2. Особливості розміщення кольорової металургії.

Продукція кольорової металургії використовується у точному машинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці та ін. В Україні за браком власної сировини вона розвинута недостатньо.

Кольорова металургія це галузь важкої промисловості, що зайнята видобутком руд і їхнім збагаченням, виробництвом кольорових і рідких металів, їхніх сплавів, а також їхньою переробкою у вироби. За фізичними властивостями і призначенням виділяють 5 груп кольорових металів:

• Важкі - мідь, цинк, олово, свинець, нікель.

• Легкі - магній, титан.

• Дорогоцінні - золото, срібло, платина.

• Тугоплавкі - вольфрам, молібден.

• Рідкісні - уран, цезій, германій.

На підставі такого розподілу розрізняють металургію важких металів - мідна промисловість, свинцево-цинкова промисловість та ін. Металургія легких металів - алюмінієва, титаномагнієва промисловості та ін.

Кольорова металургія має коштовні властивості і відрізняється високими конструкційними якостями. Розміщення кольорової металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. Кольорові метали одержують із руд, які мають низький відсоток корисного компоненту. У рудах кольорових металів вміст корисного компонента досягає від 1 до З%. У цьому основна відмінність руд кольорових металів від залізних руд. Тому виробництво кольорових металів відрізняється великою матеріалоємністю, для виплавки 1 т міді необхідно переробити від 50 до 100 т мідної руди, для одержання 1 т нікелю треба 200 т руди, а 1 т олова - 300 т. руди.

У тож час руди кольорових металів мають перевагу перед залізними рудами. Майже всі руди кольорових металів є комплексними і нерідко вміщають від 10 до 20 корисних компонентів, тому велике значення має комплексне використання руд кольорових металів. Виробництво ряду кольорових металів відрізняється високою енергоємністю. Так на одержання 1 т алюмінію витрачається до 17 тис. квт/годину електроенергії, 1 т магнію - 20 тис. квт/годину. У цілому в кольоровій металургії до 67 % всіх витрат становлять витрати на сировину, матеріали, паливо та електроенергію. Для кольорової металургії характерне комбінування, що засноване на послідовній обробці сировини й утилізації промислових відходів. Комбінування досягається шляхом одночасного витягу декількох металів з руд одного і того ж родовища. У цій галузі використовуються замкнуті технологічні схеми з багаторазовою переробкою проміжних продуктів і утилізацією відходів з метою підвищення ступеня витягу металів і комплексного використання сировини. Збагачення відбувається безпосередньо біля джерел сировини (Калуський хіміко-металургійний комбінат з виготовлення металевого магнію та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат по збагаченню руд титану); виробництво металів - мідь, нікель, свинець, орієнтується на сировину; розміщення деяких галузей орієнтується в першу чергу на електроенергію, це: алюмінієва, титано-магнієва промисловості (зосереджені в Запоріжжі і базуються на дешевій енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод переробки кольорових металів); паливоємкість характерна для виробництва нікелю, міді; прокат кольорових і вторинних металів - розміщається в місцях споживання готової продукції.

На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем – сировина для виготовлення алюмінію).

Підприємства металургії є основним стаціонарним джерелом забруднення атмосфери. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, сірчистий газ. Ґрунти забруднюються свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.