Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (28-42).doc
Скачиваний:
200
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
294.91 Кб
Скачать

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (частина 3)

ВІДПОВІДІ

28. Проблематика драматичних поем «на полі крові» та «одержима» лесі українки

В українській літературі свято Воскресіння Христового (і події, пов"язані з Воскресінням) привертали увагу багатьох митців. "На полі крові" Лесі Українки – п'єса про Юдину зраду, одна з найтонших спроб літературного аналізу цього образу у світовому мистецтві. Спроба зрозуміти, як ЦЕ відбувається. Коли людина спочатку всім серцем повірила, а згодом розчаровується у своєму вчителі і – продає його. А потім шукає собі виправдань і пояснень, – і знаходить їх логічно і розумом, – але в душі безмежно страждає. Згідно з апокрифічною версією Юда, продавши Христа, не повісився,а купив за отримані гроші клапоть безплідної землі біля Єрусалима. Ця земля і стала його пеклом, його покаранням. Він приречений тут на самотність. "Учитель обдурив мене" – з цієї причини, за версією Юди, почалася його зрада. Учитель обіцяв Царство Боже – і Юда повірив Йому і пішов за Ним.

Однією з перших спроб поетеси у жанрі драматичної поеми стала лірико-драматична поема «Одержима», написана на основі євангельського мотиву — вчення Ісуса Христа про любов до ближнього, незважаючи на те, чи він друг, чи ворог. Поему було створено одним подихом — у ніч, коли Леся Українка перебувала біля ліжка смертельно хворого Сергія Мержинського, від якого відвернулися його колишні товариші. Звідси той виразний суб'єктивізм авторки в окресленні конфлікту між Міріам і Месією, який в останні дні свого земного життя глибоко страждає від самотності, від нерозуміння його стану людьми, особливо учнями.

Міріам, яка любить Месію, не може змиритися з байдужістю, лицемірством, безтурботністю людей, які завдають болючих ударів Учителеві. Одержима високим духом справжньої любові, Міріам не може сприйняти проповідей Месії любити ворогів. Для неї «тихий усміх фарисея» гірший за «скорпіона злого», їй бридка не так сама отрута, як все «оте гнучке, підступне тіло». Жінка проймається ненавистю до всього облудного й фальшивого.

Міріам обурена, що й ті, хто вважає себе друзями Месії, зокрема його учні, не відчувають болю Учителя. Вони «сплять непробудним сном», коли душа Месії «сумна до смерті». З уст жінки зриваються пристрасні слова зневаги до людей, «сонного кодла», байдужого до страждань інших. Страждання Міріам посилюються ще й від того, що вона нічим не може допомогти дорогій серцю людині, котра Приносить себе в жертву, щоб врятувати людство. Вона хотіла б кинути гнівні слова в обличчя фальшивим друзям, що «тричі одрікалися» від Месії, що не побачили в ньому Сина Божого і віддали Учителя в руки катів. 

В останній сцені Міріам висловила юрбі все, що накипіло на душі, і, звісно, поплатилася за це життям: озвірілі люди, що не хочуть бачити своє непривабливе єство, забивають її камінням.

Тема протистояння позитивного героя, який обстоює правду, підносить дух переможених і збайдужілої юрби, єднає «Одержиму» з двома іншими творами цього жанру, написаними в цей час також на основі подій стародавньої історії східних народів.

29. Вічний конфлікт свободи духу та камінного консервативного принципу у драмі лесі українки «камінний господар». Образи анни, долорес та дон жуана

Перші репліки Командора говорять про його цілковиту підпорядкованість звичаям, всьому тому, що укладається в одне слово - етикет. У розмові Командор не балакучий, його мова сповнена гідності й виявляє людину холодної, розважної вдачі, і разом з тим благородної у своїй поведінці. Про це свідчать і його стислі репліки, і скромне уміння до часу не розкривати своїх майбутніх вчинків, тим більше, що ними він має на меті зробити приємність донні Анні. Та Командор - раб звичаїв, і навіть там, де йому здається, що він іншим надає повну волю, тим самим він уже мимохіть їх утискує. Так, наприклад, не позбавлене значущості, просто-таки зловісної, його перше слово про волю. Командор не мав і гадки, щоб на наступному балі Анна могла одягти маску. Він про це не говорить їй через те, що «не хтів стісняти» її волі. Командор - людина пряма, він впевнений у тому, що поважає й оберігає волю Анни. І ця суперечність між суб’єктивними намірами Командора і його принципами тут же таки розкривається в словах Долорес про боязнь найменшого примусу з боку того, хто Анну «прив’яже ще не такими путами до себе».

Командорові доводиться слово за словом викладати свої принципи - змертвілі, закам янілі принципи королівського двору, від яких він не вільний і рабом яких став. З Анною зв’язує його «бог і право». Щоб не порушити цього принципу, він ладен повернути своє слово, бо після присяги не буде вороття.

Та виявляється, що всі ці камінні приписи чесноти й етикету, дотримання всіх звичаїв придворних служать потайній меті Командора. Він не тільки вірний і чесний служака. Командор мріє про трон, про королівську владу. Йому потрібна підтримка, і він пересвідчується, що Анна може жити тією ж мрією, що й він.

Це прагнення до високостей, на яких і Командорові, і Анні ввижається влада, шана, а з ними й воля, підпорядковане правилу. «Права без обов’язків - сваволя». Анні відкривається нове в Командорові, і вона приймає його беззаперечно. Вони можуть стати спільниками і в боротьбі за мрію. Здійсниться казка, про яку говорила Долорес на початку твору - Командор з «гори» перетвориться в лицаря і з ним принцеса зійде на найвищий шпиль. Визнання Командора відкрили перед Анною нові перспективи.

Образ Командора, не посідаючи чільного місця у творі Лесі Українки, є втіленням всіх консервативних, усталених мертвотних форм життя, що панували при мадрідському дворі. Проте поетеса була надто сувора в оцінці свого Командора. Вона знайшла для нього такі деталі й таке місце, які, не затіняючи основних героїв - дон Жуана й донну Анну, разом з тим всіляко сприяють розвиткові й донесенню основної ідеї твору. Дотримання консервативних принципів, честолюбна мрія про королівський трон, кам’яна уважність до нареченої і дружини без жодного вияву людських почуттів, а тільки зважання на етикет, і сама постать, повна поважної витримки, якнайкраще передають задуману письменницею ідею Командора - Камінного господаря.

ОБРАЗИ. Споріднена з дон Жуаном не тільки вдачею, але й житейськими принципами, Анна прагне піднятися під хмари, на гірські високості, стати над людьми на вершині, «у чистому нагірному повітрі без пахощів облесливих долин». Ця фраза знайома читачам, вона вдало копіювала розмови декадентських поетів про задуху в людських долинах, про бажання відірватися від людей і їх буденних інтересів. Саме такі настрої панували серед тієї частини буржуазної інтелігенції, яка пішла на зраду інтересів народу.

В «Камінному господарі» втілено також логічний шлях тих численних попутників революції, які певний час вважали і рекламували себе оборонцями волі, ставали в опозицію до правлячих кіл. Потім, в силу свого класового становища і ворожості народові, ці попутники поступово переходили на консервативні позиції самодержавного ладу, доки не робилися його слухняними слугами. Як відомо, такі «лицарі» ховалися під різними псев-досоціалістичними вивісками, ЯКІ їм були вигідні до певного часу. Коли справжня суть ЇХ розкривалася В усій непривабливості, вони змушені були відкрито зрікатися персня Долорес, бо іншого виходу вже не було.

Образ Долорес споріднений з багатьма образами Лесі Українки. Риси жертовності й вірності вже намічені в образі Принцеси («Осіння казка»). Обидві героїні обстоюють також принцип: «Немає честі нападати ззаду». Риси «природженої мучениці» споріднюють Долорес з Прісціллою («Руфін і Прісцілла») та Йоганною («Йоганна, жінка Хусова»). У своєму самозреченні Долорес нагадує Мавку. Тип таких чесних і ніжних жінок, що всім жертвують заради дорогої людини, очевидно, був близький Лесі Українці.

Звільняючись від сторонніх впливів, від традиційних розв’язань теми, Леся Українка уникла й наслідування найближчого до її задуму твору - «Кам’яного гостя» О. Пушкіна. В книзі А. Гозенпуда наведено багато слушних міркувань, які доводять, що «Леся Українка весь час відштовхувалась від твору великого російського поета» ‘. Твір О. Пушкіна допоміг їй створити оригінальний образ дон Жуана, підказав сценічні принципи викладу передісторії, зосередження уваги на одному епізоді, розгортання якого становить основу дії, динамічний розвиток сюжету і т. інА Що ж стосується філософської суті драми, то в цьому Леся Українка не мала ні попередників, ні наступників. Новизна філософського спрямування твору змінила образи героїв. Це привело до того, що жоден з творів світової літератури про дон Жуана не був прототипом для «Камінного господаря».

Твір Лесі Українки став найвищим втіленням донжуанівської теми в світовій літературі. Драма людського кохання, як вона виступає в Пушкіна, під пером Лесі Українки перетворилася в соціальну драму - дон Жуан гине тому, що він своє і Аннине щастя поставив у залежність від здобуття влади, що він прагнув (зрештою, як і Анна) волі, незалежної від людей. Крах його індивідуалістичних, анархістських ілюзій став чинником соціальним. Від такої інтерпретації теми кохання дон Жуа-на й донни Анни стало повнішим, осмисленішим.

«Камінний господар» - зразок високого драматичного мистецтва втілення великої соціально значущої теми в цілком адекватній формі.