34. Етнокультурні особливості українського народу

Початки українського менталітету, безумовно, закладені землеробством, яке з найдавніших часів було головним заняттям проукраїнського та українського етносів. Саме зв'язок з землею визначив особливості світобачення наших предків, їхні культурні орієнтири та соціальну організацію. Вчені в своїх численних наукових дослідженнях, довели, що весь уклад життєдіяльності українців (праця, традиції, к-ра, мова і ментальність) ідеально адаптовані до степового та лісостепового ландшафтів, детерміновані природними кліматичними циклами та сільськогосподарським календарем.Закріплені в традиціях та мові, ці чинники крізь століття генерують свої імпульси, зумовлюючи такі риси українського нац характеру, як тонке відчуття гармонії, виважений підхід до вирішення складних справ, працьовитість, відсутність агресії, ліричне сприйняття життя, м'який гумор, відчуття господаря та певний індивідуалізм (дещо завищена самооцінка, хвалькуватість, пасивність в громадських справах).Позитивні риси українського нац характеру суттєво деформуються під час реалізації нашим етносом своєї всесвітньо-історичної місії, як з’єднувальна ланка між двома типами цивілізацій – західної, європейської та східної, мусульманської. На нашому ментальному рівні це зумовило постійну гіперболізацію зовнішніх чинників, постійне прагнення покласти на них провини за свої численні біди. Тривала відсутність в українського народу власної держави відбилася в національній підсвідомості, як стан людини, що є фактичним хазяїном землі, але через дію зовнішніх, ворожих сил, не може бути її вільним господарем („прийдуть кляті бусурмани (ляхи) і все попалять”). Саме з цього проростає примирення з негативними явищами, терплячість, зайва сором'язливість, прагнення уникнути особистої відповідальності за стан громадських справ.

35. Роль нац мови в становленні укр. Народу

Мова - засіб пізнання світу, збереж і передачі інф. Тому знання мов і їхнє практичне використання говорить про кул-ру особистості. Розвиненість нац мови, тобто її багатомірність, словниковий склад тощо свідчать про рівень нац кул-ри. Функціонально вона забезпечує вираження певних почуттів, настроїв, емоцій. Ми розглядаємо мову, насамперед, як ту частину кул-рного менталітету, що складає сферу духу, цінностей і значень. Лінгвіст поняття «нац мова» визначається поняттям «нація». Нація як історична форма спільності людей, продукт тривалого розвитку сусп.-ва. Тривалий історичний шлях пройшла укр. м.: тільки у другій половині ХІХ ст. сформувалась мова укр народності. Східнослов'янські мови дуже близькі між собою із-за спільного походження. До ХІІІ ст. на всій території Київської Русі давньоруська була єдиною мовою східнослов'янської народності. Однак у ХІІ - ХІІІ ст. у давньоруській мові значно посилюється роз'єднув-ний процес. Це призвело до розподілу її на рос укр. і білорус. Україна довгий час не мала своєї власної державності, різні її частини входили до складу різних держав – Вел Лит князівства, Польщі, Росії тощо і це гальмувало процес утворення єдиної загальноукр мови. Важливу роль у формуванні нац свідомості укр народу відіграла нац-визв війна 1648-1654 Б.Хмельницького. 1863 р. - Валуєвський циркуляр, у якому зазначалось, що "ніякої малоруської мови і бути не може". 1876 р. – Емський указ, який забороняв будь-яку літературу, друковану укр. м. Але у 1989 р. за укр. м. було закріплено статус державної.