lis_test_2012

Редагування тестових завдань, за якими відбудеться незалежне дистанційне тестування студентів

з «Лісового та садово-паркового господарства (090103)»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

з навчальної дисципліни "Дендрологія"

Київ ″Аграрна освіта″

2012

1

Навчальна дисципліна “Дендрологія”

1. Дендрологія – це розділ ботаніки, який вивчає:

деревні рослини; деревні рослини та їхні біологічні і екологічні особливості;

біологічні, екологічні особливості і географію деревних рослин; морфологію, систематику, географію, біологічні і екологічні особливості деревних рослин.

2.Дендрологія необхідна працівникам лісового господарства для того, щоб:

знати, що росте у лісі; вирощувати садивний матеріал деревних видів; формувати бажаний видовий склад лісових насаджень; проводити рубання лісу.

3.Вид рослин – це:

сукупність рослин, які ростуть на якійсь території; рослини, які схожі між собою морфологічними ознаками і екологічними особливостями;

сукупність рослин, які мають свій ареал, схожу морфологію, біологію і передають їх своєму потомству; сукупність рослин, які займають якусь територію, схожі за морфологічними

ознаками, біологічними і екологічними особливостями та передають ці ознаки потомству за спадковістю.

4.Причиною виникнення внутрішньовидових форм є:

філогенез рослин; фітоценотичні причини; поліморфність виду; онтогенез рослин.

5.Внутрішньовидові форми, які відносять до ареальних:

популяція; гібрид; аберація; лузус.

6.Внутрішньовидові форми, які відносять до безареальних:

клон; лузус; екотип; підвид.

2

7.Типи ареалів у деревних видів:

широкі; вузькі; суцільні; диз’юнктивні.

8.Групи рослин щодо розмірів ареалу:

релікти; космополіти; ендеми; реліктові ендеми.

9.Внутрішньовидові форми, які не мають лісівничого значення:

популяції; екотипи; аберації; клони.

10.Екологія деревних рослин – це наука, яка вивчає:

місце зростання рослин; взаємовідношення рослин з умовами місця зростання; взаємовідношення між рослинами;

закономірності існування, формування і функціонування деревних рослин та їх взаємовідношення з зовнішніми умовами.

11.Фактори екологічної групи, які діють на рослини тільки опосередковано:

кліматичні; едафічні; орографічні; біотичні; антропогенні.

12.Екологічні фактори діють на рослини:

одночасно; вибірково;

тільки опосередковано; тільки безпосередньо.

13. Екологічна група рослини, які віддають перевагу достатньо зволоженим ґрунтам:

мезофіти; ксерофіти; гігрофіти; оксилофіти.

3

14.Рослини, які ростуть на заболочених місцях та з великим вмістом азоту:

гідрофіти; гігрофіти; кальцієфіли; нітрофіли.

15.Екологічні групи, до яких відноситься більшість деревних видів Лісостепу України:

мезотрони; мегатрофи; ксерофіти; мезофіти.

16.Хвойні і листяні види, які займають найбільшу площу в лісах України:

Сarpinus betulus L; Тilia cordata Mill; Quercus robur L; Рinus sylvestris L; Вetula pendula Roth.

17. Нараховує природна дендрофлора України видів:

500;

275;

244;

211;

205;

161.

18.Найбільше у складі природної дендрофлори України життєвої форми деревних рослин:

дерев; кущів; напівкущів; кущиків; ліан.

19.Починається зі створення справжніх листків життєвий цикл (етап) деревних рослин:

ембріональний; ювенільний; вергінільний; зрілості; старіння.

4

20.Відносять до генеративних фазу сезонного розвитку деревних рослин:

розпускання бруньок; облистнення; ріст пагонів;

дозрівання плодів.

21.До дерев другої величини як правило відносять види:

Quercus robur L;

Alnus glutinosa Gaertn;

Acer platanoides L;

Corpinus betulus L.

22. Поняття, які відносять до фітоценології:

вид; асоціація; родина; секція.

23.Характеризують фітоценоз:

ґрунтові умови; видовий склад; фізіономічність; кліматичні умови.

24.Відображає вищий ступінь пристосування, інтродукованих рослин до умов зростання:

інтродукція; акліматизація; адаптація; натуралізація.

25.Створюють деревні види родів betula, alnus групу формацій:

листяні; дрібнолистяні; широколистяні; березові; вільхові.

26. Двохвойні сосни створюють формації:

хвойні; світлохвойні; темнохвойні; соснові.

5

27.Визначаються назви асоціацій:

місцем зростання, асоціацій; видовим складом першого ярусу;

видовим складом першого і супідрядного ярусів; продуктивністю.

28.Лісові формації, які створюються на достатньо багатих і зволожених ґрунтах:

соснові; осикові; дубові; березові.

29.Лісові формації, які ростуть на відносно засолених ґрунтах:

соснові; дубові; ялинові; грабові.

30.Має вирішальне значення у розповсюдженні лісових формацій в Україні:

температура; родючість ґрунту; світло; волога.

31.Дендрологія вивчає:

рослини і їх угруповання; рослинність; види рослин;

види деревних рослин, їх особливості; дерева.

32.Складові частини дендрології:

фізіологія рослин; анатомія рослин; екологія деревних рослин;

морфологія деревних рослин; систематика деревних рослин.

33.Найбільш використовують під час вивчення дендрології знання:

ботаніки; математики; фізики; хімії; анатомії; метеорології.

6

34.Використовують знання дендрології під час вивчення лісогосподарських робіт:

підготовка ґрунту; збір насіння;

вирощування садивного матеріалу; складання проекту лісових культур; догляд за насадженнями.

35.Вид рослин – це сукупність:

рослин; рослинних угруповань; популяцій; фітоценозів.

36. Здатність рослин зберігати свої розміри відносять до критеріїв:

генетичні; фізіолого-біохімічні; анатомо-морфологічні; екологічні; географічні.

37. Ознаки, які не притаманні видові рослин:

не мати своєї території розповсюдження; складатися з подібних особин; не передавати свої ознаки за спадковістю;

не створювати рослинні популяції.

38.Ареал виду рослин – це:

місця, де росте рослина; територія, яку займають особини виду;

місце розміщення рослинного угрупування; територія, яку займали особини виду у минулі геологічні епохи.

39.Називають космополітами:

рослини розселені на одному континенті; рослини розселені на частині одного континенту; рослини розселені на двох суміжних континентах;

рослини розселені на двох і більше відокремлених континентах.

40. Розповсюджені рослини з широким ареалом:

на малій частині одного континенту; на великій частині одного континенту; на двох суміжних континентах; на різних континентах.

7

41. Називають ендемічними види:

ті, що рідко зустрічаються; ті, що мають дуже малий ареал; ті, що виникли недавно; ті, що виникли давно.

42. Ареал називається реліктовим:

увидів, які мають малий ареал;

увидів, які виникли у попередні геологічні періоди;

увидів, які виникли в останню геологічну епоху;

увидів, які зникли.

43.Називають реліктовими ендемами види:

що виникли у минулі геологічні епохи; що мають малий ареал;

що виникли у минулі геологічні епохи, дожили до нашого часу і є ендемами; які виникли не давно і мають ендемічний ареал.

44.Природний ареал виду рослин відрізняється від штучного:

природно-кліматичними умовами; тим, що вид раніше на даній території не був розповсюджений;

тим, що вид виник на даній території природно; тим, що вид був інтродукований на дану територію.

45.Більший ареал у рослин:

аборигенів; інтродуцентів; ендемів; реліктових ендемів.

46.В Україні мають штучний ареал:

Quercus robur L; Quercus rubra L; Fraxinus excelsior L;

Fraxinum pensylvanica Marsh; Fagus orientalis Lipsky.

47.Внутрішньовидові форми, які відносять до ареальних:

сорт; форма; екотип; аберація; біотип.

8

48.Внутрішньовидові форми, які відносять до безареальних:

популяція; екотип; лузус; клон; гібрид.

49.Обумовлена внутрішньовидова мінливість рослин:

поліморфністю виду; генотипом особин; фенотипом особин; зовнішнім середовищем.

50.Призводить до утворення популяцій виду:

різні екологічні умови ареалу виду; обособленість частини ареалу; поліморфність виду.

51.Внутрішньовидові форми, які за певних умов призводять до утворення нових видів:

клони; популяції; сорти; гібриди; лузуси.

52.Внутрішньовидові форми, які мають найбільше господарське значення:

популяція; гібрид; сорт; форма; лузус.

53.Обумовлене виникнення аберацій:

генотипом; фенотипом; мутаціями; онтогенезом; філогенезом.

54. Внутрішньовидові форми, які мають найбільше значення для агролісомеліорації:

лузус; гібрид; екотип; аберація.

9