СУЛМ перелік питань до екзамену
.docПЕРЕЛІК
орієнтовних питань до екзамену
з курсу «Сучасна українська мова»
Вступ
-
Українська мова — національна мова українського народу. Питання періодизації.
-
Поняття літературної мови.
-
Мовна норма та її соціальне значення.
Фонетика
-
Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики (фрази, такти, склади і звуки).
-
Звуки мови, їх акустична й артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.
-
Система голосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація голосних.
-
Система приголосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація приголосних.
-
Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків (загальна характеристика).
-
Найтиповіші чергування голосних і приголосних при словотворенні і словозміні.
-
Спрощення в групах приголосних.
-
Подвоєння приголосних.
-
Явища асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції.
-
Дисиміляція.
-
Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної української літературної вимови.
-
Поняття графіки. Одиниці графіки. Український алфавіт. Співвідношення звуків і букв.
-
Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи української орфографії.
-
Склад. Закони українського складоподілу.
-
Наголос. Типи наголосу в українській мові.
Морфеміка і словотвір
-
Предмет і завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна. Похідні слова, їх ознаки.
-
Словотвірний тип. Продуктивні і непродуктивні словотвірні типи.
-
Способи словотвору сучасної української літературної мови. Загальна характеристика.
-
Морфологічні способи словотвору сучасної української мови.
-
Морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний способи словотвору сучасної української мови.
-
Завдання словотвірного й морфемного аналізу.
-
Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.
-
Дериваційні й формотворчі афікси.
-
Предмет морфеміки. Морфемна структура слів.
-
Поняття морфа й морфеми. Типи морфем української мови.
-
Дериваційні й формотворчі афікси.
Граматика. Морфологія.
-
Предмет граматики. Основні поняття граматики: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія.
-
Частини мови і принципи їх класифікації.
-
Іменник як частина мови. Загальне значення, граматичні ознаки і синтаксичні функції.
-
Лексико-граматичні розряди іменників: власні і загальні іменники, конкретні та абстрактні, матеріально-речовинні та предметні, збірні й одиничні іменники, назви істот і неістот.
-
Граматичні категорії іменника, категорія роду.
-
Категорія числа іменників.
-
Категорія відмінка іменників.
-
Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни та групи.
-
Прикметник як частина мови. Значення прикметника, його граматичні ознаки.
-
Розряди прикметників за значенням. Утворення присвійних прикметників.
-
Ступені порівняння якісних прикметників.
-
Відмінювання прикметників.
-
Загальна характеристика числівника як частини мови. Значеннєві розряди числівників. Структурні розряди числівників.
-
Граматичні категорії числівника. Словозміна числівника. Сполучуваність числівників з іменниками.
-
Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням. Співвідношення займенників з різними частинами мови.
-
Особливості відмінювання займенників.
-
Загальна характеристика дієслова як частини мови. Система дієслівних форм. Дві основи дієслова та форми, що утворюються від них. Дієвідмінювані та недієвідмінювані форми дієслів.
-
Граматичні категорії дієслова. Їх співвідношення.
-
Категорія виду. Видові пари дієслів, способи їх творення. Зв’язок категорії виду з категорією часу.
-
Категорія стану дієслова. Перехідні та неперехідні дієслова.
-
Категорія способу дієслова. Форми вираження способів дієслів. Зв’язок категорії способу з категорією часу.
-
Категорія часу дієслова. Утворення часових форм. Зв’язок категорії часу з категорією виду.
-
Категорії особи, числа і роду дієслова.
-
Дієслова неповної особової парадигми. Безособові дієслова.
-
Дієприкметник як форма дієслова. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники.
-
Дієприслівник як форма дієслова. Його граматичні ознаки, особливості творення і функціонування. Перехід дієприслівників в інші частини мови.
-
Прислівник. Розряди за значенням, походженням та структурою.
-
Ступені порівняння прислівників. Співвідносність прислівників з іншими частинами мови.
-
Загальна характеристика прийменників як частини мови. Структурні типи прийменників. Перехід інших частин мови у прийменники.
-
Загальна характеристика сполучників як частини мови. Типи за значенням та структурою.
-
Загальна характеристика часток як частини мови. Структурні та функціональні різновиди часток.
-
Загальна характеристика вигуків як частини мови. Розряди вигуків. Явище інтер’єктивації.
Синтаксис
-
Синтаксис як розділ мовознавства. Одиниці синтаксису
-
Словосполучення як синтаксична одиниця. Синтаксичний зв’язок між компонентами словосполучення.
-
Типи словосполучень і способи зв’язку слів у словосполученні.
-
Поширені й непоширені речення. Головні та другорядні члени речення. Їх семантика та способи вираження.
-
Підмет. Структура підмета та способи його вираження.
-
Присудок. Структура присудка та способи його вираження.
-
Другорядні члени речення. Семантика та способи їх вираження.
-
Односкладні речення та їх типи.
-
Речення з однорідними членами (головними і другорядними). Засоби вираження однорідності. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.
-
Речення з відокремленими членами. Функції відокремлених членів. Загальні умови відокремлення другорядних членів речення.
-
Відокремлені узгоджені означення, прикладки. Способи їх вираження.
-
Відокремлені обставини та способи їх вираження. Уточнювальні члени речення.
-
Речення, ускладнені вставними і вставленими конструкціями. Вставні слова, їх типи за значенням, вставні речення. Звертання, їх функції в реченні, форми вираження.
-
Складносурядні речення, їх головні семантико-граматичні ознаки. Класифікація складносурядних речень.
-
Складнопідрядні речення, їх головні семантико-граматичні ознаки. Класифікація складнопідрядних речень.
-
Безсполучникові складні речення. Класифікація безсполучникових речень.
-
Пряма мова. Непряма мова.
Лексика і фразеологія
-
Багатозначність слова. Типи лексичних значень.
-
Види переносу значень (метафора, метонімія, синекдоха).
-
Види зміни обсягу вторинного значення (розширення, звуження, зсув значення).
-
Лексичні омоніми в українській мові. Полісемія та омонімія, критерії їх розрізнення.
-
Явища, суміжні з омонімією (омоформи, омофони, омографи).
-
Пароніми в українській мові. Структурні типи паронімів.
-
Синонімія як вираження смислової еквівалентності в слові. Джерела виникнення синонімів. Типи синонімів і синонімічних рядів.
-
Поняття активної та пасивної лексики. Історизми, архаїзми.
-
Лексика української мови з погляду походження.
-
Лексика української мови з погляду вживання.
-
Функціональна диференціація лексики: загальновживана лексика, термінологічна й професійна лексика, діалектна лексика, жаргонна лексика, арго.
-
Класифікації фразеологізмів (класифікація В.В.Виноградова, генетична класифікація, морфологічна тощо).
-
Джерела фразеології. Споконвічно українські фразеологічні одиниці, запозичені фразеологічні одиниці, кальки.
-
Українська лексикографія, її історичні витоки та тенденції розвитку.