4. Правила професійної етики аудиторів.

Крім МСА, Міжнародною федерацією бухгалтерів затверджено Кодекс етики МФБ.

Основні правила професійної етики аудиторів:

• об’єктивність;

• незалежність;

• доброзичливість;

• конфіденційність;

• компетентність;

• чесність.

Тема 3. Методи аудиторської перевірки, ознаки та критерії оцінки фінансової звітності

ПЛАН

1. Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової звітності.

2. Загальнонаукові та специфічні методи і прийоми аудиту.

3. Аудиторська вибірка.

1. Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової звітності.

Загальновідомо, що аудит являє собою незалежну перевірку фінансової звітності та висловлення думки щодо неї. Основною проблемою у досягненні цієї мети аудиту — оцінки фінансової звітності — є вирішення питання, як і на що саме (головне, суттєве) спрямувати роботу аудитора. Це центральне питання методології проведення аудиту. Проте, на жаль, стосовно тлумачення поняття аудиту та його складових у зарубіжній спеціальній літературі та аудиторській практиці єдиної думки і єдиного підходу немає.

Розмаїття думок зарубіжних аудиторів щодо спрямованості перевірки та оцінки фінансової звітності можна згрупувати за:

— критеріями (М. Бак, Е. Д. Де-Бруін, С. Терлі, Великобританія);

— завданнями (Шотландський Інститут чартерних бухгалтерів);

— напрямами (аудиторська фірма «Мазар», Франція);

— вимогами (аудиторська фірма КРМG, Німеччина);

— передумовами і напрямами (Дж. Робертсон, США);

— підходами (Рой Додж, Великобританія).

Який же з перелічених підходів розкриває сутність поставленої проблеми? Виходячи з тлумачення понять, що розглядаються, за словниками І. Даля, С. Ожегова, стосовно аудиту вони означають:

критерії — мірило оцінки, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності заздалегідь установленим нормам, правилам, показникам;

завдання — деталізують головну мету аудиту, відображаючи його складові;

напрями — характеризують направленість аудиторської перевірки, тобто вказують, на перевірку яких об’єктів аудитор спрямовує свої дії (система бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю тощо);

вимоги — можна розуміти двояко: як умови, що їх мають обов’язково дотримуватися під час проведення аудиту, правила і вимоги до самого аудитора; як правила складання фінансової звітності клієнта;

підходи — це сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання;

передумови — являють собою події, факти, інформацію, які виникають до проведення аудиту, й існують незалежно від нього.

Як бачимо, жодне з цих понять не розкриває повністю сутності проблеми. Найчастіше в спеціальній літературі, а особливо на практиці, вживається поняття «критерії», і воно найповніше відповідає внутрішньому змісту проблеми, що розглядається. Проте це поняття більшою мірою стосується оцінки звітності як у ході перевірки її, так і, особливо на кінцевому етапі — при висловленні думки щодо неї. Але перш ніж це зробити, слід чітко визначити, за якими ознаками здійснювати оцінку. У зв’язку з цим доцільно, на нашу думку, використовувати ще одне поняття — «ознаки». Це прикмети, показники, за якими аудитор перевіряє фінансову звітність і робить висновок, чи відповідає вона встановленим вимогам.

За кожною певною ознакою перевірки оцінка здійснюється згідно з критеріями, що відповідають їй. Тому аудиторська перевірка фінансової звітності має здійснюватись через оцінку її за певними ознаками і критеріями, що відповідають їй. Їх склад у різних авторів неоднаковий (табл. 2.3.1).

Таблиця 2.3.1