Рудницький В.Б._ Вища матем в правах и задачах
.pdf
|
Аудиторнi завдання |
|
|
|
|
|
||||||||
1. |
~ |
~ |
~ |
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
||
Для векторiв ~a = 3i |
− j + k |
та b = {1; −1; 2} знайти: а) лiнiйну |
||||||||||||
|
~ |
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
||
комбiнацiю 3~a − 2b; б) скалярний добуток ~a i b; в) кут мiж векторами ~a i |
||||||||||||||
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b; г) орт вектора ~a. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
За координатами точок A, B, C знайти: а) модуль вектора ~a; б) |
|||||||||||||
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
||
скалярний добуток ~a i b; в) проекцiю вектора ~c на вектор d, якщо A(4; 6; 3), |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
B(−5; 2; 6), C(4; −4; −3), ~a = 4CB − AB, b = AB, ~c = CB, d = AC. |
||||||||||||||
3. |
Знайти довжини дiагоналей паралелограма, побудованого на век- |
|||||||||||||
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
торах ~a = {3; −5; 8} i b = {−1; 1; −4}. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
4. |
Знайти координати вектора ~e, направленого по бiсектрисi кута, |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
−2}. |
||||
утвореного векторами ~a = {2; −3; 6} i b = {−1; 2; |
||||||||||||||
5. |
Дано двi вершини A(2; −3; −5), B(−1; 3; 2) паралелограма ABCD |
i точка перетину його дiагоналей E(4; −1; 7). Знайти координати решти вершин паралелограма.
6. Дано вершини трикутника ABC: A(−1; −2; 4), B(−4; −2; 0), C(3; −2; 1). Обчислити зовнiшнiй кут при вершинi B.
Домашнi завдання
1.Визначити координати кiнцiв A i B вiдрiзка, який точками C(2; 0; 2) i D(5; −2; 0) роздiлений на три рiвнi частини.
|
2. |
|
|
|
|
~ |
|
~ |
|
2 |
, |
|
Дано вектори ~a={4; −2; −4}, b = {6; −3; 2}. Обчислити (~a, b), ~a |
|
|||||||||
~2 |
|
~ 2 |
~ 2 |
, (2~a |
~ |
~ |
|
|
|
|
|
b |
, (~a + b) |
, (~a − b) |
− 3b)·(~a + 2b). |
|
|
|
|
|
|||
|
3. |
Дано вершини чотирикутника A(1; −2; 2), B(1; 4; 0), C(−4; 1; 1), |
|||||||||
D(−5; −5; 3). Обчислити кут ϕ мiж дiагоналями. |
|
|
|
|
|
||||||
|
4. |
|
|
|
|
~ |
|
|
−1} |
||
|
Знайти координати вектора b, колiнеарного вектору ~a = {2; 8; |
||||||||||
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
при умовi, що (~a, b) = 3. |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
Самостiйна робота |
|
|
|
|
|
|
|
За координатами точок A, B i C для вказаних векторiв знайти: |
|
|
|
|||||||
|
|
а) модуль вектора ~a; |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
б) скалярний добуток векторiв ~a i b; |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
в) проекцiю вектора ~c на вектор d; |
|
|
|
|
|
||||
|
|
г) координати точки M, що дiлить вiдрiзок ` у вiдношеннi α : β. |
|
|
|||||||
|
1. A(4; 3; −2), B(−3; −1; 4), |
~ |
~ ~ |
~ |
|
|
|
||||
|
C(2; 2; 1), ~a = −5AC + 2CB, b = AB, |
|
|
|
|||||||
|
~ |
~ |
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
~c = AC, d = CB, ` = BC, α = 2, β = 3. |
~ ~ |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
~ |
~ |
~ |
|
|
|
~ |
2. A(−2; −2; 4), B(1; 3; −2), C(1; 4; 2), ~a = 2AC −3BA, b = BC, ~c = BC, |
||||||||||
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d = AC, ` = BA, α = 2, β = 1. |
|
|
|
|
|
|
21
|
3. A(2; 4; 3), |
|
|
|
|
|
~ |
|
~ |
~ |
~ |
~ |
||
~ |
B(3; 1; −4), C(−1; 2; 2), ~a = 2BA + 4AC, |
b = BA, |
~c = b, |
|||||||||||
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d = AC, ` = BA, α = 1, β = 4. |
|
|
|
~ |
|
~ |
|
~ |
~ |
~ |
||||
|
4. A(2; 4; 5), B(1; −2; 3), C(−1; −2; 4), |
|
|
|
||||||||||
~ |
~a = 3AB |
− 4AC, |
b = BC, ~c = b, |
|||||||||||
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
= AB, ` = AB, α = 2, β = 3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для заданих векторiв ~a i b знайти: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
а) лiнiйну комбiнацiю 3~a − |
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
2b; |
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
б) скалярний добуток векторiв ~a i b; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в) кут мiж векторами ~a i b; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
~ |
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
г) проекцiї векторiв (~a + b) i (~a − b) на напрям вектора ~a. |
|
|
|||||||||||
|
~ |
~ |
|
~ ~ |
|
|
~ |
~ |
~ |
~ |
|
|
−3; 1}. |
|
|
5. ~a=i |
− 2j |
− 3k, b={2; 1; −1}. |
6. ~a=2i |
− j + k, b={1; |
|||||||||
|
~ |
~ |
~ ~ |
|
|
|
~ |
~ |
~ |
~ |
|
|
|
|
|
7. ~a=3i + 2j |
− k, b={1; −2; 1}. |
8. ~a= − i + j + k, b={1; 3; −1}. |
|||||||||||
|
|
|
|
~ |
~ |
~ ~ |
~ |
~ |
~ |
|
|
|
|
|
|
9. Дано три вектора ~a = 2i |
− j + 3k, b = i − 3j + 2k, |
|
|
|
|
||||||||
|
~ ~ |
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~c = 3i + 2j − 4k. Знайти вектор ~x, який задовольняє умови: (x,~a)= − 5, |
||||||||||||||
|
~ |
(~x,~c)=20. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
(~x, b)= − 11, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10.Вектор ~x, перпендикулярний до осi Oz i вектора ~a = {8; −15; 3}, утворює гострий кут з вiссю Ox. Знаючи, що |~x| = 51, знайти координати вектора ~x.
11.Дано двi точки A(1; 2; 3) i B(7; 2; 5). На прямiй AB знайти таку точку M, щоб точки B i M були розмiщенi по рiзнi сторони вiд точки A i вiдрiзок AM був у два рази довший, нiж вiдрiзок AB.
12. |
Вектори ~a = {−3; 0; 4} |
~ |
{5; −2; −14} вiдкладенi вiд однiєї |
i b = |
|||
точки. |
Знайти координати одиничного вектора ~e, який з тiєї ж точки |
~
дiлить пополам кут мiж векторами ~a i b.
§6. Векторний добуток двох векторiв. Мiшаний добуток трьох векторiв
×~
Векторним добутком ~a b називається вектор ~c, який перпендикулярний до кож-
~
ного з векторiв ~a та b, утворює з ними праву трiйку векторiв (рис.5) i модуль якого визначається за формулою
~ |
(1) |
|~c | = |~a| | b| sin ϕ, |
~
де ϕ – кут мiж векторами ~a i b.
Вектори утворюють праву трiйку, якщо з кiнця одного з них видно, що найменший
22
кут повороту вiд одного вектора до iншого буде проти годинникової
стрiлки. |
|
|
~ |
~ |
~ |
Зауважимо, що ~a × b = −b × ~a, ~a × ~a = 0, модуль векторного добутку
дорiвнює площi паралелограма, побудованого на вiднесених до спiльного
|
~ |
|
|
|
||||
початку векторах ~a i b. Звiдси випливає, що площа трикутника ABC, у |
||||||||
|
|
|
|
|
~ |
|
|
|
якого AB = ~a, AC = b, може бути виражена таким чином: |
|
|||||||
|
1 |
~ |
|
|||||
|
|
|
|
|
SABC = |
2 |
|~a × b|. |
(2) |
~ |
У координатнiй формi векторний добуток векторiв ~a |
= {x1, y1, z1} i |
||||||
b = {x2, y2, z2} можна записати у вигдядi |
|
|
|
|
|
~ |
~ |
~ |
|||
~a |
× |
~b = |
xi1 |
yj1 |
zk1 |
||||
|
|
|
x |
2 |
y |
2 |
z |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
y1 |
z1 |
|
~i |
− |
|
x1 |
z1 |
|
~j + |
|
x1 |
y1 |
|
~k. (3) |
|
|
2 |
2 |
|
2 |
2 |
|
2 |
2 |
|
|||||||
|
|
|
y |
z |
|
|
|
|
x |
z |
|
|
|
x |
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~ |
векторний |
|
Мiшаним добутком трьох векторiв ~a, b, ~c називається |
|
|
~ |
~ |
добуток векторiв ~a i b скалярно помножений на вектор ~c, тобто (~a × b)~c |
||
|
~ |
|
або ~a b~c. |
|
|
|
~ |
|
|
Чисельно модуль мiшаного добутку ~a b~c дорiвнює об’єму паралеле- |
|
|
~ |
|
пiпеда, побудованого на векторах ~a, b, ~c як на сторонах. |
|
|
|
Якщо вектори компланарнi, то їх мiшаний добуток дорiвнює нулю. |
|
~ |
У координатнiй формi мiшаний добуток векторiв ~a = {x1, y1, z1}, |
|
b = {x2, y2, z2}, ~c = {x3, y3, z3} має вигляд: |
|
~a~b~c = |
|
x1 |
y1 |
z1 |
. |
(4) |
x2 |
y2 |
z2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x3 y3 z3
Якщо маємо тетраедр, заданий вершинами A(x1, y1, z1), B(x2, y2, z2), C(x3, y3, z3), D(x4, y4, z4), то його об’єм визначається за формулою:
V = 1 |
|
x3 |
− x1 |
y3 |
− y1 |
z3 |
− z1 |
. |
(5) |
|||||||
|
|
|
|
x2 |
|
x1 |
y2 |
y1 |
z2 |
z1 |
|
|
||||
|
|
|
|
− x |
|
|
− y |
|
|
|
− z |
|
|
|||
6 |
x |
y |
4 |
1 |
z |
4 |
1 |
|
||||||||
|
|
|
|
4 |
− |
1 |
|
− |
|
− |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 1. |
Обчислити |
площу |
паралелограма, |
побудованого |
на |
|
|
~ ~ |
~ |
|
~ |
0 |
|
векторах ~c = ~a + |
3b i d = 3~a + b, якщо |
|~a|=|b|=1 i ϕ = 30 . |
~ |
Розв’язання. Площа паралелограма, побудованого на векторах ~c i d,
| × ~|
дорiвнює модулю векторного добутку цих векторiв S = ~c d . Знайдемо
23
|
~ |
~ |
|
|
~ |
~ |
~ ~ |
векторний добуток (~a+3b)×(3~a+b) = 3(~a×~a)+(~a×b)+9(b×~a)+(b×b) = |
|||||||
~ |
~ |
|
~ |
0 |
|
|
|
= 8(b ×~a). Звiдси S = 8|(b ×~a)| = 8|~a||b| sin 30 |
= 4. |
|
|
||||
|
|
|
|||||
|
|
~ |
~ ~ |
|
~ ~ |
~ |
|
Приклад 2. Дано вектори ~a = 4i + 4k, b = −i + 3j + 2k, |
|
||||||
~ |
~ |
|
|
|
|
~ |
|
~c = 3i |
+ 5j. Знайти: а) мiшаний добуток векторiв ~a, b, 5~c; б) модуль |
~
векторного добутку 3~c i b.
Розв’язання.
4 0 4
а) (~a ×~b)·5~c = |
|
−1 |
3 |
2 |
|
= −100 − 180 − 200 = −480. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
25 |
0 |
|
|
|
|
|
б) 3~c |
|
~ |
|
~i |
~j ~k |
|
~ |
|
~ |
~ |
|
× |
b = |
|
9 |
15 |
0 |
|
= 30i |
− |
18j + 42k, |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−1 3 2
| ×~ | p 2 − 2 2
√
3~c b = 30 + ( 18) + 42 = 2988.
Аудиторнi завдання
Дано вершини тетраедра A, B, C i D. Знайти: а) кут мiж ребрами AB i AC; б) проекцiю ребра AD на ребро AB; в) площу гранi ABC; г) об’єм тетраедра; д) перевiрити чи перпендикулярнi ребра AD i DC.
1.A(−1; 0; 3), B(2; 1; 0), C(−2; 1; 3), D(4; 3; 2).
2.A(2; 1; 3), B(−1; 2; 1), C(4; 0; 3), D(1; 3; 1).
~ |
−2; 1}. Потрiбно: а) |
3. Дано вектори ~a = {1; 3; 1}, b = {2; 4; 1}, ~c = {1; |
|
~ |
знайти лiнiйну комбiнацiю 3~a − 8b + 2~c; б) перевiрити на ортогональнiсть |
|
~ |
~ |
i колiнеарнiсть вектори ~a i b; в) знайти мiшаний добуток (~a × b)~c. |
4. Три вершини тетраедра знаходяться в точках A(2; 1; −1), B(3; 0; 1), C(2; −1; 3). Знайти координати четверто¨ı вершини D, яка належить осi Oy, якщо об’єм тетраедра дорiвнює 3 куб. од.
|
|
|
|
|
Домашнi завдання |
1. |
|
~ |
|||
Знайти площу паралелограма, побудованого на векторах ~a i b, якщо |
|||||
|
~ |
√ |
|
|
|
|
3 |
|
|||
|~a| = 2, |b| = 3, cos ϕ = |
2 |
. |
|||
2. |
Вершини пiрамiди знаходяться в точках A(3; 4; 5), B(1; 2; 1), |
C(−2; −3; 6) i D(3; −6; −3). Обчислити: а) площу гранi ABC; б) площу перерiзу, що проходить через середину ребра AB i вершини C i D; в)
об’єм пiрамiди. |
|
~ |
−2; 1} потрiбно: |
3. Для векторiв ~a = {1; 3; 1}, b = {2; 4; 1} i ~c = {1; |
|
~ |
а) знайти лiнiйну комбiнацiю 3~a−8b+2~c; б) перевiрити на ортогональнiсть |
|
~ |
~ |
i колiнеарнiсть вектори ~a i b; в) знайти мiшаний добуток ~a b~c.
24
|
Самостiйна робота |
|
|
|
~ |
~ |
~ |
Для векторiв ~a i b знайти: а) лiнiйну комбiнацiю 3~a − 2b i 2(~a − 3b); б) |
|||
|
~ |
~ |
|
довжини векторiв ~a i b; в) скалярний добуток (~a, b); г) кут мiж векторами |
|||
~ |
~ |
|
|
~a i b; д) одиничнi вектори до векторiв ~a i b. |
|
|
|
1. |
~ |
|
|
~a = {3; −2; 1; 2; −1; 3}, b = {−1; 3; 4; 5; 6; 7}. |
|
||
2. |
~ |
|
|
~a = {1; −1; 2; 2; 1; −1}, b = {3; 0; −1; 3; 7; 10}. |
|
||
3. |
~ |
−3}. |
|
~a = {2; 4; −1; −1; 2; 2}, b = {2; 3; 0; 5; 7; |
|
Дано вершини тетраедра A, B, C i D. Знайти: а) кут мiж ребрами AB i AC; б) проекцiю ребра AD на ребро AB; в) площу гранi ABC; г) об’єм тетраедра.
4.A(1; 1; 2), B(2; 1; 3), C(4; 3; 1), D(3; 4; 5).
5.A(−1; 0; 3), B(2; 1; 0), C(−2; 1; 3), D(4; 3; 2).
§7. Лiнiйна залежнiсть векторiв. Базис. Розклад вектора по базису
Система векторiв ~a1,~a2, . . . ,~an називається лiнiйно залежною, якщо їх лiнiйна комбiнацiя дорiвнює нульовому вектору
~ |
(1) |
λ1~a1 + λ2~a2 + · · · + λn~an = 0, |
причому хоча б один з iз коефiцiєнтiв λi (i=1, n) вiдмiнний вiд нуля. Якщо рiвнiсть (1) має мiсце для λ1=λ2= . . . =λn=0, то така система векторiв називається лiнiйно незалежною.
Векторний простiр називається n-вимiрним, якщо в ньому iснує система n лiнiйно незалежних векторiв. Ця система векторiв називається базисом n-вимiрного простору. Наприклад, система векторiв ~e1={1; 0; 0}, ~e2={0; 1; 0}, ~e3={0; 0; 1} утворює базис в тривимiрному просторi.
Максимальне число лiнiйно незалежних векторiв деякого простору називається його розмiрнiстю.
Теорема. Якщо у векторному просторi вибрано деякий базис, то будь-який вектор цього простору можна однозначно представити у виглядi лiнiйної комбiнацiї векторiв цього базису (таке представлення називається розкладом вектора по даному базису).
{ } ~ {− }
Приклад. Переконатися, що вектори ~a = 1; 2; 1 , b = 1; 3; 2 ,
~c = {2; −1; 2} утворюють базис в тривимiрному просторi i знайти коорди-
~ { }
нати вектора d = 0; 2; 1 в цьому базисi.
25
~
Розв’язання. Утворимо матрицю A з координат векторiв ~a, b i ~c:
A = |
|
1 |
3 |
2 |
|
|
|
1 |
2 |
1 |
|
|
−2 |
−1 |
2 |
~
Вектори ~a, b, ~c утворюють базис в тривимiрному просторi, якщо ранг матрицi A збiгається з розмiрнiстю цього простору.
Матриця A квадратна, тому умова rang A=3 буде еквiвалентна такiй: det A 6= 0.
Маємо: det A = 15, тому век-
~ |
базис |
тори ~a, b i ~c утворюють |
|
в тривимiрному просторi. |
Тодi |
~
для вектора d має мiсце розклад (рис.6):
~ ~
d = x~a + yb + z~c
або
{0; 2; 1} = x {1; 2; 1} + y {−1; 3; 2} + z {2; −1; 2}.
Запишемо цю рiвнiсть у скалярнiй формi:
x − y + 2z = 0
2x + 3y − z = 2
x + 2y + 2z = 1
Розв’яжемо отриману систему за формулами Крамера:
|
0 |
−1 |
2 |
|
|
1 |
0 |
2 |
|
|
1 |
−1 |
0 |
= −1, |
1 = |
2 |
3 |
−1 |
= 7, |
2 = |
2 |
2 |
−1 |
= 5, |
3 = |
2 |
3 |
2 |
|
|
1 |
2 |
2 |
|
|
1 |
1 |
2 |
|
|
1 |
2 |
1 |
|
7 |
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
тому x = |
|
, y = |
|
|
, z = − |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
3 |
15 |
7 |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
~ |
|
~ |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Таким чином, отримали розклад: d = |
15 |
~a + |
3 |
b |
− |
|
15 |
~c |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|||
i, отже, вектор d~ |
в базисi ~a,~b,~c має координати |
|
; |
|
; |
− |
|
. |
||||||||||||
15 |
3 |
15 |
26
|
Аудиторнi завдання |
|
||
|
|
~ |
|
|
Перевiрити, чи утворюють вектори ~a, b, ~c базис. Якщо так, то роз- |
||||
~ |
|
|
|
|
класти вектор d по цьому базису. |
|
|
||
1. ~a = {3; −2; 1}, |
~ |
|
~ |
{5; 6; 7}. |
b = {2; |
−1; 3}, ~c = {−1; 3; 4}, d = |
|||
|
~ |
|
~ |
{1; 2; 3}. |
2. ~a = {1; −2; 3}, b = {4; |
−1; 1}, ~c = {5; −3; 4}, d = |
|||
3. ~a = {2; −1; 3}, |
~ |
|
~ |
|
b = {3; 2; −4}, ~c = {−4; 1; |
−5}, d = {−2; −7; 5}. |
|||
|
Домашнi завдання |
|
||
|
|
~ |
|
|
Перевiрити, чи утворюють вектори ~a, b, ~c базис. Якщо так, то роз- |
||||
~ |
|
|
|
|
класти вектор d по цьому базису. |
|
|
||
1. ~a = {1; −1; 2}, |
~ |
|
~ |
{3; 7; 10}. |
b = {2; 1; −1}, ~c = {3; 0; −1}, d = |
||||
~ |
|
|
~ |
|
2. ~a = {3; 4; 6}, b = {1; −9; 0}, ~c = {4; 5; 6}, |
d = {−9; 2; 3}. |
|||
|
Самостiйна робота |
|
||
|
~ |
|
~ |
|
Розкласти вектор d за системою векторiв ~a, b, ~c. |
|
|||
|
~ |
|
~ |
|
1. ~a = {3; −2; 1}, b = {−2; 3; −2}, ~c = {4; −1; 5}, d = {5; −2; −7}. |
||||
|
~ |
|
~ |
|
2. ~a = {2; −1; −5}, b = {3; 2; 1}, ~c = {−4; 5; |
−3}, d = {4; −7; −9}. |
¨ ¨
ЕЛЕМЕНТИ АНАЛIТИЧНОI ГЕОМЕТРII
§1. Пряма на площинi
Будь-яке рiвняння першого степеня вiдносно змiнних x та y з дiйсними коефiцiєнтами A, B i C (A2 + B2 > 0), тобто рiвняння вигляду
Ax + By + C = 0 |
(1) |
визначає на площинi деяку пряму. Це рiвняння називається загальним рiвнянням прямої.
Вектор ~n = {A, B}, перпендикулярний до прямої (1), називається
нормальним вектором цiєї прямої.
27
Якщо B 6= 0, то рiвняння (1) можна розв’язати вiдносно y; тодi отримаємо рiвняння вигляду:
y = kx + b, |
(2) |
де k = tg α. Це рiвняння називається рiвнянням прямої з
кутовим коефiцiєнтом. Кут
α – це кут, який утворює пряма з додатним напрямом осi Ox. Вiльний член рiвняння b визначає величину вiдрiзка, який вiдтинається прямою на осi Oy.
Iншi види рiвнянь прямої на площинi:
1) рiвняння прямої, що проходить через точку A(x0, y0) перпендикулярно до вектора ~n={A, B}:
A(x − x0) + B(y − y0) = 0; |
(3) |
2) рiвняння прямої, що задається точкою M(x0, y0) та кутовим коефiцiєнтом k:
y − y0 = k(x − x0);
3) параметричне рiвняння прямої:
x = x0 + mt, y = y0 + nt,
(4)
(5)
~ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, y0) лежить на |
де S={m, n} – напрямний вектор прямої, а точка M(x0 |
|||||||||||
прямiй; |
|
|
|
|
|
|
|
||||
4) |
канонiчне рiвняння прямої: |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
x − x0 |
= |
|
y − y0 |
; |
(6) |
||||
|
m |
n |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
5) |
рiвняння прямої у "вiдрiзках": |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
x |
+ |
y |
|
= 1, |
|
(7) |
||
|
|
|
|
b |
|
||||||
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
де a i b – вiдрiзки, якi вiдтинаються прямою на осях Ox та Oy вiдповiдно;
28
6) рiвняння |
прямої, що проходить через двi |
точки M1(x1, y1) та |
||||
M2(x2, y2): |
|
x − x1 |
|
y − y1 |
|
|
|
|
= |
. |
(8) |
||
|
x2 − x1 |
y2 − y1 |
A(4; 3), B(−3; −3), |
|||
Приклад. |
Дано вершини трикутника ABC: |
C(2; 7). Знайти: а) рiвняння сторони AB; б) рiвняння висоти CH; в) рiвняння прямої, що проходить через точку C паралельно сторонi AB.
Розв’язання. а) використаємо рiвняння прямої, що проходить через
двi точки (8): |
|
|
|
|
|
|
|
x − 4 |
= |
y − 3 |
або |
x − 4 |
= |
y − 3 |
|
−3 − 4 |
−3 − 3 |
−7 |
−6 |
||||
|
|
|
Останнє рiвняння можна записати у загальному виглядi: 6x − 7y − 3 = 0; б) з рiвняння сторони AB виписуємо координати нормального вектора ~n={6; −7}. Вектор ~n перпендикулярний до прямої AB, а, отже, паралель-
ний до висоти CH (рис.8). Тому, щоб записати рiвняння висоти CH використаємо канонiчне рiвняння
~{ − }
(6)в якому S = ~n = 6; 7 , а точка, що лежить на прямiй, це точка C:
x − 2 |
= |
y − 7 |
|
6 |
−7 |
||
|
або −7(x − 2) = 6(y − 7). Остаточно рiвняння висоти CH матиме вигляд: 7x + 6y − 56 = 0;
в) для того, щоб записати рiвняння прямої `, що проходить через точку C паралельно AB, використаємо формулу (3). Вектор ~n перпендикулярний до AB, тому вiн буде перпендикулярним i до прямої `. Таким чином, шукане рiвняння прямої матиме вигляд:
6(x − 2) − 7(y − 7) = 0 або 6x − 7y + 37 = 0.
Аудиторнi завдання
1.Точка A(−2; 3) лежить на прямiй, перпендикулярнiй до прямої 2x − 3y + 8 = 0. Записати рiвняння цiєї прямої.
2.Записати рiвняння прямої, що проходить через точку P (5; 2) та вiдтинає рiвнi вiдрiзки на осях координат.
29
3. Дано три вершини паралелограма ABCD: A(−2; −3), B(1; 2), C(5; 3). Записати рiвняння його сторiн.
4.Записати рiвняння прямої, що проходить через точку A(−2; 1) та утворює з вiсю абсцис кут α = 3π/4.
5.Записати рiвняння прямої, що проходить через середину вiдрiзка AB перпендикулярно до нього, якщо A(2; 3), B(4; −5).
Домашнi завдання
1.Записати рiвняння прямої, що проходить через точку A(2; 5) та вiдтинає на осi ординат вiдрiзок b = 7.
2.Записати рiвняння прямої, що вiдтинає на осi ординат вiдрiзок b = 1 та утворює з додатним напрямом осi абсцис кут α = 2π/3.
3.Дано сторони трикутника: x + y − 6=0, 3x − 5y + 14=0 та
5x − 3y − 14=0. Запиcати рiвняння його висот.
4. Дано вершину трикутника A(3; 9) та рiвняння медiан: y − 6 = 0 i 3x − 4y + 9 = 0. Знайти координати двох iнших вершин.
5. Записати рiвняння прямої, що проходить через початок координат та утворює кут 450 з прямою y = 2x + 5.
§2. Кут мiж прямими. Умови паралельностi та перпендикулярностi прямих. Вiдстань вiд точки до прямої
Розглянемо випадки взаємного розташування двох прямих на площи-
нi.
1. Нехай прямi задаються загальними рiвняннями A1x + B1y + C1 = 0 та A2x + B2y + C2 = 0. Тодi косинус кута ϕ мiж ними можна обчислити за формулою:
cos ϕ = |
~n1 · ~n2 |
= |
|
A1A2 + B1B2 |
. |
||
|~n1| · |~n2| |
|
|
|
|
|||
|
|
pA12 + B12 · pA22 + B22 |
Умова перпендикулярностi прямих має вигляд:
A1A2 + B1B2 = 0,
а умова паралельностi –
A1 = B1 6= C1 .
A2 B2 C2
(1)
(2)
(3)
30