- •Донбаський інститут техніки та менеджменту
- •1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •1.4. Функції теорії держави і права
- •1.5. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •1.6. Методологія теорії держави і права
- •Тема 2 виникнення держави План
- •2.1. Основні теорії виникнення держави
- •2.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- •2.3. Передумови та умови виникнення держави
- •2.4. Основні шляхи виникнення держави
- •Тема 3 cпіввідношення суспільства, держави і права План
- •3.1. Поняття суспільства і форми його організації
- •3.2. Поняття і призначення соціального регулювання, місце права
- •3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- •3.4. Поняття громадянського суспільства
- •Тема 4. Поняття держави План
- •4.1. Сутність держави
- •4.2. Поняття функцій держави
- •4.3. Класифікація функцій держави
- •4.4. Форми і методи здійснення функцій держави
- •4.5. Поняття і основні критерії типології держав
- •4.6. Формаційний підхід до типології держав
- •4.7. Цивілізаційний підхід до типології держав
- •Тема 5. Форма держави План
- •5.1. Поняття форми держави
- •5.2. Форма державного правління
- •5.3. Форма державного устрою
- •5.4. Міждержавні об’єднання
- •5.5. Державний режим
- •Тема 6.Державна влада план
- •6.1.Види державних органів
- •6.2. Принципи організації і функціонування механізму держави
- •Тема 7.Теорія правової держави план
- •7.1. Соціологічні та політологічні концепції держави
- •7.2. Теорія соціально-правової держави
- •7.3. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •Тема 8. Право в системі нормативного регулювання план
- •8.1. Поняття і ознаки права
- •8.2. Поняття і ознаки норм права
- •8.3. Структура норм права
- •8.4. Формальне вираження структури правових норм
- •8.5. Класифікація правових норм
- •Тема 9. Форми (джерела) права план
- •9.1. Поняття форм (джерел) права
- •9.2. Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах
- •Тема 10. Правові відносини
- •10.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
- •10.2. Структура правових відносин та її елементи
- •10.3. Зміст правовідносин
- •10.4. Класифікація правових відносин
- •10.5. Суб’єкти правовідносин
- •10.6. Об’єкти правових відносин
- •10.7. Юридичні факти
- •Тема 11. Правосвідомість і правова культура план
- •11.1. Поняття правової свідомості
- •11.2. Структура правосвідомості
- •11.3. Функції правосвідомості
- •11.4. Види правосвідомості
- •11.5. Поняття, основні характеристики і функції правової культури
- •11.6. Структура правової культури
- •11.7. Правова культура суспільства і окремої особистості
- •11.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм, шляхи їх подолання
- •Тема 12 механізм правового регулювання план
- •12.1. Поняття правового регулювання
- •12.2. Предмет і методи правового регулювання
- •12.3. Способи і типи правового регулювання
- •12.4. Стадії правового регулювання
- •12.5. Механізм правового регулювання та його структура
- •Тема 13 законність і правопорядок план
- •13.1. Поняття законності
- •13.2. Основні вимоги (принципи) законності
- •13.3. Гарантії законності
- •13.4. Поняття правопорядку
- •13.5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Тема 14. Правові системи минулого та сучасного план
- •14.1. Поняття і структура правової системи
- •14.2. Романо-германська правова система
- •14.3. Англосаксонська правова система
- •14.4. Система релігійного та звичаєвого права
- •14.5. Проблеми формування світового правопорядку
- •Тема 15. Особа, держава і право план
- •15.1. Поняття і принципи правового статусу особи
- •15.2. Види правових статусів особи
- •15.3. Права і свободи як головна складова правового статусу
- •15.4. Класифікація прав і свобод
- •15.5.Обов’язки як елемент правового статусу особи
- •15.6. Забезпечення прав і свобод особи
- •15.7. Гарантії прав і свобод особи
- •Тема 16. Демократія: поняття та основні засади
- •16.2.Ознаки демократичної держави:
- •Тема 17. Демократія як цінність для суспільства план
- •Тема 18. Шлях до громадянського суспільства соціальна основа сучасної держави, влади і демократії
- •Тема 19.Держава у політичній системі суспільства план
- •Тема 20.Демократична правова держава план
- •20.2 Головні ознаки правової держави.
- •Демократія та її суть.
- •Тема 21. Права людини: історія і сучасність план
- •1. Процес формування концепції основних прав людини.
- •Тема 22. Основні права людини: поняття, класифікація план
- •1. Основні права людини.
- •2. Класифікація прав людини
- •Тема 23. Міжнародні механізми захисту основних прав людини план
- •23.3 Регіональні (континентальні) засоби:
- •Тема 24. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за конституцією україни план
- •1. Громадянство України
- •2. Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України
- •24.2 Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України:
- •Тема 25.Захист прав інвалідів. Конвенція оон про права інвалідів план
- •1.Конвенція оон про права інвалідів
Тема 20.Демократична правова держава план
Процес утворення правової держави.
Головні ознаки правової держави.
20.1 Процес утворення правової держави. Історично процес утворення правової держави полягав і полягає у розповсюдженні принципу суверенності на право. Цей процес проходив три етапи. Перший, найбільш ранній за часом, — це визнання суверенітету влади. Визнання суверенітету, тобто незалежного від будь-яких сил, обставин і осіб верховенства державної влади, в ранню епоху Нового часу відіграло важливу роль в об'єднанні держав, їхньому внутрішньому зміцненні, ліквідації феодальних міжусобиць і зміцненні їхнього внутрішнього миру. Поєднання цих двох засад — верховенства і незалежності у понятті суверенітету означає поєднання в ньому прерогатив права і свободи. Тому у теорії держави поняття суверенітету має для держави такий же сенс, як і поняття свободи і права для людини. Для суверенної держави це не тільки право на незалежність і свободу від зовнішніх і внутрішніх посягань, але й право управляти, владарювати, свобода приймати рішення, здійснювати всі функції верховної влади. Після тривалої боротьби, повстань, переворотів та соціальних революцій був завойований суверенітет народу, який базується на визнанні всього населення країни — всіх громадян — джерелом державної влади. Наступним кроком стала боротьба за суверенітет права, точніше за пріоритет права перед владою, волею громадянина, суспільства або окремої його частини, більшості або меншості. Паритет (рівність) і пріоритет означають встановлення зафіксованих законом відносин між всіма сторонами суспільних відносин, особливо складних між владою і правом не тільки в силу суверенітету влади, але й тому, що саме право твориться державою, яка, головно, займається законотворчістю. Таким чином, влада повинна обмежувати свої права і свободи нею ж створеними законами. Негативне ставлення влади до права, прагнення до привілей, бажання стати над законом призвели до того, що протиправну практику влади виявилось ще більш важко подолати, ніж аналогічну практику громадян, які прагнуть діяти поза законом. Необхідним було глибоке перетворення суспільства і його правосвідомості, щоб докорінно змінити ставлення до права в державі, а також велика конструктивна робота для перетворення її політичної системи у політико-правовому аспекті. Її центральним моментом стала розробка конституційних документів і боротьба за введення конституційного правління, яка зайняла більше трьох століть, які протікали від часу перших праць політичних мислителів (Джона Локка, Ш.Монтеск'є) і перших конституційних документів в Європі і Америці (кінець XVIII ст.) до сучасних конституційних текстів у країнах, що стали на шлях демократичного розвитку.
Вирішальною подією в історії перетворення політико-правових відносин стала розроблена Дж.Локком концепція правової держави, сформульована в 1690 р. в антиабсолютистській концепції правової держави (“Два трактати про правління”). Йому ж належить також спроба практично реалізувати проект правової держави у Конституції англійської колонії Кароліна в Америці (1699 р.). Пізніше значний внесок у розвиток конституційного та політико-правового вдосконалення теорії правової держави зробили Е.Кент, В.Гумбольдт та ін. Значним етапом на шляху до правової держави стала у XVIII ст. Конституція періоду Великої Французької революції, яка не була реалізована, і Конституція США, одна з перших і найбільш стабільних конституцій світу. В XIX-XX ст. конституційна проблема стала однією з головних проблем політичних та правових досліджень. Вирішальним фактором створення правової держави або руху до неї стали перші помітні успіхи у створенні громадянського суспільства, поза яким неможлива правова держава і загальний соціальний, економічний і культурний розвиток суспільства, його нових цивілізаційних, технічних та наукових основ.
Правова держава — це така держава, в якій функціонує режим конституційного правління, існує розвинута і несуперечлива правова система й ефективна судова влада, забезпечено реальний розподіл влад з їхньою ефективною взаємодією та взаємоконтролем, з розвинутим контролем з боку суспільства державної влади. Загальний демократичний устрій системи влади і політики правової держави органічно пов'язаний з його правовими засадами. В основу правової держави покладено рівність державної влади, громадянина і суспільства, їхня правова рівність перед законом.
Сукупність названих при розгляді історії становлення і розвитку правової держави факторів є визначальною для втілення цієї ідеї в життя. Це пояснюється рядом причин. Ні влада, ні саме по собі право не можуть бути реальними гарантами виконання законів, якщо право не легітимоване (тобто, не визнане належним до виконання) суспільством. Тільки їхня легітимність, визнання суспільством і тому обов'язковість виконання забезпечують дійсне дотримання законів суспільством і державою, так само, як і створення їхньої системи, і виключають протиправну практику з обох сторін. Але суспільство може добитися цього, тільки досягнувши достатньо високого рівня громадянського, а отже, і культурного, цивілізаційного, матеріального й інтелектуального розвитку, тобто ставши громадянським суспільством. Громадяни такого суспільства не сковані дисципліною страху і панування. Вони наділені власністю, володіють свободами і правами, і володіння цими цінностями робить їх відповідальними за збереження і примноження цих цінностей. Вони ж захищають і державу, яка стає відповідальною за всі види безпеки людини і суспільства і їхніх надбань.
Основою реально значимих правових відносин у правовій державі стають не правові норми самі по собі, приписи і санкції, як би досконало вони не були сформульовані. Їхньою першоосновою служать елементарні почуття порядності, моральності, почуття обов'язку, усвідомлення відповідальності, здатність людини і суспільства до критичного самопізнання, звичка до дисципліни і вміння дисциплінувати себе, справжня громадянськість. З громадянськістю в її справжньому розумінні несумісні такі негативні соціальні явища, як корупція, підкуп, хабарництво, підміна суспільних зв'язків кровно-спорідненими, клановими, економічне, соціальне і політичне підпілля тощо.
Проте, правосвідомість, яка виникає на таких основах, ще не відрізняє громадянський і правовий стан суспільства від законопослушного суспільства неправового типу. Не тільки суверенітет права і рівне загальне підпорядкування йому відрізняють дійсно правові відносини, але й демократичний, громадянський зміст самого права. Член правової держави і громадянського суспільства користується свободою, суспільною довірою і повагою, розвинутою правосвідомістю, що виключає думку про його винятковість, його особливий, непідвладний законові, статус, пов'язаний з його становищем у суспільстві, з привілеєм стояти над законом.
Правова держава і громадянське суспільство формуються спільно, і процес їхнього творення займає тривалий історичний період. Він здійснюється також разом з розвитком суспільства і вимагає цілеспрямованих зусиль. Ні правова держава, ні громадянське суспільство не вводяться одноразовим актом і не можуть стати результатом чистого законодавства. Увесь цей процес повинен бути органічним для суспільства, яке дозріло до відповідних змін.