4. Децентралізовані державні доходи.

Децентралізовані доходи – це доходи державних підприємств, установ, організацій, які формуються переважно за рахунок їх прибутку і використовуються по місцю їх створення.

Перерозподільні процеси, які здійснюються за допомогою державних фінансів, – це явище макрорівня, проте роль державних фінансів виявляється також у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів.

Децентралізовані доходи складають кошти, що поступають у розпорядження окремих державних підприємств, установ, організацій, міністерств, відомств, інших органів безпосередньо, незважаючи на Державний бюджет та інші централізовані фонди. Передача частини державних доходів у децентралізоване управління до певної міри умовна. В цій ситуації не змінюється власник, а державні кошти передаються в оперативне управління, не стаючи власністю державних підприємств.

децентралізовані доходи, що надходять в розпорядження окремих державних підприємств, установ і організацій, що формуються за рахунок їх доходів і використовуються відповідно до їх фінансових планів.

Диференціація доходів за джерелами утворення дає можливість деталізувати їх склад і визначити форми надходжень їх у централізовані фонди. Так, доходи від юридичних осіб і громадянпідприємців складаються з:

1) доходів, які безпосередньо надходять від них у формі:

податків, рентних платежів, відрахувань на покриття витрат на геологорозвідувальні роботи, внесків у пенсійний фонд та на соціальне страхування тощо;

2) платежів за користування природними ресурсами та плати за забруднення природного середовища, відрахування на будівництво та ремонт автомобільних доріг;

3) плати за надання послуг органами держави (державне мито, мито, митні збори, збори за державну реєстрацію тощо).

Доходи від населення надходять у формі державних і місцевих податків, платежів у Пенсійний фонд та добровільних внесків (придбання облігацій державних та місцевих позик).

Аналіз правового режиму доходів, які надходять у розпорядження держави або органу місцевого самоврядування, свідчить про те, що більшість з них є обов’язковими платежами. Так їх визначає ст.14 Закону України “Про систему оподаткування”. Перелік обов’язкових платежів, що міститься в ст. 14, повинен бути вичерпним, а всі інші платежі можна вважати добровільними. Справа в тому, що всі платежі, які визнані законодавче обов’язковими, можна стягувати примусово. Якщо виду платежу в Законі “Про систему оподаткування” немає, платники можуть його не вносити. Останнім часом почали вносити доповнення в Закон України “Про систему оподаткування”, інакше податкові адміністрації не можуть ставити питання про примусове стягнення платежів.

Децентралізовані фінансові ресурси – створюються окремими суб’єктами

господарювання. Децентралізовані фінансові ресурси існують для забезпечення

розширеного відтворення діяльності підприємств і утворюються за рахунок

чистого доходу, прибутку, амортизаційних відрахувань, кредитів, позик,

акціонерних капіталів, пайових внесків, виручки від реалізації майна,

вибуло або зайве, кредитних зборів, а також за рахунок інших надходжень,

грошових коштів(благодійні і спонсорські).

Децентралізовані ресурси: дивіденди за цінні папери, прибуток,

інвестиції, кредити, амортизаційні відрахування.

Напрямки використання децентралізованих фінансових ресурсів держави:

. розширене відтворення і розвиток підприємств;

. вирішення соціальних проблем;

. матеріальне стимулювання працюючих;

. страхування фінансових резервів.

децентралізовані — доходи, які залишаються в розпорядженні

державних підприємств, установ і організацій при розподілі та перерозподілі

валового внутрішнього продукту.