умов притягнення до матеріальної відповідальності законодавством передбачені додаткові, спеціальні правила, що діють відносно окремих категорії військовослужбовців.

Такі правила виявляють особливості притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців в залежності від їх належності до того чи іншого складу (категорії), службово-посадового положення, форми вини при заподіянні шкоди, характеру втрачених матеріальних цінностей. З врахуванням цих факторів встановлені різні розміри (обсяги) матеріальної відповідальності.

Передбачені наступні види матеріальної відповідальності: обмежена, повна та підвищена (кратна) матеріальна відповідальність відносно грошової оцінки заподіяної матеріальної шкоди.

Обмежена матеріальна відповідальність полягає у відшкодуванні вартості шкоди, але в межах одного чи кількох окладів місячного грошового забезпечення винного військовослужбовця, або в межах визначеної суми і тоді, коли вартість шкоди перевищує ці межі.

Повна матеріальна відповідальність передбачає відшкодування винними всієї суми шкоди незалежно від її розміру.

Підвищена матеріальна відповідальність полягає в кратному розмірі загальної суми грошового стягнення відносно до суми грошової оцінки реальної шкоди. Розмір стягнення в таких випадках в декілька разів (2, 3, 5, 10 разів) перевищує ціну заподіяної матеріальної шкоди.

Всі ці різновиди матеріальної відповідальності застосовуються тільки у відповідних, конкретно вказаних в “Положенні про матеріальну відповідальність військовослужбовців…” випадках і в встановленому порядку стосовно до різних категорії військовослужбовців та обставинами здійснення правопорушення.

Розглянемо порядок здійснення обмеженої матеріальної відповідальності деякими категоріями військовослужбовців.

  • Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов’язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

  • За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов’язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

  • Командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.

  • У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативним-правовими актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна, або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

  • Прапорщики, мічмани та офіцерський склад за шкоду, заподіяну з їх вини через простої вагонів, суден і автомобілів, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

За певних підстав військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі.

Підстави притягнення військовослужбовців до повної матеріальної відповідальності.

  1. умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;

  2. приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт,

  3. перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

  4. заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;

  5. дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

  6. недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети.

*Командири (начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні або переведенні робітника чи службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують матеріальну шкоду, заподіяну у зв’язку з оплатою за період вимушеного прогулу або за період виконання ними нижче оплачуваної роботи. Таку відповідальність командири (начальники) військових частин несуть також у разі затримання ними виконання ухвали суду чи наказу вищого за підлеглістю командира (начальника) про поновлення робітника чи службовця на роботі.

Відшкодування у кратному розмірі.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв’язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2 - 10-кратному розмірі вартості цього майна.

*Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

*У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов’язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.

Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку, виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.

Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

У разі виявлення нестачі майна, термін експлуатації якого на день ревізії (перевірки) або інвентаризації закінчився, або у разі неможливості встановити час його втрати відшкодування заподіяної шкоди провадиться в розмірі 25 відсотків, а для госпрозрахункових підприємств, організацій та установ - у розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає (з урахуванням коефіцієнта кратності).

Оскільки в ряді випадків суми грошового стягнення визначаються відносно до окладів грошового забезпечення військовослужбовця, то необхідно єдине розуміння цього поняття – грошове забезпечення.

Під місячним грошовим забезпеченням військовослужбовця, які проходять службу за контрактом, слід розуміти посадовий оклад разом з окладом за військове (спеціальне) звання і процентною надбавкою за вислугу років, а військовослужбовців строкової військової служби - посадовий оклад.

*Суми щомісячних утримань з військовослужбовців строкової служби та курсантів стягуються з їх посадових окладів.