- •Я. І. Бедрій
- •Isbn 978-966-351-196-2
- •Isbn978-966-351-196-2
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •3. Безпека житєдіяльності
- •Параметрів
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
2.4.6. Отруйні рослини
Отруйними є рослини, які виробляють та накопичують отруйні речовини, викликаючи отруєння людини чи тварини. Відомо близько 10 000 видів отруйних рослин, поширених практично повсюдно.
Різні види отруйних рослин можуть виробляти одне чи декілька отруйних з'єднань: алкалоїди, глюкозиди, сапоніни та ін. При цьому отруйні речовини містяться у всій рослині у цілому чи лише в окремих ії частинах. Наприклад, хінін є у корі хінного дерева, але відсутній у його листі, у маку отруйне листя, стебло, сім'яні коробочки, але насіння не отруйне.
Ступінь отруйності рослини змінюється залежно від умов зростання, віку, фази вегетації.
Токсичні властивості отруйних рослин (аконит, рицина, гіркий мигдаль) не втрачаються при висушуванні чи термічній обробці. Інші рослини при висушуванні ці властивості втрачають. Так, весною трапляються іноді випадки отруєння худоби на лісових пасовищах, де росте копитень, вороняче око, анемони, сон-трава, жовтець тощо. Сіно із вмістом цих трав для худоби небезпечне.
159
Я.І. Беарш. Безпека життєдіяльності
Найчастіші випадки отруєння людей отруйними рослинами, зовні схожими на їстивні неотруйні види. Наприклад, листя болиголова, котрий росте по всій європейській частині СНД, у Середній Азії, Західному Сибіру, зовні схоже на петрушку, може бути помилково використане як приправа. Однією з найотруй-ніших рослин флори СНД є віха отруйна, чи цикута.
Важке отруєння викликають ягоди беладонни, схожі на вишню, та насіння белени, схоже на мак. Симптоми отруєння ягодами беладонни та насінням белени подібні. З'являється сухість у роті, почуття спраги, розширюються зіниці, червоніє шкіра обличчя. Виникає сильне збудження з маренням. Можлива смерть від ядухи внаслідок паралічу дихального центру та судинної недостатності. Аналогічні явища виникають при отруєнні дурманом звичайним.
Нерідкі випадки отруєння дітей ягодами воронячого ока, віддалено схожими на ягоди буяхи та чорниці.
У лісах європейської частини СНД, Південного Сибіру, Далекого Сходу росте вовче око - чагарник з соковитими яскраво-червоними чи оранжево-червоними ягодами, схожими на обліпиху. Отруйні усі частини, особливо ягоди.
Часто фіксуються і випадки отруєння блідими поганками чи погано приготовленими сморжками чи строчками.
Отруєння настає також при споживанні рослин, які вважаються неотруйними. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні та інших кісточкових рослин містять синильну кислоту. Відомі випадки отруєння спиртовими настоянками ягід цих рослин, приготовленими без видалення кісточок. Особливо небезпечний гіркий мигдаль.
У позеленілих бульбах картоплі міститься велика кількість глюкоалкалоїду сапонину, який викликає у людини пронос, прискорене серцебиття, задишку, заціпеніння. Тому позеленілі бульби не можна споживати. Аналогічні симптоми виникають при отруєнні ягодами солодко-гіркого пасльону.
При зіткненні з отруйними рослинами чи при потраплянні на шкіру їх соку можуть розвиватися гострі запалення, екземи, дерматити. Дерматити, викликані луговими рослинами (осика, пастернак, деревій), спостерігаються у людей, які лежали на траві після купання. Уражаються відкриті частини тіла, при цьому виникають характерні смугові висипки. Важкі дерматити викликає
160
2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
також борщовик Сосновського, із товстого стебла якого діти вирізають сопілки.
Непоодинокі випадки отруєння леткими речовинами деяких рослин (черемхи, лика, лілеї тощо), коли букети їх тримають у зачиненому приміщенні. Виникають головний біль, запаморочення.
Гострі отруєння рослинами — дуже поширений вид харчових інтоксикацій, які мають ряд характерних особливостей. Вони виникають здебільшого у теплу пору року, навесні, влітку чи восени серед туманів, під час споживання приправ із деяких рослин чи невідомих грибів.
Гострі отруєння грибами зустрічаються дуже часто, особливо у весняно-осінній період. Найпоширенішими отруйними грибами є: бліда поганка, мухомор, деякі види несправжніх опеньків, сатанинський гриб. Особливо важко переноситься отруєння блідою поганкою, при якому гинуть 90% уражених. Цей гриб має 2 групи отруйних речовин: швидкодіючий фалодин та повільно діючий, але токсичніший аманитин. Обидва вони спричинюють важке ураження печінки та нирок.
2.5. Побутові чинники небезпеки