Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

кафедра геодезії та картографії

Лабораторно-практична робота №6

«Розробка/вибір шкал»

Виконав: ст. 4к. 4гр. ФІЗу

Зуб І. М.

Перевірив:

Балакірський В. Б.

Харків 2012

Розробка та вибір шкал Порядок і методика виконання

Завдання

Виробництво зернових у ТОВ Червоноармійського району Донецької області

Таблиця 1

№	Назва населеного пункту	Урожайність, ц/га	Питома вага, %
1	Греченці	33,6	3699
2	Чапля	25,8	3563
3	Кудинка	23,5	3611
4	Поповці	21,0	2996
5	Горбасово	23,5	3592
6	Погорелое	33,0	3365
7	Вербецький	21,5	2997
8	Залитичевка	25,8	3877
9	Сниговка	23,8	3455
10	Казачки	26,6	3655
11	Бохнь	25,5	3333
12	Сахни	24,5	4111
13	Голенищево	25,9	2649
14	Ставниця	23,7	4321
15	Требуховці	22,9	2999
16	Шрубков	22,5	3589
17	Ярославка	30,5	3122
18	Волосовці	31,2	3666
19	Голосков	20,0	4569

У загальному випадку в розробку шкал входить:

I. Розрахунок розмірів знаків і обґрунтування числа ступенів у шкалах.

II.Обґрунтування границь (величини) інтервалів шкали.

І.Розрахунок розмірів значків, що передають кількісні співвідношення відображуваних явищ.

Методику розрахунку розглянемо на прикладі визначення розмірів картодіаграмних фігур у формі кружків за умови, що:

• площі кружків повинні відповідати значенню кількісного показника явища, що картографується;

• масштабом значень буде те значення кількісного показника, що відповідає одиниці площі кружка.

1. Абсолютна безупинна шкала, при якій площа займана кружком, строго пропорційна зміні величини відповідного явища, що картографується. Розмір кружка при цьому змінюється безупинно зі зміною величини явища. За заданими числовими характеристиками явища, що картографується, визначаємо площі Р і радіус r кружка, прийнявши умовно радіус кружка з мінімальним значенням (2649 ц/га), який дорівнює 4 мм, відповідно

Р = 50, 24 мм, тобто масштаб значень – 1мм² = 52,73 га.

2. Умовна безупинна шкала, при якій пропорційність розмірів значків і відповідних значень показника, що картографується, приймають умовну, наприклад, у порядку спадаючої прогресії, або довільну, що відбиває лише загальну тенденцію у зміні величини показника. Однією із форм такої залежності є логарифмічна:

P = K*lgN,

де Р- площа значка (у нашому прикладі, кружка), мм;

К - коефіцієнт,

N - значення показника.

Прийнявши радіус кружка з мінімальним значенням показника, що дорівнює 4 мм, визначаємо К : 50,24 = К * lg2649 : К = 15,4. Потім розраховуємо за формулою P = K*lgN , шляхом введення в логарифм знайденого значення К, розміри кружків для всіх значень показника (табл.2). Застосування логарифмічної залежності призводить до різкого зменшення контрасту між мінімальним і максимальним розмірами кружків.

При значних розходженнях між крайніми величинами явища, що картографується, використовують умовну пропорційність розмірів знаків.

3. Розрахунок розмірів знаків із заздалегідь заданою контрастністю, тобто із заздалегідь призначеним максимальним і мінімальним розміром знака.

У ряді випадків мінімальний і максимальний розмір фігур заздалегідь задані. Наприклад, при складанні картодіаграми розмір максимального кружка обмежений площею і конфігурацією одиниць картографування, у межах яких вони будуть розміщуватися, а мінімальний розмір обмежений точністю, з якою потрібно передати структуру явища. У таких випадках для розрахунку розмірів знаків, вибирають деяку довільну форму функціональної залежності між розміром знака і значенням показника, що картографується. Наприклад, статичну функцію виду:

Р = К*N^с

У нашому прикладі N_min =2649 га, N_max = 4569 га, задані r₁ кружків = 4,5 мм та r₂ = 8 мм, тоді Р_min = 63,59 мм², Р_max=200,96 мм².

Прологарифмувавши формулу Р = К*N^с,отримаємо:

lg Р = lgК+ClgN

Позначимо lg К=А, тоді lgР = А + С lgN

Підставивши N_mіn, P_min та: N_mах, P_max отримаємо: lg 63,59 =А+С*lg2649

lg 200,96 = А+С*lg4569

Вирішуючи систему рівнянь, знаходимо А = - 5,42, С = 2,11, тоді вираження lg Р = lgК+C*lgN матиме вид: lg Р = 5,42*lgN – 2,11, його використовуємо для обчислення розмірів кружків для всіх значень N. Дані після розрахунку заносять до таблиці 2.