Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект ВШП.doc
Скачиваний:
94
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
2.68 Mб
Скачать

3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.

Східний економічний район – це промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в загальнодержавному поділі праці є галузі машинобудування і металопереробки, хімічна промисловість.

До складу Східного економічного району входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа району – 84 тис. км2, що становить 13,9 % території України.

Більшість території регіону знаходиться у лісостеповій зоні, 6 районів Сумської області – у Поліській, декілька районів Полтавської – у Степовій зоні.

У рельєфі, грунтах, кліматі та рослинництві помітні відмінності. Лісовий ландшафт на південь від Глухова змінюється лісостеповим, а далі на південь – від Кременчука і Харкова – степовим.

Більшість грунтів (4/5 усієї площі) мають природну родючість (райони Сумсько-Миргородський, Харківський, Первомайсько-Барвенківський). Поліська частина району вимагає систематичного внесення добрив.

Висока густота населення, розгалужені транспортні зв’язки сприяли розвитку промисловості, насамперед машинобудування. За обсягом і різноманітністю продукції машинобудівних заводів Східний економічний район є провідним в Україні.

Східний економічний район має геостратегічне положення: 2 області з трьох межують з Російською Федерацією – Харківська область з Бєлгородською, Сумська з Курською і Брянською областями. Границя Полтавської області проходить по Дніпру.

Через Східний економічний район проходять важливі транспортні шляхи: міжнародний транспортний коридор Європа – Азія (через Сумську область), траса міжнародного значення Москва – Сімферополь (через Харківську область).

Важливе місце в структурі економіки району займають харчова і легка промисловість, а також агропромисловий комплекс, який розвивається на базі багатогалузевого сільського господарства. Розвиток сільського господарства відбувається на основі використаннявеликих площ ріллі і природних кормових угідь.

В районі проживає близько 6000 тис. чол. Найбільша густота населення у Харківській області – 94 чол./км2, що пояснюється значною концентрацією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. У районі налічується 46 міст і 104 селища міського типу. Найбільші міста у Східному районі – Харків, Суми, Полтава, Кременчук. Відсоток міського населення району становить 70 %, що є трохи вищим, ніж у цілому по Україні.

В усіх 3-х областях району здійснюється видобуток нафти і газу. За масштабами видобутку газу вирізняється Харківська область (20% загальноукраїнського видобутку), а у нафтовидобувній галузі - Сумська (20% запасів нафти України) та Полтавська (10% запасів нафти України).

Отже, економиіко-географічне положення Східного економічного району відзначається такими чинниками:

  • вигідне транспортно-географічне положення;

  • близьке розташування Придніпров’я і Донбасу;

  • перехрестя трубопроводів, ліній електропередач;

  • вихід до найважливішої водної артерії – Дніпра;

  • кордони з Росією, близькість до Білорусі.

Ці чинникі сприяють різноманітним міжрегіональним і міжнародним економічним і культурним зв’язкам, створенню спеціальних форм териториальної організації виробництва, регіонів міждержавного та транскордонного співробітництва.

Рекреація. Оцінка рекреаційного потенціалу Східного регіонустановить певну складність, тощо це єдиний регіон України, розташований в межах трьох природних зон: мішаних лісів, лісостепу і степу. Це надзвичайно урізноманітнює його ресурси, серед яких:

  • сприятливі кліматичні умови як для зимових, так і для літніх рекреаційних занять;

  • мінеральні джерела загальнодержавного значення (води без специфічних компонентів, бромна, йодо-бромна, крем’яниста, радонова);

  • мальовничі лісові пейзажі, річкові долини Хоролу, Ворскли, Сейму, Пселу, простори українських степів;

  • практично необмежені ресурси для розвитку сільського туризму, загальноукраїнським центром якого є Диканька;

  • цінна історико-культурна спадщина, зокрема, скіфського періоду, козаччини, українського відродження кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також етнокультурні особливості території.

Відносно стабільна екологічна ситуація в перспективі може сприяти розвитку, крім уже відомих курортів (Миргород, Березівські мінеральні води, Рай-Оленівка, Ліщинівка), інших рекреаційних центрів – Путівля, Нових Санжар, Пісочина, Високого та ін., які перебувають у стадії становлення.