Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
донбаській інститут техніки та менеджменту
МІЖНАРОДНого НАУКОВО-ТЕХНІЧНого УНІВЕРСИТЕТу
імені академіка ЮРІЯ БУГАЯ
ГРОШІ ТА КРЕДИТ
Конспект лекцій
Краматорськ, 2012
Конспект лекцій з дисципліни «Гроші та кредит» /Укладач – проф., к.е.н. О.К.Гаршина.
ТЕМА 1. Сутність і функції грошей
В економічному житті суспільства надзвичайно велика роль грошей. Зміна кількості грошей у обігу здатна істотно впливати на рівень доходів, цін, на випуск продукції. Не потрібно пояснювати роль грошей у повсякденному житті людини. Весь комплекс проблем, пов'язаних з історією виникнення і функціями грошей в економічній системі, еволюцією грошової форми вартості і її сучасним станом буде в полі зору вивчаючих дану тему.
Еволюція форми вартості та виникнення грошей
Появі грошей передував тривалий і складний процес розвитку обміну і форми вартості. Обмін передбачає рух товару від одного товаровиробника до другого. Причому обмін ґрунтується на принципі еквівалентності: равна вартість обмінюється на равну вартість. У процесі еволюції товарного обміну відбувається послідовна зміна чотирьох форм вартості: простої чи випадкової; повної чи розгорнутої; загальної та грошової.
На ранньому ступені розвитку суспільства обмін мав випадковий характер і відбувався між громадами. Йому відповідала проста чи випадкова форма вартості, за якою один товар виражав свою вартість в одному конфронтуючому йому товарі-еквіваленті:
Х товару А = У товару В.
Перший великий суспільний поділ праці – виділення скотарських і землеробських племен – призвів до появи і розвитку обміну, що носив нерегулярний характер, тому і мінові співвідношення складалися випадково. Рівняння обміну простої форми вартості вірніше було б записати в такий спосіб:
Х товару А більше, дорівнює або менше Y товару В.
Пізніше відбувається другий великий суспільний поділ праці – відділення ремесла від землеробства. Обмін став здобувати усе більш регулярний і масовий характер. Відбувся перехід до розгорнутої форми вартості, яка відрізняється від простої тим, що при ній предметом обміну є багато продуктів суспільної праці, а тому кожному товару протистоїть безліч еквівалентів:
Сучасним вираженням даної форми вартості є бартерний обмін, що має недоліки, котрі виявляються в труднощах обміну. Якщо власнику товару А потрібний товар В, а власнику товару В товар А не потрібний, обмін не відбудеться, або ж це приведе до виникнення додаткової ланки в обміні.
Ці труднощі зникають, якщо роль товару-еквівалента закріплено за одним товаром, котрий усі приймають у процесі обміну. Такі товари з'явилися, і був здійснений перехід до загальної форми вартості:
У різних країнах, на різних етапах розвитку, роль загального еквівалента грали різноманітні товари, характерні для тієї чи іншої місцевості: сіль, чай, хутра, худоба, зерно й ін., але і ця форма еквівалента має недоліки, що переборюються в ході переходу до грошової форми вартості.
Товар, що претендує на роль загального еквівалента, повинний бути однорідним і легко поділятися. Хутра і худоба, наприклад, такими якостями не володіють. У результаті подальшого розвитку обміну всі інші товари-еквіваленти були витиснуті шляхетними металами, а головна причина цього пов'язана з їх властивостями:
- однорідністю;
- подільністю;
- портативністю;
- збереженням;
- їхня натуральна форма не суперечила виконанню ними властивостей загального еквівалента. Грошова форма вартості має наступний вид:
,
де D – грошовий товар, роль якого закріпилася за золотом.
Гроші - це загальний еквівалент, це особливий товар, що постійно і монопольно виконує роль загального еквівалента. Це значить, що:
- усі товари вимірюють свою вартість у грошах;
- гроші володіють властивістю обмінюватися будь-на-що;
- гроші володіють крім своєї властивості як металу, одиничною споживчою вартістю, ще й універсальною споживчою вартістю, тобто задовольняють будь-яку потребу людей.
Властивість грошей, що визначає їхнє використання в якості загального грошового товару, характеризується наступними поняттями: прийнятність, законність, відносна рідкість.
Прийнятність характеризується тим, що всі агенти ринку ухвалюють їх як засіб платежу й обміну, тобто гроші – це продукт суспільного договору. Один агент ринку приймає їх в іншого цілком впевнено, тому що він зможе придбати на них який-небудь товар або послугу в третьої особи.
Законність – гроші є законним засобом платежу. У будь-якій країні існує закон про національну валютну систему. Цей закон обмовляє вид національної валюти, її найменування, номінальну вартість різних купюр і монет, дизайн цих купюр, монет, засоби захисту від фальшивомонетників, умови конвертованості цих грошей в інші валюти.
Відносна рідкість грошей у порівнянні з їхньою корисністю визначається тим, що попит та пропозиція на грошовому ринку перебувають у постійному русі, у результаті якого вартість грошей визначається їхньою рідкістю стосовно їхньої корисності, а корисність визначається в унікальній здатності грошей обмінюватися на будь-які товари й послуги. Попит на гроші в економіці залежить від загального обсягу грошових угод плюс та кількість, яку громадяни й підприємства прагнуть мати у вигляді нагромаджень для майбутніх угод.
Реальна вартість, або купівельна спроможність грошей – це кількість товарів і послуг, яку можна придбати за 1 грошову одиницю. Вірне зіставлення купівельної спроможності різних грошей можливо тільки на підставі зіставлення вартості споживчого кошика.
Коли індекс споживчих цін і індекс вартості життя збільшуються, то купівельна спроможність грошей знижується, і навпаки.
Сутність грошей виражається в єдності трьох властивостей:
загального безпосереднього обміну;
кристалізації мінової вартості;
матеріалізації загального робочого часу.
Отже, гроші, що виникли як засіб розв’язку протиріч товару, є не технічним засобом обігу, а відображають глибокі суспільні відносини.