7

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

кафедри зоології та ентомології

КУРСОВА РОБОТА

із сільськогосподарської ентомології

на тему: «Захист плодових насаджень від листовійок (розанова, сітчаста, мінлива, плодова листокрутки), площа 110 га»

Виконав: студент 2 групи

3 курсу ФЗР

Смолін Е. В.

Перевірив: Євтушенко М. Д.

Оцінка:

Харків - 2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Видовий склад основних шкідників плодових насаджень та їх шкодочиннісь……………………………………………………………….5

2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи плодових насаджень…………………………………………...…17

3. Методика виявлення та обліку кількості листовійок в плодових насадженнях…………………….…………………………………………38

4. Захист плодових насаджень від шкідників……………………………...40

   0. 4.1. Суть методів захисту плодових насаджень від шкідників…………....40

   1. 4.2. Система заходів для захисту плодових насаджень від шкідників …...45

   2. 4.3. Робочий план захисту плодових насаджень від шкідників ………..…48

Висновок ………………………………………………………………………....50

Список використаної літератури………………………………………………..51

Вступ.

Садівництво - одна з основних галузей сільського господарства.

Найпоширенішою культурою є яблуня - одна з найважливіших плодових деревних культур, що обумовлено її відносно високою зимостійкістю і урожайністю, а також десертними якостями, транспортабельністю і лежкістю плодів. Нараховують більше 12 тис. сортів (Каблучко, 1990).

Яблука - незамінний продукт харчування і сировина для переробної промисловості. Плоди яблуні багатьох сортів відрізняються винятковими смаковими якостями і лікувальними властивостями. Живильні гідності плодів обумовлені вмістом вуглеводів (15 - 19%), білків, жирів, вітамінів, ферментів, гормонів, мінеральних та інших речовин. Смак і аромат плодів пов'язані з наявністю органічних кислот (в основному яблучну і лимонну) і ефірних масел - речовин, що викликають у людини апетит і затримує старіння організму. У плодах і ягодах зміст найважливіших вітамінів, як правило, незначне, але в поєднанні з іншими речовинами, вони відіграють дуже важливу роль. Так, провітамін А, фолієва кислота і Р-активні сполуки яблук у поєднанні з вітаміном С і пектином здатні зв'язувати радіоактивні речовини і виводити їх з організму. Для повного харчування людині в середньому на рік необхідно 40 кг яблук (Ульянцев, 1968).

Нині в різних країнах Європи з розвинутим садівництвом використовують системи інтегрованого захисту рослин, які передбачають не повне знищення всього живого, а науково обгрунтований контроль та управління їхнім розвитком. Для досягнення поставленого завдання в інтегрованих системах застосовують комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, механічних, селекційно-генетичних, біологічних, хімічних та інших заходів.

Деякi господарi-садiвники пiсля збирання врожаю забувають дорогу до саду. Вiн заростає бур’янами, його рясно встеляє опале листя. Саме там i знаходять свiй притулок рiзнi шкiдники. Однi влаштовуються аж до весни, щоби з першим теплом розпочати свою чорну роботу. Iншi ж чекати весни не бажають i розпочинають наступ на майбутнiй урожай з настанням холодiв — у цьому разi дерева гинуть уже наступної весни. Аби такого не трапилося, боротьбу зi шкiдливими органiзмами слiд проводити уже нині, до настання стiйких холодiв. Багато шкiдливих комах шукають надiйного прихистку на зиму в трiщинах кори дерев, у купцi бур’янiв пiд стовбуром чи у верхнiх шарах грунту пiд кроною плодових дерев. Тому бур’яни у пристовбурних колах слiд скосити, винести за межi саду i разом з листям спалити або компостувати, а грунт перекопати. Стовбури ж дерев треба обв’язати снопиками рiзних рослинних решток: тих-таки бур’янiв, якщо їхня довжина сягає 60—80 см, полину-дурману або полину гiркого, прямої соломи злакових культур, стебел комишiв, кукурудзи, соняшнику чи очерету. Цим матерiалом рiвномірно обкладають штамб i мiцно прив’язують до нього посерединi. Шукаючи захисту вiд холодiв, шкiдники скупчуються у цих ловильних поясах. А в лютi сiчневi морози, десь на рiздвянi свята, їх знiмають з дерев, виносять за межi саду й спалюють (Бульботко, 2001).