5

Тема 6 Управління поточним функціонуванням операційної системи

1. Оперативне управління у виробничих системах

2. Управління матеріально-технічним забезпеченням та збутом

3. Управління матеріально-технічними запасами

1. Оперативне управління у виробничих системах

Основний зміст оперативного управління виробництвом полягає в конкретизації плану випуску продукції в часі і просторі, безперервному контролі і регулюванні його виконання.

У системі оперативного керування виділяють кілька фаз:

1. планування

2. облік

3. контроль

4. аналіз

5. регулювання

1. Під час планування для кожного підрозділу підприємства уточнюють обсяг і номенклатуру продукції, яку потрібно випустити в заданий період. Головна задача оперативного плану полягає у забезпеченні чіткої, погодженої роботи усіх підрозділів підприємства.

Для цього у процесі ОП показники тактичного плану (виробничої програми) деталізуються в просторі (по виробництвах, цехах, робочих місцях) і в часі (установлюються завдання на декаду, добу, зміну, годину). Плани доводяться до безпосередніх виконавців, і організується їх виконання.

2. Для повного і достовірного відображення ходу виконання робіт організують оперативний облік. Він забезпечує своєчасне, повне та достовірне відображення ходу виконання робіт та операцій, руху напівфабрикатів, деталей та виробів кожним виробничим підрозділом підприємства. Дані обліку піддаються ретельному контролю та аналізу.

3. Задача контролю полягає у порівнянні фактичних параметрів щодо технології та продукції, даних про хід виробничого процесу із нормативними величинами.

4. Оперативний аналіз має забезпечити своєчасність оцінки. Об'єктами аналізу можуть бути робота устаткування, робітників, стан запасів та ін. У результаті аналізу виявляють причини відхилення від запланованого ходу виробництва і пропонують різні заходи щодо ліквідації цих причин.

5. Завершальним етапом оперативного керування є регулювання ходу виробничого процесу. Така необхідність викликана усілякими випадковими відхиленнями від плану або внесенням коректувань у первісний план.

Диспетчеризація – це система безперервного контролю й оперативного регулювання ходу виробництва з метою забезпечення виконання плану відповідно до розробленого календарного графіка.

Головна функція диспетчеризації – постійний контроль за відхиленнями та ліквідація їх наслідків.

Диспетчеризація здійснюється за допомогою спеціальних засобів зв'язку і сигналізації, промислового телебачення, світлових табло, автоматики, обчислювальних засобів і т.д.

На типовому підприємстві виготовлення виробів, розпочинається в одному кінці виробничої лінії через послідовний ряд технологічних операцій і закінчується обробкою виробів на іншому кінці виробничого ланцюжка. На таких підприємствах часто використовується система потокового виробництва з "виштовхуванням" виробу, запущеного у виробництво. По завершенню оброблення на одній дільниці виріб "виштовхується" на наступну незалежно від того, чи готова вона прийняти цей виріб на оброблення.

Багато підприємств надають перевагу іншій системі виробництва з "витягуванням" оброблюваних виробів, яке передбачає більш чітку координацію роботи вироб­ничих дільниць. У цьому випадку оброблювані вироби послідовно "витягують" із попередньої ділянки в міру необхідності.

Обидві системи широко застосовуються на різних підприємствах та в різних типах економіки (ринковій, централізованій).

Виштовхувальна система планування – це система, що ґрунтується на принципі виштовхування напівфабрикату на всьому шляху виготовлення виробу (рис. 1).

Р ис. 1. Схема виштовхувальної системи планування

Із схеми видно, що при даній структурі процесом централізованого планування охоплено кожний цех: цех отримує конкретні місячні завдання і звітує про їх виконання перед центральними органами планування. Готову продукцію цех передає на міжцеховий склад. При такому плануванні і цех, і центральні органи планування цікавить лише виконання строків та обсягів планового завдання. Кожний окре­мий цех при цьому існує ніби ізольовано. Його не цікавить, що буде з продукцією, яку він відправляє на проміжний склад, чи є там залишки продукції від попереднього місяця, чи проміжний склад порожній.

Система планування, що базується на принципі витягу­вання готового напівфабрикату (рис. 2) з попередньої операції на наступну протягом усього часу виготовлення аж до готового продукту, передбачає розрахунок та створення на його основі величин оборотних заділів на всіх робочих місцях. Значення цих заділів визначається середньою потребою в конкретних виробах, що виготовляються даним підприємством, на корот­кий відрізок часу — від одного до трьох місяців.

Рис. 2. Витягувальна система планування

Система виштовхувального виду в основному орієнтована на відносно постійний попит протягом досить три­валого проміжку часу (річний період).

Витягувальна система орієнтована на роботу зі змінним відповідно до попиту ритмом виготовлення виробів. Тут пла­новими періодами для визначення величин середніх оборот­них заділів є періоди від одного до трьох місяців. А оператив­не управління в цій системі використовує значно менші пла­нові періоди, аж до зміни, тому значення середньо розрахункових ритмів у цих системах перемінні.