10

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

Молоді та спорту України

29.03.2012 №384

Форма № Н-6.01

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет

імені В. В. Докучаєва

Кафедри зоології та ентомології

Курсова робота

З сільськогосподарської ентомології

На тему: «Захист капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи »

Виконав: студент 2 групи 3 курсу

Факультету захисту рослин

Шкіренко І.

Перевірив:

Оцінка

Харків 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Видовий склад основних шкідників капусти та їх шкодочинність…....6

2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на капусті………………………...…………………………..……15

2.1. Капустяна моль…………………………………………………………..15

2.1.1. Систематичне положення капустяної молі…...……………………..15

2.1.2. Поширеність капустяної молі …...……………………………….…..15

2.1.3. Діагностичні ознаки капустяної молі …...………………………..…15

2.1.4. Біологічні та екологічні особливості капустяної молі……...……….18

2.1.5. Фенологічний календар розвитку капустяної молі……..…………...19

2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність капустяної молі……..……20

2.1.7. Заходи захисту капусти від капустяної молі …………….………….21

2.2. Весняна капустяна муха………..……………………..………………...22

2.2.1. Систематичне положення весняної капустяної мухи………………22

2.2.2. Поширеність весняної капустяної мухи ………………………….....22

2.2.3. Діагностичні ознаки весняної капустяної мухи …………………....23

2.2.4. Біологічні та екологічні особливості весняної капустяної мухи…...25

2.2.5. Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи…...…26

2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність весняної капустяної мухи..27

2.2.7. Заходи захисту капусти від весняної капустяної мухи.......………...28

2.3. Літня капустяна муха…………...……………………..………………...30

2.3.1. Систематичне положення літньої капустяної мухи…..……………30

2.3.2. Поширеність літньої капустяної мухи …………………………........30

2.3.3. Діагностичні ознаки літньої капустяної мухи ………………...…....31

2.3.4. Біологічні та екологічні особливості літньої капустяної мухи…......33

2.3.5. Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи…...……34

2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність літньої капустяної мухи....35

2.3.7. Заходи захисту капусти від літньої капустяної мухи.......………......36

3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур …………………………………………37

4. Захист капусти від шкідників …….…….………….………….………...38

   0. 4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи ……………….…………………....38

   1. 4.2. Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи……………………………………... ………...…….....44

   2. 4.3. Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи ……………………………………….…………...…………....47

Висновок ………………………………………………………………………...48

Бібліографічний список…………………………………...…………………….49

Вступ

Серед овочевих культур капуста займає одне з провідних місць як за площами, що відводяться під неї, так і за масштабами споживання. В Україні у структурі посівних площ овочевих культур вона займає більше 20%. Поширенню капусти сприяли такі цінні господарські якості, як висока врожайність, добра лежкість та висока транспортабельність. Наявність ранньо-, середньо- і пізньо- стиглих лежких сортів та гібридів капусти білоголової дає змогу вирішувати завдання цілорічного забезпечення населення свіжою продукцією високої якості.

Капуста - цінна культура зеленого конвейєра. Вона є добрим молокогінним кормом, збільшує також жирність молока, містить багато вітамінів (А, В, С, К). Згодовують тваринам у свіжому та засилосованому вигляді. Кормова капуста добре силосується, завдяки підвищеному вмісту цукрів.

Цінність цієї культури в тому, що вона забезпечує високу врожайність, при весняній сівбі - 500-800 ц/га, поукісній 300-400 ц/га, післяжнивній - 150-300 ц/га. Кормову капусту можна використовувати як зелений корм пізно восени і на початку зими (можна збирати в грудні), коли інших зелених кормів вже не має.

Місце у сівозміні. Дотримання 4-5-річної сівозміни є обов’язковим у вирощуванні капусти. В полях сівозміни її розміщують так, щоб протягом усього періоду росту вона одержувала достатню кількість поживних речовин і вологи для утворення високого врожаю. Найкращими попередниками під капусту є багаторічні трави та бобові, непоганими – пасльонові, гарбузові, цибуля, озима пшениця та сидеральні пари. Капусту не можна вирощувати після редьки, капусти та інших капустяних раніше ніж через 4-5 років, тому що при цьому погіршується режим кореневого живлення, більше поширюються специфічні хвороби та шкідники.

Капуста дуже холодостійка культура. Сходи витримують приморозки до 6-8°С. Здатна вегетувати при відносно низьких температурах. Однією з біологічних особливостей капусти є надзвичайна вибагливість до вологи. Тому високі сталі врожаї вона дає в зонах достатнього або надмірного зволоження та на зрошуваних землях. Продуктивно використовує осінні опади й інтенсивно нарощує вегетативну масу в цей період.

Культура довгого світлового дня. Світлолюбна - від затінення нижні листки відмирають.

Вона добре росте майже на всіх типах грунтів. Непридатні легкі, піщані, глинисті заболочені грунти. Кормова капуста має широкий діапазон реакції ґрунтового розчину - рН 5-8.

Сорти капусти за тривалістю вегетації поділяють на ранні (вегетаційний період 110-125 днів), середні (130-150 днів) та пізні (160-190 днів) тощо. За напрямком ж використання вони бувають салатними, засолювальними, універсальними.

На території України на всіх овоче-баштанних рослинах зареєстровано понад 300 видів шкідників. Найбільша кількість шкідників овочевих культур належить до родини довгоносиків, совок, попелиць, листоїдів, пластинчатовусих, коваликів, справжніх та мінуючих мух, п'ядунів, галиць. Комплекс шкідників капустяних культур характеризується найбільшим різноманіттям. (Лихочвор, 2004)

Тема моєї курсової роботи: «Захист капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи »