- •9/Визначте структурні компоненти навчального процесу, охарактеризуйте їх.
- •10.У чому полягає двосторонній характер процесу навчання?
- •11. Розкрийте сутність і структуру викладання як діяльності вчителя
- •12. Визначте послідовність дій структурі діяльності вчителя (викладання)
- •13. Визначте основні етапи процесу засвоєння знань учнями
- •14. Визначте умови ефективної реалізації таких етапів процесу засвоєння знань, як сприймання та осмислення учнями навчального матеріалу.
- •15. Опишіть, як забезпечити на уроці іноземної мови позитивну мотивацію навчання, інтерес, свідому дисципліну. Доведіть на прикладах правильність своєї відповіді.
- •16. На прикладі уроку іноземної мови (клас, тема на вибір студента) визначте шляхи реалізації основних функцій навчання.
- •17.На прикладі одного з уроків іноземної мови покажіть основні шляхи реалізації розвиваючої функції процесу навчання
- •18.Визначне умови ефективної реалізації таких ланок процесу засвоєння знань, як узагальнення та застосування знань учнями
- •19. У якому взємозв’язку перебувають законмірності та принципи навчання? Наведіт конкретні приклади.
- •20 На прикладі одного з уроків покажіть, у чому полягає взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм організації навчання.
- •21 Визначте суть принципу систематичності та послідовності у навчанні. Яким чином він реалізується в сучасній школі?
- •22.На конкретних прикладах покажіть, яким чином вчителі реалізують дидактичні принципи доступності науковості в навчальному процесі.
- •23.Охарактеризуйте засоби реалізації на уроках принципів індивідуалізації та диференціації навчання
- •24. Доведіть, що дидактичні принципи стосуються всіх компонентів процесу навчання, регулюють їх функціонування
- •25 Дайте визначення поняття «зміст освіти». Розкрийте фактори і джерела, які зумовлюють формування змісту загальної середньої освіти в Україні.
- •26Дайте сучасне визначення поняття «зміст освіти» ,визначте чинники , які впливають на формування змісту освіти, послідовно розкрийте їх сутність.
- •27Визначте та охарактеризуйте пріорітетні напрями модернізації змісту загальної середньої освіти в Україні
- •28. Дайте визначення змісту освіти. Назвіть основні вимоги до визначення змісту освіти
- •29. Охарактеризуйте основні вимоги до формування змісту освіти. Думку аргументуйте.
- •30. Схарактеризуйте структуру профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України
- •31. Охарактеризуйте структуру державного стандарту загальної середньої освіти в Україні як комплексного нормативного документа
- •32. Розкрийте основні складові державного стандарту середньої освіти, логічні і змістові зв'язки.
- •33. Охарактеризуйте інваріантну і варіативну складові навчального плану. Які зміни Ви внесли б до них?
- •34. Проаналізуйте принципи побудови навчальних програм (лінійний, концентричний, спіральний, комбінований).
- •35. Проаналізуйте підручник з педагогіки, яким Ви користуєтеся, щодо його відповідності вимогам, які висуваються щодо навчальної літератури.
- •36.Розкрийте шляхи гуманізації та демократизації змісту освіти.
- •37. Охарактеризуйте причини необхідності та шляхи оновлення змісту загальної середньої освіти в нашій державі.
- •38. Запропонуйте шляхи оновлення змісту освіти в середній школі. Визначте можливі шляхи запровадження зарубіжного досвіду в Україні.
- •39.Порівняйте зміст освіти в середній школі країни, мову якої вивчаєте, та в Україні.
- •40. Дайте визначення понять «метод навчання», «прийом навчання», «засіб навчання», розкрийте їх сутність та взаємозв’язок.
- •41. Дайте визначення поняття «методи навчання». Доведіть, що вони не є тотожними засобам і формам організації навчання.
- •42. Доведіть взаємозв’язок методів і прийомів навчання. Покажіть на конкретному прикладі взаємоперехід методу в прийом і навпаки, прийому в метод.
- •43. Визначте основні підходи класифікації методів навчання, поясніть, чим вони зумовленні.
- •44. Охарактеризуйте методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності школярів.
- •45. Охарактеризуйте репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання. Визначте їх переваги, недоліки та умови ефективного застосування.
- •46. Опишіть послідовність дій педагога та учня в процесі здійснення навчання за репродуктивними та проблемними методами.
- •47. Назвіть методи, які стимулюють інтерес учнів до навчання. Розкрийте умови, від яких залежить ефективність їх застосування.
- •48. Назвіть методи, що стимулюють почуття відповідальності та обов’язку в навчанні. Розкрийте умови їх ефективного застосування.
- •49 Запропропонуйте методи стимулювання та мотивації навчально- пізнавальної діяльності учнів, обґрунтуйте їх доцільність при проведенні комбінованого уроку
- •50. На які групи поділяються методи контролю і самоконтролю у навчанні за класифікацією Бабанського? Обгрунтуйте засади цієї класифікації
- •51. З якою метою , на Вашу думку, у сучасній дидактиці застосовують тестовий та та комп’юторний контроль? За яких умов ці методи контролю будуть ефективними?
- •52.Наведіть приклади застосування нетрадиційних методів навчання в досвіді педагогів- новаторів, проаналізуйте їх
- •53. Визначте поняття «засоби навчання», наведіть їх класифікацію.
- •54.Назвіть та поясніть чинники , що зумовлюють вибір та поєднання методів навчання.
- •55.Проаналізуйте, які чинники щодо вибору методів навчання повинен врахувати вчитель , готуючись до уроку. Проілюструйте конкретним прикладом(клас…..)
- •56.Які форми організації навчання склалися протягом ісорії розвитку школи? Визначте їх позитивні і слабкі сторони.
- •57. Назвіть характерні ознаки класно-урочної системи навчання, визначте їх переваги і недоліки.
- •58. Назвіть позитивні та негативні риси класно-урочної системи організації навчання.
- •59. Обгрунтуйте сутність проблемного виду навчання, наведіть приклади використання методів проблемного навчання на уроках іноземної мови.
- •60. Порівняйте завдання колективної та індивідуальної форм організації навчання. Наведіть конкретні приклади.
- •61. Назвіть спільні та відмінні ознаки індивідуальної, групової та фронтальної (колективної) форм організації навчальної діяльності учнів.
- •62. Дайте визначення поняття «сучасний урок». Назвіть основні вимоги до сучасного уроку.
- •64. Охарактеризуйте організаційні, дидактичні, психологічні, етичні, виховні, гігієнічні вимоги до уроку.
- •73 Розробіть методичні поради батькам щодо організації домашньої самостійної роботи учня.
- •74. Дайте визначення таких понять, як : «діагностування», «контроль», «перевірка знань» і розкрийте їх сутність.
- •76. Визначте педагогічні вимоги до перевірки знань, умінь і навичок учнів.
- •77. Визначте шляхи підвищення об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •78.Порівняйте мету та завдання різних видів контролю навчальних досягнень учнів, визначте, які види контролю є обов’язковими, доведіть чому.
- •79. Який вид контролю,думку є нассутєвішим для перевірки міцності знань,умінь і навичок?
- •80. Розкрийте види і форми організації контролю в досвіді педагогів новаторів
- •81. Розкрийте шляхи реалізації навчальної та виховної функцій оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •82. Розкрийте шляхи реалізації навчальної та виховної функцій оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •83.Проаналізуйте основні наскрізні ключові компетентності учнів.
- •84. Проаналізуйте основні наскрізні ключові компетентності учнів.
- •85. Проаналізуйте загальгні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в Україні та умови їх ефективного застосування.
- •86. . Визначте переваги та недоліки існуючої системи перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів за 12-бльною шкалою та можливі шляхи її вдосконалення.
- •87. Що із зарубіжного досвіду контролю і діагностування результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів Вам імпонує? Чому? Відповідь обгрунтуйте.
Педагогіку називають наукою і мистецтвом. Висловіть свою точку зору щодо цього, обґрунтуйте та доведіть її правильність.
Слово "педагогіка" має кілька значень. По-перше, їм позначають педагогічну науку. По-друге, є й така думка, що педагогіка - це мистецтво, і тим самим вона ніби прирівнюється до практики.
1.Педагогіка як наука. Свою назву педагогіка отримала від грецьких слів "пайс" - дитина і "аго" - вести. Педагогом у Стародавній Греції називали раба, який супроводжував дитину свого господаря до школи.
Поступово слово "педагогіка" стало вживатися в більш загальному розумінні для означення мистецтва "вести дитину по життю", тобто виховувати й навчати її, спрямовувати духовний і тілесний розвиток. З часом накопичення знань сприяло виникненню особливої науки про виховання дітей – педагогіки. В теорії були зроблені необхідні узагальнення, виокремленні найсуттєвіші педагогічні відношення. Так педагогіка стала наукою про виховання й навчання людини. І як і кожна наука пед. Має свій предмет, об’єкт, мету, засоби, завдання тощо.
2. Педагогіка як мистецтво. Розглянемо особливості педагогіки як мистецтва. Визначення мистецтва багатоаспектне. "Мистецтво - знання справи. Сама справа, яка потребує такого вміння, майстерності" – казав Сластьонін.
Значить, кажучи про педагогіку як галузь мистецтва, ми по всій ймовірності повинні вести мову про вміння, майстерності педагога.
Чисто практичну педагогічну діяльність називають "мистецтвом, створеним на науковій основі". Педагогічна діяльність кожного конкретного педагога, кожного конкретного педагогічного колективу є мистецтвом у тій мірі, в якій у цю діяльність вкладається творчий потенціал.
Наука і мистецтво принципово відрізняються способами розповсюдження. Науку потрібно вивчати, і інакше її не осягнеш, а мистецтво можна перейняти. Інакше кажучи, педагогіку можна назвати наукою про розвиток таланту до виховання дітей. Педагогіка - єдина наука, яка визнає таємницю, інтуїцію, долю, залишаючись при цьому строгою наукою
Таким чином, ми приходимо до розуміння того, що педагогічне мистецтво є ніщо інше, як педагогічна майстерність учителя.
У чому ви бачите взаємозв’язок між навчанням, вихованням і освітою. Свою відповідь аргументуйте.
Поєднання процесів виховання, навчання та розвитку, можуть дати якісну освіту. Це поєднання називається педагогічним процесом і спрямоване на перетворення властивостей і якостей вихованців з метою допомогти їм стати повноцінними і освіченими особистостями. Саме тому ці процеси нероздільно взаємопов’язані й виключення якогось одного може призвести до неповноцінності. Єдність виховання й навчання дуже важлива для педагогічного процесу, а, отже й для отримання освіти. Адже кожен із названих процесів виконує свої функції у цілісному освітньому процесі: виховання здійснює не лише виховну, а й розвиваючу та освітню функції, а навчання немислимо без супутнього йому виховання та розвитку. Ці зв'язки накладають відбиток на цілі, завдання, форми і методи формування навчального процесу. Так, наприклад, у процесі навчання переслідується формування наукових уявлень, засвоєння понять, законів, принципів, теорій, що дуже впливають і на розвиток, і на вихованість особистості. У змісті виховання переважає формування переконань, норм, правил і ідеалів, ціннісних орієнтації і т.д., але в той же час формуються уявлення знання і вміння. Таким чином, обидва процеси ведуть до головної мети - формування особистості, але кожен з них сприяє досягненню цієї мети властивими йому засобами. На практиці цей принцип реалізується комплексом завдань уроку, змістом навчання, тобто діяльністю вчителя та учнів, поєднанням різних форм, методів і засобів навчання. Це й сприяє правильному освітньому процесу.
Визначте основні фактори розвитку особистості.
На розвиток і формування особистості здійснюють вплив такі фактори:
Спадковість(біол. фактор) – передача від батьків до дітей певних якостей і особливосте, які закладають їх генетичну програму. Розрізняють спадк. фіз. задатків(анатомо-фізіологічна структура, особливості організму, особливості нервової сист., видові задатки людини, тощо). Та спадк. спец. задатків і здібностей до певної галузі діяльності. Задатки можуть згаснути, а можуть розвинутися в здібності. Зі спадковістю також пов’язана інтелектуальна нерівність людей. Моральні якості можна вважати спадковими, адже кожна дитина народжується вже зі своїм характером і особливостями психіки
Середовище (соц. фактор). Соц. фактор не успадковується. Під середовищем розуміється комплекс різноманітних зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину. Розрізняють: природне (географічне середовище), соціальне і домашнє, також(за розміром) макросередовище(країна,космос, весь світ), мезосередовище(місто, село, рідний край), мікросередовище(сім’я, клас, школа, компанія, тощо)
Виховання, на відміну від середовища цілеспрямоване й планомірне і взаємодіє з усіма факторами. Лише при врахуванні всіх інших факторів і їх особливостей, виховання може бути дієвим.
Діяльність - специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. Може бути активною й пасивною
Спілкування дуже важливий фактор при передачі інформації, досвіду, думок та почуттів.
Чи є фактор, який, на Ваш погляд, можна вважати провідним у розвитку і формуванні особистості. Обґрунтуйте свою точку зору.
Всі фактори важливі при їх гармонійній взаємодії. Адже лише за врахування всіх факторів можна сформувати повноцінну особистість. Педагог повинен звернути увагу перш за все на задатки вихованця й допомогти розвинути ці задатки до здібностей, адже всі ми народжуємося зі своїми особливостями. Разом з цим, відмежувати вихованця від негативних чи несприятливих умов даного середовища й спрямувати його в правильне русло. Завдяки цьому можливе правильне виховання, що є дуже важливим фактором у формуванні й розвитку особистості. Саме виховання потрібно пристосовувати як до здібностей, так і до середовище, лише тоді варто очікувати хороших результатів.
Охарактеризуйте методи опитування. Визначте вимоги до складання анкет та проведення анкетування.
Науково-педагогічне дослідження – це систематичне цілеспрямоване вивчення педагогічних процесів і явищ за допомогою засобів і методів педагогічної науки. Метою педагогічного дослідження є відкриття об'єктивних закономірностей навчання і виховання та застосування їх у навчально-виховній практиці.
До педагогічного дослідження ставляться певні вимоги: актуальності, цілісного вивчення педагогічного процесу чи явища в його розвитку, об'єктивності, комплексного використання методів, наукової новизни, теоретичної і практичної значущості, вірогідності та ефективності результатів.
Коротко охарактеризуємо основні методи педагогічного дослідження.
Педагогічне спостереження – спеціально організоване, цілеспрямоване сприймання досліджуваного об'єкта. Педагогічне спостереження має бути тривалим, систематичним, масовим і об'єктивним.
Вивчення шкільної документації та результатів учнівської творчості – це ознайомлення з класними журналами, протоколами зборів і засідань, календарними і поурочними планами, планами виховної роботи, звітами про навчально-виховну роботу школи та окремих вчителів; ознайомлення із щоденниками і контрольними роботами учнів, творами, рефератами, результатами художньої і технічної творчості.
Бесіда (інтерв'ю) – метод усного опитування досліджуваних. Дослідник складає план бесіди (інтерв'ю), фіксує її результати, за згодою співбесідника записує хід бесіди. Важливо уміло ставити запитання, бути коректним, направляти бесіду в потрібне русло. Бесіда передбачає вільне спілкування з досліджуваним, інтерв'ю – чітке виділення запитань, обов'язкове записування відповідей.
Анкетування – метод письмового опитування, що використовується для швидкого отримання значної кількості відповідей, які допоможуть отримати інформацію про типовість тих чи інших педагогічних явищ. Запитання в анкетах можуть бути відкритими (передбачати вільну відповідь респондентів) і закритими (містити стандартні наперед задані відповіді), напіввідкритими і полярними.
Педагогічний експеримент – науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно визначених умовах. Експеримент задумується і проводиться для того, щоб перевірити висунуту наукову гіпотезу.
Яке значення, на Вашу думку, має активність особистості в її власному розвитку?
Можна виділити 3 види розвитку людини – фізичний, психічний та соціальний. Важливою значущою складовою розвитку особистості є її активність.
Активність особистості — прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості.
Активна взаємодія особистості з природою і суспільством є методологічним принципом, що дає змогу розкрити специфіку її становлення у світі, що також змінюється; враховувати не тільки дії об'єктивних чинників на особистість, а й потенційні характеристики (у тому числі психічні властивості, якості, природні особливості тощо) самої особистості. Отже, активність є формою вираження потреб особистості, її характеристикою як суб'єкта життєдіяльності. Вона сприяє злиттю індивіда із соціумом (ідентифікація) і виділенню, збереженню свого “Я” (автономізація), тобто є способом формування, розвитку особистості та подолання зустрічних детермінантів (причин) у процесі її становлення. Це досягається завдяки оптимальному використанню природних здібностей і можливостей індивіда, знаходженню оптимально-індивідуального темпу життя, своєчасному включенню особистості в соціальні процеси тощо.\
Розкрийте сутність понять «освіта» і «навчання».
Освіта – це процес і результат оволодіння учнями системою наукових знань і пізнавальних умінь і навичок, формування на їх основі світогляду, моральних та ін.. якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.
Навчання – процес цілеспрямованого управління пізнавальною діяльністю учнів, в ході якого опановують ся знання, вміння, навички, розвиваються пізнавальні сили і творчі можливості.
Розкрийте поняття «процес навчання» та суть його структурних компонентів. Охарактеризуйте «ідеально», на Вашу думку, організований процес навчання.
Процес навчання – це цілеспрямована взаємодія учителя і учнів, в ході якої вирішується завдання освіти учнів. Або – це сукупність послідовних і взаємозв’язаних дій учителя і учнів, спрямованих на засвоєння системи наукових знань, формування умінь і навичок. Цей процес трактується ще як цілісний 2сторонній процес пед. діяльності вчителя (викладання) і навчально-пізнавальної діяльності учнів (учіння), спрямований на досягнення поставлених навч.-виховних завдань.
За Бабанським структурні компоненти процесу навчання такі:
цільовий – усвідомлення мети, завдань вчителем і засвоєння учнями;
стимулюючо-мотиваційний (заходи по стимулюванню);
змістовий – визнач. навчальним планом, програмою;
операційно-діяльнісний – відображає процесуальну суть(методи, прийоми);
контрольно-регулюючий – пояснення, якщо не зрозуміли учні;
оціночно-результативний (результати).
«Ідеально» організований процес навчання має характеризуватися:
достатнім науковим рівнем з погляду розуміння сутності навчання, його рушійної сили, логіки навч. процесу, методів, форм, типів.
Оптимальністю змісту навч. матеріалу з погляду його доступності щодо вікових та індивідуальних можливостей школярів.
Сприятливими санітарно-гігієнічними умовами для навчання (гігієна розумової праці та ін.).
Використанням технічних засобів навчання і, в першу чергу, комп’ютерної техніки.
Демократизацією організації навчальної діяльності учнів.
9/Визначте структурні компоненти навчального процесу, охарактеризуйте їх.
За Бабанським структурні компоненти процесу навчання такі:
цільовий – усвідомлення мети, завдань вчителем і засвоєння учнями;
стимулюючо-мотиваційний (заходи по стимулюванню);
змістовий – визнач. навчальним планом, програмою;
операційно-діяльнісний – відображає процесуальну суть(методи, прийоми);
контрольно-регулюючий – пояснення, якщо не зрозуміли учні;
оціночно-результативний (результати).
10.У чому полягає двосторонній характер процесу навчання?
Процес навчання – творчий акт вчителя і учнів, це цілісний 2сторонній процес пед. діяльності вчителя (викладання) і навчально-пізнавальної діяльності учнів (учіння), спрямований на досягнення поставлених навч.-виховних завдань. Тобто складається з 2х взаємозв’язаних процесів викладання і учіння.
11. Розкрийте сутність і структуру викладання як діяльності вчителя
Діяльність педагога має складну структуру. Психологічна наука розглядає її як багаторівневу систему, компонентами якої є ціль, мотиви, дії і результат. Натомість стрижневим підходом педагогічної науки до педагогічної діяльності є виділення її компонентів як відносно самостійних функцій. Функцію (лат. functio – виконання) в філософському аспекті розуміють як відношення двох груп об'єктів, у якому зміна одного з них спричиняє зміну іншого.
Дослідження багатьох учених (Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін, А.І. Щербаков та інші) переконливо доводять, що в навчально-виховному процесі виявляють себе такі взаємопов'язані функції (види діяльності) вчителя:діагностична;орієнтаційно – прогностична;конструктивно – проектувальна;організаторська;інформаційно – пояснювальна;комунікативно – стимуляційна;аналітико – оцінна;дослідницько – творча.Діагностична функція (від гр. diagnosis – розпізнавання, визначення) педагогічної діяльності пов'язана з розпізнаванням і вивченням істотних ознак освіченості, їх комбінування, форм вираження як реалізованих цілей освіти. Оцінка знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учня дає змогу глибше вивчити протікання навчально-виховного процесу, встановити причини, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку рис і якостей особистості; визначити фактори, які сприяють успішному здійсненню цілей освіти. Діагностика можлива за умови спостережливості педагога, за наявності уміння «вимірювати» знання, уміння, навички, вихованість і розвиток учня, правильно діагностувати педагогічні явища.Орієнтаційно-прогностична функція. Управління педагогічним процесом передбачає орієнтацію на чітко представлений у свідомості кінцевий результат. Дана функція педагогічної діяльності вимагає уміння педагога прогнозувати розвиток особистості – розвиток її якостей, почуттів, волі і поведінки, враховувати можливі відхилення у розвиткові; прогнозувати хід педагогічного процесу: наслідки застосування тих чи інших форм, методів, прийомів і засобів навчання та виховання.
Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов'язана з орієнтаційно-прогностичною. її суть у конструюванні та проектуванні змісту навчально-виховної роботи, в доборі способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю.Дослідно-творча функція педагогічної діяльності має два рівні. Суть першого полягає в творчому застосуванні відомих педагогічних і методичних ідей у конкретних умовах навчання і виховання. Другий рівень пов'язаний з осмисленням і творчим розвитком того нового, що виходить за межі відомої теорії, певною мірою збагачуючи її.
Таким и є суть і система функцій педагогічної діяльності та комплекс умінь учителя, зумовлений ними.