Дитяча література Практичне заняття № 1 Усна народна творчість для дітей

Дитяча література

Практичне заняття № 1

Усна народна творчість для дітей

1. Усна народна творчість – основа пізнання навколишнього світу. Поняття «дитячий фольклор».

2. Прозовий дитячий фольклор:

- перекази;

- легенди;

- міфи;

- казки.

3. Пісні – один з найбільш поширених жанрів фольклору:

- колискові;

- забавлянки та утішки;

- календарно-обрядова пісенність

- ігровий фольклор.

3. Підготувати виступ про твори усної народної творчості, шо вивчаються в 5-8 класах середньої школи (один підручник за вибором студента).

Література

Підручники для середньої школи.

Полковенко Т. Джерела української етнопедагогіки: дитячий фольклор // http://abetka.ukrlife.org/djerela.html

Матеріали до теми 1.

Думка літературознавця.

С.Мишанич появу фольклору пов’язує з виникненням мови: «... у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізувався фольклор. Цей процес триває так довго, як існує мова. Скільки сам – відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, ніж народи почали користуватися такою звичною і, на перший погляд, простою первинною комунікативною системою, як мова».

Літературознавчий словничок

Чарівні фантастичні казки – це твори усної народної поезії, які найбільшою мірою сконцентрували в собі творчу вигадку, фантазію народу, його прагнення і мрії. Ідея чарівних казок – перемога добра над злом, торжество високогуманних ідеалі, соціальної справедливості. Позитивні образи чарівних казок є уособлення народних ідеалів, краси, справедливості, мужності, волелюбства, мудрості, тощо. Вони наділені надзвичайними властивостями перетворювання. Царівна жаба, Кривенька качечка, Снігуронька. Герої – це велетні, красені або навпаки маленькі непривабливі, проте дуже сильні й умілі люди. Фізична сила зображується в гіперболічному характері.

На відміну віз позитивних образів, злі сили уособлюють здебільшого у фантастичних образах повтор: це змій з багатьма головами, Кощій Безсмертний, Баба-Яга, тощо

Сюжети чарівних казок розвиваються швидко, динамічно. Найчастіше в основі сюжету лежить змалювання подорожі героя і героїні в пошуках правди й справедливості. Дія може відбуватись в підземному царстві, в підводному царстві, на небі. Чарівні казки здебільшого великі за обсягом.

Мова чарівних казок багата на засоби художньої виразності. Їй властиві постійні стилістичні звороти, традиційні зачини і кінцівки, лаконічні описи природи та портретні характеристики, образні порівняння, гіперболи, тощо

Казки сприяють вихованню в дітей кращих моральних якостей, оптимізму, прагнення до справедливості.

Чарівні казки широко популярні серед школярів («Телесик», «Золотий черевичок», «Летючий корабель»)

Утішки - веселі й життєрадісні пісеньки. Утішки співають дітям дорослі, граючись з ними.

Наша донечка росте,

Наче квіточка цвіте,

Наче квіточка цвіте,

Як зернятко золоте.

Мамі - радість, бабі - радість,

Татові - потіха!

Сорока-ворона, на припічку сиділа,

Діткам кашку варила...

Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам і цьому дам;

А цьому не дам

Бо цей дров не носив,

Діжі не місив

Хати не топив,

Діти гулять не водив...

Соціально-побутові казки – умовно можна виділити дві групи: власне побутові і соціально побутові

Соціально-побутові казки майже позбавлені фантастики, близькі до оповідань, новел, анекдотів. Соціально-побутові казки майже позбавлені фантастики, близькі до оповідань, новел, анекдотів. Характеру казковості їм надає дотепна вигадка, гротеск, карикатурне зображення реальних явищ

Персонажі розмежовані на дві групи – позитивні – селяни, робітники, бідні, наймити, солдати, їхні діти, негативні – представники експлуататорських класів, служителі релігійного культу

Окрему групу соцільно-побутових казок складають казки, в яких діють алегоричні персонажі. Правда, Кривда, Щастя, Доля, Злидні, тощо. Вони мають більш ліричний склад. Їм властивий навіть певний трагізм. Назвний батько, в образі якого мандрує по Землі Правда, карає жадібних багатіїв, і нагороджує благородного бідняка, що в імя збереження людського життя здатен на самопожертву. Для худ. Форми цих казок, як і для чарівних, характері трикратні повтори, застосування сталих стилістичних зворотів, різноманітних засобів художньої виразності, хоч загалом мова їх близька до розмовної

Знайомство дітей молодшого шкільного віку з казками різних типів забезпечує їхній розум, розвиває творче мислення, уявлення , мову, готує до сприймання курсу літератури в старших класах.

Скоромовка – прозові або віршовані твори гумористичного характеру

Мудра Марина журила Мартина:

«Ти, Мартине, не мартинь,

Мартинові жарти кинь»

Прозивалки - народжуються під час гри і творяться самими дітьми. Прозивалка завжди має конкретного адресата. Виникали здебільшого в процесі сварки, викликали бійку або заміняли її.

Іван - болван

На капусті сидів,

Усі жаби пої,

Черепочком накрив,

Щоб мороз не побив

Прислів’я – це стислий образний вислів, афоризм, в якому виявляється мудрість і життєвий досвід народу. Мудро, яскраво висловлюють влучну завершену думку

Осінь одного заморозить

А зима двох

Осінь сумна, а весело жити

На Іллю до обіда літо, - а після обіду – осінь

Осінь у всьому рахунок веде

Не чекай від осені сонця

Свій розум май і людей питай

Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам

Краще мовчати, ніж брехати

В голову, як у торбу,

Що знайдеш, те й сховаєш

Краще догана мудрого,

Як похвала дурня

За одного вченого дають десять невчених і щей не хочуть брать

Приказка – це стислий образний вислів, афоризм, в якому виявляється мудрість і життєвий досвід народу. Дотепні, образні вислови, які застосовуться в мові для надання їй певного колорити

Хай буде гречка аби

Не суперечка

Пташка красна своїм пірям,

А людина – знаннями

Ніколи не кажи: «Не вмію»,

А говори: «Навчуся»

Не той друг, що медом маже,

А той, хто правду каже

Пестушки - це короткі пісеньки, якими дорослі забавляють дитину у важливі для неї моменти повсякденного життя: коли дитина прокидається вранці, коли робить перші кроки і т.д.

Рости, косо, тугесенька,

До пояска густесенька.

Рости, кісонька, до п'ят -

Волосинки всі уряд.

Рости, косо, не плутайся, -

Донько, мами слухайся!

Небилиці - зображують фантастичний світ, в якому відбуваються дивовижні події: тварини виконують людську роботу, поводяться не так, яка їм належить; усе робиться в них навпаки, ніби світ перевернутий

Як забили комара,

Напекли печені,

А приїхав пан Волянський,

Забрав у кишеню

А сорока - білобока

На цю штуку ласа,

Біжить, кричить вігукує:

- Дайте, пане, м'яса

Народні казки. Казка – прозовий жанр усної народної поезії, у якому реальна діяльність, народні мрії та прагнення зображені з допомогою вигадки, фантастики. Назва казки походить від слова «казати». Дійсно у казках народ «розказав», розповів про своє життя, боротьбу проти гнобителів, по людську працю, споконвічні мрії, створив образи, які є втіленнями народних ідеалів

Шліфуючи казку протягом століть, народ довів її форму до витонченої довершеності. Мова казок барвиста й образна, в прозове повіствування органічно вплітаються пісеньки, примовки, віршований текст. З розвитком суспільства переважна більшість казок завдяки своїй доступності перейшла до дитячого фольклору. Зявились і казки, складені спеціально для дітей

У казках, як одному за найстаріших жанрів, знайшла відображення народна педагогіка. У різні часи народ широко використовував казки як засіб виховання у дітей почуття патріотизму, гуманізму, любові до праці та поваги до трудящих, високих моральних якостей. Поетика казок сприяла естетичному вихованню дітей, розвивала у них художній смак, творче уявлення, любов до рідного слова

За тематикою, образами, художніми особливостями, рівнем застосування фантастики казки розподіляються три великі групи: казки про тварин, чарівно-фантастичні та соціально-побутові.

Для дітей молодшого шкільного віку можна рекомендувати казки усіх трьох груп, проте найбільш доступними і зрозумілими для них є казки про тварин.

Мирилки – процес їх творення варто стимулювати, бо це один із фрагментів, що вносять у бурхливе дитяче життя мирне начало

Вишні – черешні розвиваються,

Синє озеро розливається

Ясне сонечко усміхається

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися:

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечко

Тобі яблучко, мені зернятко,

Не сварімося, моє серденько

Лічилки – зосереджуючи увагу дітей на кількості предметів, своїми легкими веселими, часом сюжетніми віршами і розважають дітей, і заохочують їх до лічби

Їхав лис через ліс,

Поламав п’ять коліс

Треба стать погадать

Скільки йому грошей дать

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Ти, Васильку, вийди, сядь

Будем далі рахувати –

Хочем в жмурки ми пограти

Голочка, ниточка,

Стакан води,

Першим вийдеш,

Напевно, ти!

Колискові пісні - вид народної творчості, з яким вперше в житті зустрічається дитина. Вони пройняті почуттям ніжності й любові до малят, відзначається поетичністю образів, лагідністю тону. Зміст їх різноманітний.

А ти, котик сірий,

Не ходи по сінях;

Не ході по хаті,

Не буди дитяти;

А ти , котик рудько,

Та витопи грудку;

А ти котик гарний,

Та сідай у човен,

Лови рибки повен

Щоб було няньці й мамці,

І бабусі старенькій,

І дитинці маленькій.

Казки про тварин виникли дуже давно. Тема їх здебільшого тема моралі. Як правило, невеличкі за обсягом, казки цієї групи лаконічно і дотепно розповідають про звичайні події життя, засуджуючи вади людського характеру, водночас знайомлять особливостями поведінки, зовнішнім виглядом тварин

Типовою ознакою є те, що дійовими особами у них виступають переважно звірі або птахи. Образи тварин певною мірою стеоретипні. Так, Вовк найчастіше сильний, жорстокий, проте незграбний і не дуже розумний, Ведмідь – сильний, працьовитий, настирливий, добрий. Лисиця – гарна й розумна, проте хижа, підступна, жорстока й брехлива, Заєць – полохливий, проте часом винахідливий і спритний, Їжак – працьовитий, гарний сім’янин, Півень, кіт – сміливі, винахідливі, справедливі. Те, що казки про тварин призначалися для розповіді дітям, наклало відбиток і на їх художню форму. Вони невеликі за обсягом, часто переважають у них діалоги, повтор. Розмовні і песенні формули, увага зосереджується не стільки на дійових осіб, скільки на подіях і вчинках, на ситуаціях.

У ряді казок цієї групи виразно звучать мотиви соціального життя. Не лише побут і праця, а й взаємовідносини людей різних класів в антагоністичному суспільстві показує народ у казках про тварин. У цих творах гумор поєднується із сатирою. Такою казкою є «Пан Козацький», яка дотепно висміює низькопоклонство, надмірну полохливість, що можуть знайти вияв як у побутових, так і в суспільних стосунках.

Казка відзначається дотепністю й гумором, у ній знайшов відображення здоровий народний глузд та глибокий оптимізм. Сюет розвивається жваво, динамічно, розкриття характерів досягається через зображення діяльності персонажів, їхніх стосунків між собою.

Загадки – це короткі, стислі поетичні твори, які містять у собі приховані запитання, розкривають ряд характерних ознак предмета або явища, на підставі яких їх потрібно вгадувати.

Мовчить, а сто дурнів навчить

Хто говорить мовчки?

Язика не має, а розуму навчає (книжка).

Забавлянки - є засобом пізнання дитиною світу, вони дають перші уявлення про трудові процеси.

Кую, кую ніжку,

Поїду в доріжку,

Куплю черевички,

Ніжки невеличкі.

Веснянки – поетичні твори, що славили прихід весни і супроводжувалися іграми, обрядовими дійством. Весну, за уявленням наших предків приносили на своїх крилах птахи. Тому в березні жінки випікали обрядове печево у формі пташок. Взявши птахів, діти вранці виносили їх у садки, підвішували до дерева і закликали

Пташок викликаю з теплого краю

- Летять, соловейки, на нашу земельку

- Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

Веснянки позначалися позначалися особливими життєстверджуючими мотивами, оптимізмом. Чимало замовлянь пов’язано з поверненням перших прилітніх птахів: діти кидали вгору жменьку соломи, приказуючи:

Гуси, гуси, нате вам на гніздо

А нам на тепло.