1. Види. Коч. Племен:

Кімерійці Скіфи Сармати

Кіммерійці – найдавніший народ української історії, який був південним сусідом праслов'ян у X-VII ст. до н. е. Кіммерійці жили в південноукраїнських степах від Дону до Дунаю.Скіфи – один з найдавніших народів Стародавнього світу. Вони з'явились на території України в першій половині VII ст. до н. е., прийшовши зі Сходу, із степів між Каспієм, Уралом і Кавказом. Сармати – сформувались у заволзьких степах на рубежі ІІІ-ІІ ст. до н. е., хвилями просувались на захід в пошуках нових територій, нових пасовищ.

2. Дайте характр. Господарству. Культр. Релігії трипільц.

Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство. Полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли за допомогою мотик, зроблених із рогу оленя, каменю або з кістки та палиць-копалок із загостреними вістрями. Урожай збирали за допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінки ліпили посуд, виготовляли прядиво,одяг. Чоловіки полювали, розводили худобу, займалися рибальством, виготовляли знаряддя з кременю, кісток та каменю Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи  від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільська релігія вже, вірогідно, мала міфологічний сюжет шлюбу Батька Неба (Бого-Бика) з Матір'ю-Землею (Великою Богинею). Аналог цього сюжету також має паралелі в грецькому міфі про викрадення Європи Зевсом, який обернувся биком. Його відгомін також поетично описаний у Велесовій Книзі як один з весняних обрядів шлюбу Землі і Неба: «се повінчаємо Сварога і Землю». 

3. Володимр і Святослав становленя Київської русі

Недовге князювання Святослава у Києві сповнене майже безперервними похода ми та битвами. За його князювання Давньоруська держава була розширена і зміцнена. До її складу було повернуто племінне княжіння вятичів, що потрапило під владу хозарів. Для цього Святославу довелося здійснити похід у межиріччя Оки і Волги. Другий похід Святослава до Болгарії не був таким успішним як попередній. Князь змушений був воювати не тільки проти болгарського князя Бориса, але й армії візантійського імператора Іоанна Цимисхія. Отже, першим київським князям довелось у складних умовах добиватись обєднання східнослов’янських та угро-фінських племен. Агресивна завойовницька політика спричинилась до того, що на кінець Х ст. Київська Русь стала однією з найбільших ранньофеодальних держав Європи. 

4. Київська русь прийняття християнства.

Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Великому Князівстві Руському, Київській Русі. Християнство зіграло виключно велику роль в ідеологічному обгрунтуванні влади київських князів. «З моменту хрещення на князя князя садить на престол сам бог ». Хрещення Русі ввело її тісним чином не тільки в родину християнських слов'янських держав, але і в цілому в систему християнських країн Європи з їхніми культурними досягненнями. Збагатилася російська культура і мають глибокі історичні традиції досягненнями країн Близького Сходу і звичайно культурними скарбами Візантії. Русь виграла від спілки з Візантією, але разом з тим Русі і надалі припадало чинити постійний опір політичним і церковним домаганням Візантійської імперії, яка прагнула підпорядкувати Русь своєму верховенству. Проте Володимир, хреститель Русі, відчував свою державу повноправною серед інших християнських народів світу. 

5. Прич. Роздробленості Київ. Русь в 11ст

1.Прагнення окремих князівств до самостійності. Вони були зумовлені еволюцією економіки, дальшим розшаруванням суспільства, розвитком феодального землеволодіння в центрі й на місцях, зростанням кількості міст, пануванням натурального,^ отже, замкнутого характеру господарства. 2. Велика територія держави та етнічна неоднорідність населення. Безмежні простори східноєвропейської рівнини, колонізовані русичами, були свідченням державної могутності Київської Русі, але водночас вони стали і джерелом її слабкості. 3. Відсутність сталого порядку успадкування князівської влади. Здавна на Русі панував «горизонтальний» принциппрестолонаслідування, коли влада переходила від старшого

брата до молодшого, від сина старшого брата до наступного за віком. 4. Занепад торгівлі. Важливу роль у піднесенні Київської держави відіграла міжнародна торгівля, яка здійснювалася через торговельні шляхи, що проходили через Русь і зв'язували Азію з Європою,Чорне море з Балтійським 5.Геополітичне розташування Київської Русі, яка знаходилася на межі зі степовими кочівниками. Віками на українські землі здійснювали спустошливі набіги гуни, авари, хозари, угри, печеніги, половці.

6. Галицько волинське княз. Данило Галицький

Князювати Данило Галицький почав на Волині у 20-х рр. 13 ст., а 1238 р. утвердився і в Галичині, подолавши міжусобні чвари, що спалахнули по смерті Романа з ініціативи галицького боярства. Протягом володарювання йому доводилося одночасно долати опір кількох суперників: зі сходу загрожували монголи, із заходу на українські землі зазіхали Литва, Польща та Угорщина. Одночасно доводилося воювати з непокірними боярами, які схилялися до Ростислава Михайловича з чернігівської династії та його союзників. У 1253 р. у Дорогичині папський легат Опізо урочисто коронував Данила Галицького. Однак оголошений папою  у тому році хрестовий похід не знайшов підтримки серед європейських монархів. Під тиском несприятливих обставин Данило мусив прийняти вимоги Бурундая

про зруйнування укріплень Львова, Володимира, Луцька та ряду

інших міст. Лише столичний Холм зберіг фортифікації.