- •Я. І. Бедрій
- •Isbn 978-966-351-196-2
- •Isbn978-966-351-196-2
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •3. Безпека житєдіяльності
- •Параметрів
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
2.5.1. Побутова небезпека
Сучасні досягнення науки та техніки значно змінили побут людини. Електроприлади, побутова хімія, використання полімерних матеріалів полегшили виконання багатьох домашніх робіт. Проте побут став значним джерелом небезпеки для здоров'я і навіть для життя людини. Серед чинників, які є небезпечними Для людини у побуті, розглядатимуться засоби побутової хімії, різні отруєння (газом, ліками тощо).
Побутова хімія. У теперішній час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби: для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дезінфекції, препарати для боротьби з комахами та гризунами, засоби підгодовування рослин та багато інших.
При правильному використанні препарати побутової хімії безпечні. Але невміле поводження з ними може стати джерелом лиха Для здоров'я і навіть життя людини.
161
Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії поділяються на 4 групи:
безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбовування, мийні засоби тошо;
відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад: «Бережись потрапляння в очі» та ін. До них належать дизінфікційні, відбілювальні засоби, засоби догляду за автомобілями тощо.
отруйні. На упаковці зроблено напис «Отрута» та ін. До них належать засоби боротьби з побутовими комахами та гризунами, деякі плямознищувачі та засоби догляду за автомобілями.
- вогненебезпечні. На упаковці — напис «Вогненебезпечно». «Не розпилювати поблизу відкритого вогню» та ін. До них нале жать препарати в аерозольній упаковці, багато розчинників, рідкі засоби захисту рослин та боротьби з побутовими комахами, деякі види полірувальних засобів та засобів догляду за автомобілями.
Крім засобів побутової хімії, у будинках, квартирах, на дачах зберігаються та використовуються іінші хімічні речовини: ацетон, бензин, желатин, лимонна кислота, каніфоль, нашатирний спирт, перекис водню, сода, скипідар, оцет та ін. З цими хімічними речовинами слід поводитись обережно.
2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
Останнім часом лікарі постійно стикаються із захворюваннями, які не підлягають лікуванню традиційними методами та причину виникнення яких медики не можуть повністю пояснити. Причина виникнення таких захворювань закладалася у 60-70 pp., коли почала розвиватися «велика хімія».
Проведені обстеження однієї з квартир у відносно чистому районі великого міста дали змогу виявити 56 шкідливих хімічних речовин. їх джерелом були паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, які виділяють формальдегід, дібутилфталат, метанол, аміак, бензолмісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє в організм людини, руйнує імунну систему та може змінити генетичний код.
До складу мийних речовин різного призначення, таких як «Антинакипін», «Персоль», входять розчин и кислот та лугів. Якщо
162
2. Безпека життсдіяльності у повсякденних умовах виробництва и у побуті
помилково вжити їх, неминучий опік травного тракту, а в деяких випадках — дихальних шляхів. Можливі навіть шлункові кровотечі.
Плямовивідники також можуть бути причиною дуже важких отруєнь. Препарати для виведення плям, іржі переважно містять мурашину та щавлеву кислоти, які небезпечні не лише через сильну припікаючу дію. Мурашина кислота шкідливо діє на серце, печінку, нирки, а із щавлевої кислоти утворюються нерозчинні сполуки, які, осідаючи у ниркових каналах, можуть призвести до ниркової недостатності.
Усі лакофарбові препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, котрі шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєнні аніліновим барвником кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів та тканин, а це може призвести до смерті з причини кисневого голодування організму.
Препарати, які використовуються проти літаючих комах, такі як «Тайга», «Ангара» та ін., містять диметилфталат, який в організмі перетворюється на метиловий спирт, котрий, в свою чергу, розпадається на досить токсичні продукти (мурашину кислоту та формальдегід), які викликають значні відхилення в роботі центральної нервової системи. Якщо випадково вжити понад 50 мл цих препаратів, то може виникнути непритомність з дихальними розладами, аж до зупинення дихання. Як правило, при цьому уражається зоровий нерв, що може призвести до повної сліпоти.
Важкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80 % розчин оцтової (оцтова есенція), соляна, яка міститься у так званій паяльній кислоті та в рідині для миття ванн (антина-кипін), карболова, щавлева, яка входить до складу засобів для знищення плям іржі. Із лугів найнебезпечніша каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку). Крім того, розчини лугів входять до складу таких поширених у побуті препаратів, як натхинол, персоль та ін. Більшість з цих рідин — безбарвні, деякі не мають запаху. Ось чому при зберіганні їх з харчовими продуктами, а не в спеціальному посуді (особливо, коли вони без етикеток), завжди існує небезпека отруєння.
2.5.3. Отруєння медичними препаратами
Снотворні та заспокійливі ліки тепер - найпоширеніша причина побутових отруєнь. Люди, котрим були прописані ці ліки,
163
Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
настільки звикають до їх використання, шо часом, прокинувшись вночі, вживають таблетки, не глянувши на етикетку, навіть не вмикаючи світла. Декому здається, що вжита доза на них вже не діє, і вони самовільно збільшують її, внаслідок чого можливе отруєння.
Гострі отруєння алкоголем. Серед гострих побутових отруєнь часто зустрічаються отруєння алкоголем та його сурогатами.
Алкоголь - отрута наркотичної дії, яка може викликати не лише сп'яніння, а й гостре отруєння, нерідко небезпечне для життя. Так буває після вживання великої кількості алкоголю та його сурогатів (понад 500 мл горілки). Але у людей, ослаблених хворобою, перевтомлених, особливо у дітей, навіть малі дози спиртного можуть викликати отруєння.
До сурогатів алкоголю належать хімічні препарати, які іноді вживають з метою сп'яніння як замінник етилового спирту. Вони можуть бути представлені у вигляді двох основних груп. Це технічні рідини, до складу яких не входить етиловий спирт (етиленгліколь, ацетон, метиловий спирт, дихлоретан) та різні препарати, які містять етиловий спирт, медикаменти (настоянки заманихи та чемериці, розтирання та ін.), парфумерно-косметичні засоби (одеколони, лосьйони,елексири).
Етиленгліколь входить до складу гальмівної рідини для автомобілів та антиобмерзача, який використовується з метою захисту літаків від обледеніння. Етиленгліколь в організмі людини розпадається на дуже токсичні продукти: гліколеву та щавлеву кислоти. Внаслідок цього уражається центральна нервова система, настає різке збудження, втрата свідомості, порушення дихання та діяльності серця. Розвивається різка ниркова недостатність через утворення нерозчинних солей щавлевої кислоти, які закорковують ниркові канальці.
У лікарській практиці відомо багато трагічних випадків масового отруєння етиленгліколем та метиловим спиртом, які помилково вживались замість етилового спирту внаслідок чого гинули люди.
2.5.4. Отруєння чадним газом
Гострі отруєння чадним газом у побуті виникають внаслідок порушення правил використання пічного палива, при передчасному закриванні засувки труби, при користуванні несправною
164
2. Безпеки життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
піччю, під час пожежі, при витіканні газу тощо. Хоча кількість подібних отруєнь внаслідок впровадження центрального опалення зменшується, випадки чадіння людей, особливо у сільській місцевості, ще реєструються. Дуже важко перебігає гостре отруєння чадним газом під час пожежі. Почастішали випадки гострих отруєнь вихлопними газами (вихлопні гази містять 10% чадного газу) при працюючому двигуні автомашини у гаражі та при тривалому перебуванні у закритій кабіні автомашини чи автобуса, де утворюється висока концентрація газу.
Оксид вуглецю CO - безбарвний газ, у чистому вигляді він має дуже слабкий, майже невідчутний запах часнику. Людина не відчуває його при вдиханні, тому отруєння настає непомітно.
2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
До отрутохімікатів, що використовуються у побуті, належать побутові інсектициди. Засоби для боротьби із домашніми та садовими комахами, які виробляють підприємства побутової хімії, дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати важкі гострі отруєння. Гострі игруєння настають при потраплянні хлорофосучи кар-бофосу у іравний тракт чи при вдиханні їх пар в (інгаляційно).
Отрутохімікати із групи фосфорноорганічних сполук (кар-бофос, гиофос, хлорофос, дихлофос, меркатиофостаін.), потрапляючи в організм, можуть перетворюватися в ще токсичніші сполуки. При отруєнні у початковій стадії в ураженого виникає збудження, відчуття стискання у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушення дихання, уповільнення пульсу, здригання м'язів, спазматичний біль у череві. У важких випадках можуть настати втрата свідомості, судоми, утруднення, а іноді й зупинення дихання.
Отрутохімікати із групи хлорорганічних сполук — гексахлоран, гептахлор та ін. при потраплянні в організм чи на шкіру швидко всмоктуються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться із організму через травний тракт. У потерпілого з'являється біль у животі, загальна слабкість, підвищення температури тіла, збудження, судоми в литках.
Засоби, що відлякують комах та кліщів, здебільшого містять Диметилфталат. У разі неправильного використання препарата та
165
Я.І. Бедріи. Безпека життєдіяльності
за надмірного надходження його в організм може настати важке ураження центральної нервової системи.
Перша допомога при побутових отруєннях. При будь-яких отруєннях потрібно негайно звернутися до лікаря. Але ще до його приходу потрібно надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання полягає у виведенні із організму отруйного продукту чи його знешкодженні.
Ефективним засобом виведення отрути є промивання шлунка. Хворому потрібно дати випити декілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води). При отруєнні фосфорорганічними речовинами («Карбофос», «Хлорофос» тощо), атакож метиловим спиртом у воду додають питну соду (1 чайну ложку на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат калію (розчин має бути слабкого рожевого кольору).
При проникненні всередину отрутохімікатів потрібно зробити 4-5 промивань шлунка (3-4 склянки підсоленої чи з додаванням питної соди води), а потім дати потерпілому проносне.
При отруєнні нашатирним спиртом, каустичною содою (та препаратами, що їїмістять), кислотами, оцтовою есенцією, препаратами, які містять сильні кислоти, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивання фарб потрібно дати потерпілому випити 2—3 склянки води, добре діє розчин яєчних білків (6 білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий та вівсяний відвари. Молоко рекомендується лише при отруєнні кислотами чи препаратами, які їх містять.
Правильно надана перша допомога полегшує стан потерпілого.
166
3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях