- •Донбаський інститут техніки та менеджменту
- •1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •1.4. Функції теорії держави і права
- •1.5. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •1.6. Методологія теорії держави і права
- •Тема 2 виникнення держави План
- •2.1. Основні теорії виникнення держави
- •2.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- •2.3. Передумови та умови виникнення держави
- •2.4. Основні шляхи виникнення держави
- •Тема 3 cпіввідношення суспільства, держави і права План
- •3.1. Поняття суспільства і форми його організації
- •3.2. Поняття і призначення соціального регулювання, місце права
- •3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- •3.4. Поняття громадянського суспільства
- •Тема 4. Поняття держави План
- •4.1. Сутність держави
- •4.2. Поняття функцій держави
- •4.3. Класифікація функцій держави
- •4.4. Форми і методи здійснення функцій держави
- •4.5. Поняття і основні критерії типології держав
- •4.6. Формаційний підхід до типології держав
- •4.7. Цивілізаційний підхід до типології держав
- •Тема 5. Форма держави План
- •5.1. Поняття форми держави
- •5.2. Форма державного правління
- •5.3. Форма державного устрою
- •5.4. Міждержавні об’єднання
- •5.5. Державний режим
- •Тема 6.Державна влада план
- •6.1.Види державних органів
- •6.2. Принципи організації і функціонування механізму держави
- •Тема 7.Теорія правової держави план
- •7.1. Соціологічні та політологічні концепції держави
- •7.2. Теорія соціально-правової держави
- •7.3. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •Тема 8. Право в системі нормативного регулювання план
- •8.1. Поняття і ознаки права
- •8.2. Поняття і ознаки норм права
- •8.3. Структура норм права
- •8.4. Формальне вираження структури правових норм
- •8.5. Класифікація правових норм
- •Тема 9. Форми (джерела) права план
- •9.1. Поняття форм (джерел) права
- •9.2. Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах
- •Тема 10. Правові відносини
- •10.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
- •10.2. Структура правових відносин та її елементи
- •10.3. Зміст правовідносин
- •10.4. Класифікація правових відносин
- •10.5. Суб’єкти правовідносин
- •10.6. Об’єкти правових відносин
- •10.7. Юридичні факти
- •Тема 11. Правосвідомість і правова культура план
- •11.1. Поняття правової свідомості
- •11.2. Структура правосвідомості
- •11.3. Функції правосвідомості
- •11.4. Види правосвідомості
- •11.5. Поняття, основні характеристики і функції правової культури
- •11.6. Структура правової культури
- •11.7. Правова культура суспільства і окремої особистості
- •11.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм, шляхи їх подолання
- •Тема 12 механізм правового регулювання план
- •12.1. Поняття правового регулювання
- •12.2. Предмет і методи правового регулювання
- •12.3. Способи і типи правового регулювання
- •12.4. Стадії правового регулювання
- •12.5. Механізм правового регулювання та його структура
- •Тема 13 законність і правопорядок план
- •13.1. Поняття законності
- •13.2. Основні вимоги (принципи) законності
- •13.3. Гарантії законності
- •13.4. Поняття правопорядку
- •13.5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Тема 14. Правові системи минулого та сучасного план
- •14.1. Поняття і структура правової системи
- •14.2. Романо-германська правова система
- •14.3. Англосаксонська правова система
- •14.4. Система релігійного та звичаєвого права
- •14.5. Проблеми формування світового правопорядку
- •Тема 15. Особа, держава і право план
- •15.1. Поняття і принципи правового статусу особи
- •15.2. Види правових статусів особи
- •15.3. Права і свободи як головна складова правового статусу
- •15.4. Класифікація прав і свобод
- •15.5.Обов’язки як елемент правового статусу особи
- •15.6. Забезпечення прав і свобод особи
- •15.7. Гарантії прав і свобод особи
- •Тема 16. Демократія: поняття та основні засади
- •16.2.Ознаки демократичної держави:
- •Тема 17. Демократія як цінність для суспільства план
- •Тема 18. Шлях до громадянського суспільства соціальна основа сучасної держави, влади і демократії
- •Тема 19.Держава у політичній системі суспільства план
- •Тема 20.Демократична правова держава план
- •20.2 Головні ознаки правової держави.
- •Демократія та її суть.
- •Тема 21. Права людини: історія і сучасність план
- •1. Процес формування концепції основних прав людини.
- •Тема 22. Основні права людини: поняття, класифікація план
- •1. Основні права людини.
- •2. Класифікація прав людини
- •Тема 23. Міжнародні механізми захисту основних прав людини план
- •23.3 Регіональні (континентальні) засоби:
- •Тема 24. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за конституцією україни план
- •1. Громадянство України
- •2. Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України
- •24.2 Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України:
- •Тема 25.Захист прав інвалідів. Конвенція оон про права інвалідів план
- •1.Конвенція оон про права інвалідів
8.4. Формальне вираження структури правових норм
Реальна дія правових норм безпосередньо пов’язана з їх зовнішнім вираженням, закріпленням в офіційних документах. Найважливішим і найрозповсюдженішим з них є нормативно-правовий акт. Писемна форма, загальнообов’язковий характер, чіткість викладу роблять його доступним і зрозумілим для громадян, створюють основу для забезпечення законності та правопорядку у країні.
Нормативні акти як зовнішня форма вираження правових норм мають структуру (розділи, глави, статті, параграфи, пункти). Основним структурним елементом нормативного акта є стаття. Співвідношення норми права і статті закону різноманітне, залежить від структури фактичних суспільних відносин, рівня розвитку галузі, інституту чи всієї правової системи, задуму законодавця, ступеня розвиненості юридичної техніки і технології.
Не завжди у словесному формулюванні окремої статті можна знайти всі три відомих нам елементи відповідної правової норми. Але і тоді, коли норма права і стаття нормативного акта збігаються, структурні елементи норми потрібно виявити логічним шляхом.
Неприйняття до уваги цієї обставини приводить до тверджень про двоелементну структуру деяких правових норм, коли в одних нібито відсутній один з елементів. Але це не так. Кожна норма (регулятивна або охоронна) має всі три елементи. В тому разі, коли прямо це не можна виявити, завжди цього можна дійти логічним шляхом.
8.5. Класифікація правових норм
Розмаїття суспільних відносин обумовлює той факт, що правові норми досить різноманітні. Щоб визначити загальні й відмінні риси цих норм, їхнє місце і функціональну роль, необхідно їх вірно класифікувати. Науково обґрунтована класифікація правових норм дозволяє: по-перше, чітко визначити місце кожного виду норм у системі діючого в державі права; по-друге, краще усвідомити функції правових норм і їхню роль у механізмі правового регулювання; по-третє, визначити шляхи підвищення ефективності правових норм; по-четверте, удосконалити правотворчу і правозастосовчу діяльність державних органів.
Наукова і практична цінність класифікації правових норм залежить від обґрунтованого вибору її критеріїв. Підстави класифікації можуть бути різними.
1. За суб’єктами правотворчості розрізняють норми, що виходять від держави і безпосередньо від громадянського суспільства. У першому випадку це норми органів державної влади, у другому — норми приймаються безпосередньо населенням на референдумі.
Норми державної влади розрізняють за юридичною силою (норми вищих представницьких органів законодавчої влади, норми органів виконавчої влади та ін.).
2. За функціональною роллю в механізмі правового регулювання норми права можна поділити на установчі, регулятивні (норми — правила поведінки), охоронні (норми — охоронці порядку), забезпечувальні (норми-гарантії), декларативні (норми-оголошення), дефінітивні (норми-визначення), колізійні (норми арбітри), оперативні (норми-інструменти).
3. За предметом правового регулювання розрізняються норми кон-ституційної, цивільної, кримінальної, адміністративної, трудової та інших галузей права. Галузеві норми можуть поділятися на матеріальні і процесуальні. Перші є правилами поведінки суб’єктів, другі містять розпорядження, що встановлюють процедуру реалізації або охорони цих правил.
4. За методом правового регулювання виділяються імперативні, диспозитивні, рекомендаційні та заохочувальні норми. Імперативні
норми мають суворий, владно-категоричний характер, що не допускає відхилення в регульованій поведінці. Це, як правило, норми адмі-ністративного, кримінального, конституційного права. Диспозитивним нормам притаманний автономний характер, що дозволяє сторонам (учасникам) самим домовитися з питань реалізації суб’єктивних прав і обов’язків. Вони регулюють переважно цивільно-правові або шлюбно-сімейні відносини. Рекомендаційні норми звичайно адресуються недержавним підприємствам, установлюють варіант бажаного для держави поводження. Заохочувальні норми стимулюють суспільно корисну поведінку.
5. За сферою дії виділяються норми загальної дії, норми обмеженої дії і локальні норми. Норми загальної дії поширюються на всіх громадян і функціонують на всій території держави. Норми обмеженої дії — це загальні розпорядження, реалізації яких пов’язуються з певними просторовими, суб’єктними, часовими і ситуаційними факторами. Локальні норми діють у межах окремої державної, громадської організації або їх структурних підрозділах.
6. Норми права класифікуються також за часом дії (постійні й тимчасові),по колу осіб (чи поширюються на усіх, хто підпадає під їхню дію, чи на чітко визначену групу суб’єктів: військовослужбовців, пенсіонерів тощо).