- •Я. І. Бедрій
- •Isbn 978-966-351-196-2
- •Isbn978-966-351-196-2
- •1. Основи безпеки життєдіяльності 14
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.1. Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.3.Системний аналіз чинників безпеки праці
- •1.2. Характеристика життєдіяльності людини у системі "людина — машина — середовище існування"
- •1.2.1. Особливості діяльності людини-оператора
- •1.2.2. Аналізатори людини
- •1.2.3. Працездатність людини-оператора
- •1.2.4. Надійність дій людини-оператора
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до організації місця праці
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.3.3. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.4. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.2. Мислення
- •1.5.3. Увага
- •1.5.4. Сенсомоторні реакції
- •1.5.5. Схильність до ризику та обережність
- •1.5.6. Потреби
- •1.5.7. Здібності
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.8. Комунікабельність
- •1.5.9. Компетентність
- •1.5.10. Характер і темперамент
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.11. Емоції
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.12. Воля
- •1.5.13. Моральна свідомість
- •1.5.14. Психологія натовпу
- •1. Основи безпеки життєдіяльності
- •1.5.15.Психологічний склад українського народу
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •3. Безпека житєдіяльності
- •Параметрів
- •3.2. Ядерні вибухи
- •3.2.2. Особливості вибухів нейтронної зброї
- •3.3.1. Основні поняття
- •3.3.3. Уроки аварій на аес
- •3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені
- •3.5.Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
- •3.5.2. Пожежі, вибухи
- •4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.3. Долікарська допомога при різних видах травм
- •4.3.1 Долікарська допомога при пораненнях і
- •4.4. Долікарська допомога при шоку
- •4.7. Перша допомога при радіаційних ураженнях
- •Література
1.2.4. Надійність дій людини-оператора
Надійність дій людини-оператора характеризується безпомилковістю, готовністю та своєчасністю. Усі показники ймовірнісні.
Безпомилковість характеризується ймовірністю безпомилкової роботи. Залежність кількості помилок (інтенсивність помилок) від часу роботи наведено на рис. 11.
Коефіцієнт готовності людини оцінюється ймовірністю включення оператора в роботу у будь-який довільний момент часу.
L(t)
Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
1 — фаза пристосування до праці; 2 — фаза стійкої працездатності; 3 — фаза втоми
Властивість відтворення характеризується ймовірністю виправлення допущеної помилки. Своєчасність дій оператора оцінюється ймовірністю виконання заданої роботи протягом часу, який не перевищує встановленого значення.
Виділяють конструктивні, організаційні, кваліфікаційні та психологічні причини помилок людини, які знижують її надійність. Конструктивні причини зумовлені поганим узгодженням можливостей людини з характеристиками машини. Організаційні — пов'язані з неправильним розподілом функцій між персоналом, з незадовільним співвідношенням періодів праці і відпочинку. Кваліфікаційні причини зумовлені помилками удоборі та підготовці операторів. Психологічні причини пов'язані з типом нервовоїсистеми, соціальною та психологічною сумісністю людей.
До причин помилок людини-оператора можна віднести часові (робота в нічну зміну) та фізіологічні (стан здоров'я, хворобливий стан).
Надійність людини знижується, якщо її робоче місце не відповідає виконуваній роботі.
У теперішній час в галузі ергономічних досліджень щораз більше схиляються до думки, що кількісно надійність оператора може бути виражена у тих самих категоріях, якими оцінюється надійність технічних систем.
Стосовно оператора під відмовою розуміють стан, який призводить до часткового чи повного невиконання поставленого завдання внаслідок допущених помилок.
Основним показником надійності оператора вважається ймовірність його безвідмовної роботи у певний відрізок часу. Поки що не розроблені кількісні оцінки психофізіологічного стану людини і не відомі межі їх допустимих значень, які зумовлені вимогами конкретних професійних особливостей. Тому багатьма дослідниками ймовірність безвідмовної роботи оператора (Рл) за встановлений час визначають за статистичними даними. За цими даними будуються статистичні функції відмов fоl(t). Далі відбирається теоретична функція f0(t), яка найкраще узгоджується з графіком f0(t). За нею визначаються параметри одержаного роз-
46
/. Основи безпеки життєдіяльності
поділу й обчислюється ймовірність безвідмовної роботи оператора.
Такі статистично визначені показники надійності оператора вираховуються для кожної конкретної спеціальності.
Вказаний підхід до визначення надійності оператора ототожнює поняття «надійність оператора» з безпомилковістю виконання ним потрібних функцій, тобто дешо звужує поняття надійності, проте дає можливість ви значити надійність оператора як окремого елемента, що входить у систему "людина - машина" (Л—М).
При ширшому підході до оцінки надійності системи Л- М з урахуванням взаємного впливу обох складових системи виділяють кілька реальних варіантів розмежування властивостей технічних систем та операторів.
Наведемо деякі з них.
Апаратурна безвідмовність використовуваних систем. Вона характерна лише для необслуговуваних, підготовлених, некерованих систем. Надійність систем повністю визначається появою її відмови. Вплив оператора не враховується.
Відбудовуючий оператор. Оператор впливає на стан технічних системлише усуненням відмов, що виникли. При цьому враховується лише безвідмовність та відбудованість системи.
Оператор, ідеальний у розумінні готовності та безпомилковості керування. В цьому випадку оператор готовий до роботи на початку виконання операцій у режимі підготовки, у режимі використання не допускає помилок керування.
Оператор, ідеальний у розумінні готовності. Оператор постійно перебуває в стані готовності виконувати необхідні операції з підготовки системи, але може допускатися помилок. В цьому випадку враховується вплив оператора на всі процеси, які відбуваються у системі.
Біологічно надійний оператор. Враховується готовність оператора до роботи, він може допускатися помилок.
1.3. Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності
1.3.1. Основні цілі та завдання ергономіки
"ергономіка" означає "закон праці". Його ввів ще у
1857 р. ВойцехЯстшембовський. Під ергономікою розуміють га-
47
Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
лузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини у системах Л МС з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту.
Мета ергономіки — підвищення ефективності системи Л МС, забезпечення безпеки праці.
Завдання ергономіки:
розробка основ проектування діяльності людини-оператора з врахуванням специфіки експлуатації технічних систем та факторів навколишнього середовища;
вивчення закономірностей взаємодії людини з технічними системами та навколишнім середовищем;
формування принципів побудови системи Л МС та алгоритмів дії у них людини-оператора;
розробка перспективних форм праці людини і пов'язаних з нею технічних систем, факторів навколишнього середовища;
розробка методів дослідження, проектування та експлуатації системи Л МС, які забезпечують безпеку людини, ефективність праці.
Предметом ергономіки є трудова діяльність людини у процесі взаємодії з технічними системами та в умовах особливого впливу на неї факторів навколишнього природного середовища.
Основним об'єктом ергономіки є система ЛМС. Проблемами взаємодії людини та машини займається також інженерна психологія, яка вивчає закономірності процесів інформаційної взаємодії людини у системі ЛМС.
Основні завдання інженерної психології:
аналіз функцій людини у системі ЛМС, вивчення структури та класифікація форм діяльності оператора;
вивчення процесів опрацювання інформації людиною- оператором;
вивчення впливу психологічних чинників на ефективність системи ЛМС;
розробка принципів та методів професійного відбору і підготовки операторів у системі Л МС.