Тема 25.Захист прав інвалідів. Конвенція оон про права інвалідів план

1.Конвенція оон про права інвалідів

2. Закон «Про реабiлiтацiю iнвалiдiв в Українi»

25.1 Конвенція ООН про права інвалідів. 13 грудня 2006 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію ООН про права інвалідів.

Мета цієї Конвенції полягає у заохоченні,захисті та забезпечені повного користування всіма людьми з інвалідністю усіма правами людини та основоположними свободами, а також в заохочені поваги до властивої їм гідності.

Ця Конвенція відносить до інвалідів ociб із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати їх повій i ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Конвенція загалом налічує 50 статей, з них статті 1-33 за змістомприсвячені різноманітним аспектам забезпечення рівних прав та можливостей для інвалідів у тих чи інших сферах суспільного життя, а також загальним цілям та принципам практичного забезпечення такого недискримінаційного підходу до потреб oci6 з обмеженими можливостями.

У статтях 34 - 50 сформульовані певні зобов'язання держав - учасниць Конвенції щодо надання створеному при ООН Комітету з прав інвалідіввідповідної інформації про виконання положень Конвенції та юридичні засади i механізми їх імплементації у правове поле (законодавство) держав, що підписали та ратифікували цей документ .

Основними принципами цієї Конвенції є:

a)повага до властивої людині гідності, його особистої самостійності, включаючи свободу робити на свій власний вибір, i незалежності;

2. недискримінація;

3. повне i ефективне залучення i включення у суспільство;

d)повага до особливостей людей з інвалідністю та їх прийняття як компоненту людського різноманіття i частини людства;

5. рівність можливостей;

6. доступність;

7. рівність чоловіків i жінок;

h) повага до здібностей дітей-інвалідів, що розвиваються, i повага до права дітей-інвалідів зберігати свою індивідуальність .

Станом на 1 березня 2009 року

143 країн підписали Конвенцію про права інвалідів

81 країна підписала Факультативний протокол

50 країн ратифікували Конвенцію про права інвалідів

29 країн ратифікували Факультативний протокол .

Понад 650 мільйонів людей, що становить приблизно 10-15% населення світу, живуть з інвалідністю. Згідно з оцінками Світового Банку 20% найбільш бідних жителів Землі складають інваліди. Згідно офіційної статистики кількість людей з обмеженими можливостями в Україні – 2,67 мільйонів, що становить близько 5,2% від кількості всього населення держави [17]. З прийняттям Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1982 року Всесвітньої програми дій стосовно людей з інвалідністю, міжнародне співтовариство одержало директивну основу для активізації роботи щодо дотримання та захисту прав людини. Тому на порядку денному стоїть питання відповідності українського законодавства щодо Конвенції ООН про права інвалідів. Конвенція ООН про права інвалідів вступила в силу 3 травня 2008 року. Її підписали 137 держав. На даний час Україна знаходиться на стадії підготовчих дій щодо ратифікації Конвенції. Основним питанням процесу недискримінації інвалідів у Конвенції є стаття 27 про працю та зайнятість. Розглянемо це питання з погляду українського досвіду [7].

Нині питання працевлаштування та зайнятості інвалідів в Україні та світі набувають особливої актуальності у зв'язку із загальною тенденцією проведення політики інтеграції цієї категорії населення у суспільне життя та сферу трудових відносин. Крім того, через високу вартість життя, медичного обслуговування, невеликі розміри пенсій та інших матеріальних виплат вказаній категорії населення доводиться бути соціально активними-шукати роботу та працювати, щоби підвищити рівень і якість свого життя [26].

В Україні вже створена законодавчо-нормативна база щодо зайнятості та працевлаштування інвалідів, зокрема прийнято Закони України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» [3], «Про реабілітацію інвалідів в Україні» [4], діяла «Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 рр.», розроблено проект Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями та психічними захворюваннями на 2007-2011 рр., у рамках якої через п'ять років планується повернення до професійної та суспільної діяльності понад 170 тис. громадян із особливими потребами [29].

25.2 Закон «Про реабiлiтацiю iнвалiдiв в Українi»

У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

iнвалiд - особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслiдками) або вродженими вадами розумового чи фiзичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдiяльностi, викликає в особи потребу в соцiальнiй допомозi i посиленому соцiальному захистi, а також виконання з боку держави вiдповiдних заходiв для забезпечення її законодавчо визначених прав;

дитина-iнвалiд - особа вiком до 18 рокiв (повнолiття) зi стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслiдками) або вродженими вадами розумового чи фiзичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдiяльностi та викликає необхiднiсть надання їй соцiальної допомоги i захисту;

iнвалiднiсть - мiра втрати здоров'я та обмеження життєдiяльностi, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатностi чи можливостi здiйснювати дiяльнiсть у спосiб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно вiд вiкових, статевих, соцiальних i культурних факторiв;

втрата здоров'я - наявнiсть хвороб i фiзичних дефектiв, якi призводять до фiзичного, душевного i соцiального неблагополуччя;

життєдiяльнiсть - повсякденна дiяльнiсть, здатнiсть органiзму особи здiйснювати дiяльнiсть у спосiб i в межах, звичайних для людини;

обмеження життєдiяльностi - повна або часткова втрата особою внаслiдок захворювання, травми або вроджених вад здатностi або можливостi самообслуговування, самостiйного пересування, спiлкування, орiєнтацiї, контролювання своєї поведiнки;

медико-соцiальна експертиза - визначення на основi комплексного обстеження усiх систем органiзму конкретної особи мiри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдiяльностi, викликаного стiйким розладом функцiй органiзму, групи iнвалiдностi, причини i часу її настання, а також рекомендацiй щодо можливих для особи за станом здоров'я видiв трудової дiяльностi та умов працi, потреби у сторонньому доглядi, вiдповiдних видiв санаторно-курортного лiкування i соцiального захисту для найповнiшого вiдновлення усiх функцiй життєдiяльностi особи;

попередження iнвалiдностi - здiйснення комплексу медичних, гiгiєнiчних, фiзичних, педагогiчних, психологiчних, професiйних та iнших заходiв, спрямованих на профiлактику переходу захворювання, наслiдкiв травми або вади у постiйне обмеження життєдiяльностi чи iнвалiднiсть особи або на зменшення тяжкостi iнвалiдностi;

усунення обмежень життєдiяльностi - система заходiв, спрямованих на створення умов для досягнення або вiдновлення особою оптимального фiзичного, iнтелектуального, психiчного i соцiального рiвня життєдiяльностi та забезпечення її законодавчо визначених прав;

реабiлiтацiя iнвалiдiв - система медичних, психологiчних, педагогiчних, фiзичних, професiйних, трудових заходiв, спрямованих на надання особам допомоги у вiдновленнi та компенсацiї порушених або втрачених функцiй органiзму, усуненнi обмежень їх життєдiяльностi для досягнення i пiдтримання соцiальної i матерiальної незалежностi, трудової адаптацiї та iнтеграцiї в суспiльство;

реабiлiтацiйнi послуги - послуги, спрямованi на вiдновлення оптимального фiзичного, iнтелектуального, психiчного i соцiального рiвня життєдiяльностi особи з метою сприяння її iнтеграцiї в суспiльство;

реабiлiтацiйнi заходи - комплекс заходiв, якими здiйснюється реабiлiтацiя iнвалiдiв;

медична реабiлiтацiя - система лiкувальних заходiв, що спрямованi на вiдновлення порушених чи втрачених функцiй органiзму особи, на виявлення та активiзацiю компенсаторних можливостей органiзму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдiяльностi, на профiлактику ускладнень та рецидивiв захворювання;

психолого-педагогiчна реабiлiтацiя - система психологiчних та педагогiчних заходiв, спрямованих на формування способiв оволодiння знаннями, умiннями i навичками, надання психологiчної допомоги, зокрема щодо формування самоутвердження i належної самооцiнки особою своїх можливостей, засвоєння правил суспiльної поведiнки шляхом здiйснення системної навчально-виховної роботи;

професiйна реабiлiтацiя - система заходiв, спрямованих на пiдготовку особи до професiйної дiяльностi, вiдновлення чи здобуття професiйної працездатностi шляхом адаптацiї, реадаптацiї, навчання, перенавчання чи переквалiфiкацiї з можливим подальшим працевлаштуванням та необхiдним соцiальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи;

трудова реабiлiтацiя - система заходiв, розроблених з урахуванням схильностей, фiзичних, розумових i психiчних можливостей особи i спрямованих на оволодiння трудовими навичками забезпечення трудової дiяльностi та адаптацiю у виробничих умовах, у тому числi шляхом створення спецiальних чи спецiально пристосованих робочих мiсць;

фiзкультурно-спортивна реабiлiтацiя - система заходiв, розроблених iз застосуванням фiзичних вправ для вiдновлення здоров'я особи та спрямованих на вiдновлення i компенсацiю за допомогою занять фiзичною культурою i спортом функцiональних можливостей її органiзму для покращення фiзичного i психологiчного стану;

фiзична реабiлiтацiя - система заходiв, спрямованих на вироблення i застосування комплексiв фiзичних вправ на рiзних етапах лiкування i реабiлiтацiї, що забезпечують функцiональне вiдновлення особи, виявляють i розвивають резервнi i компенсаторнi можливостi органiзму шляхом вироблення нових рухiв, компенсаторних навичок, користування технiчними та iншими засобами реабiлiтацiї, виробами медичного призначення;

соцiальна реабiлiтацiя - система заходiв, спрямованих на створення i забезпечення умов для повернення особи до активної участi у життi, вiдновлення її соцiального статусу та здатностi до самостiйної суспiльної i родинно-побутової дiяльностi шляхом соцiально-середовищної орiєнтацiї та соцiально-побутової адаптацiї, соцiального обслуговування задоволення потреби у забезпеченнi технiчними та iншими засобами реабiлiтацiї;

психологiчна реабiлiтацiя - система заходiв, спрямованих на вiдновлення, корекцiю психологiчних функцiй, якостей, властивостей особи, створення сприятливих умов для розвитку та утвердження особистостi;

соцiальна допомога - система заходiв, спрямованих на повернення особи до активного життя та працi, вiдновлення соцiального статусу i формування в особи якостей, установок щодо пристосування до умов нормальної життєдiяльностi шляхом правового i матерiального захисту її iснування, пiдготовки до самообслуговування з формуванням здатностi до пересування i спiлкування, повсякденних життєвих потреб тощо;

абiлiтацiя - система заходiв, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхiдних для її незалежного проживання в соцiальному середовищi: усвiдомлення своїх можливостей та обмежень, соцiальних ролей, розумiння прав та обов'язкiв, умiння здiйснювати самообслуговування;

професiйна орiєнтацiя - науково обґрунтована система форм, методiв, засобiв впливу на особу для сприяння її професiйному самовизначенню на основi врахування стану здоров'я, освiтнього i професiйно-квалiфiкацiйного рiвнiв, iнтересiв, здiбностей, iндивiдуальних, психофiзiологiчних особливостей та потреб галузей економiки;

професiйний вiдбiр - науково обґрунтована система визначення ступеня придатностi особи до конкретної професiї, спецiальностi (робочого мiсця, посади) вiдповiдно до встановлених законодавством нормативних вимог;

професiйна адаптацiя - система заходiв, спрямованих на забезпечення успiшного професiйного становлення працюючої особи, формування в неї професiйних якостей, установок, потреби активно i творчо працювати;

психологiчна пiдтримка - система соцiально-психологiчних, психолого-педагогiчних способiв i методiв допомоги особi з метою оптимiзацiї її психоемоцiйного стану в процесi формування здiбностей i самосвiдомостi, сприяння соцiально-професiйному самовизначенню, пiдвищенню конкурентоспроможностi на ринку працi та спрямуванню зусиль особи на реалiзацiю власної професiйної кар'єри;

психолого-педагогiчний супровiд - системна дiяльнiсть практичного психолога та корекцiйного педагога, спрямована на створення комплексної системи клiнiко-психологiчних, психолого-педагогiчних i психотерапевтичних умов, що сприяють засвоєнню знань, умiнь i навичок, успiшнiй адаптацiї, реабiлiтацiї, особистiсному становленню особи, нормалiзацiї сiмейних стосункiв, її iнтеграцiї в соцiум;

психологiчна адаптацiя - система заходiв, спрямованих на формування в особи здатностi пристосовуватися до iснуючих у суспiльствi вимог та критерiїв за рахунок присвоєння їй норм i цiнностей даного суспiльства;

робоче мiсце iнвалiда - мiсце або виробнича дiлянка постiйного або тимчасового знаходження особи у процесi трудової дiяльностi на пiдприємствах, в установах i органiзацiях;

спецiальне робоче мiсце iнвалiда - окреме робоче мiсце або дiлянка виробничої площi, яка потребує додаткових заходiв з органiзацiї працi особи з урахуванням її iндивiдуальних функцiональних можливостей, обумовлених iнвалiднiстю, шляхом пристосування основного i додаткового устаткування, технiчного обладнання тощо;

iндивiдуальна програма реабiлiтацiї - комплекс оптимальних видiв, форм, обсягiв, термiнiв реабiлiтацiйних заходiв з визначенням порядку i мiсця їх проведення, спрямованих на вiдновлення та компенсацiю порушених або втрачених функцiй органiзму i здiбностей конкретної особи до виконання видiв дiяльностi, визначених у рекомендацiях медико-соцiальної експертної комiсiї;

реабiлiтацiйна установа - установа, пiдприємство, заклад, у тому числi їх вiддiлення, структурнi пiдроздiли, незалежно вiд форми власностi, що здiйснює реабiлiтацiю iнвалiдiв i дiтей-iнвалiдiв вiдповiдно до державних соцiальних нормативiв у сферi реабiлiтацiї.