Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

форма прикметника має узагальнююче значення і передає стійку, постійну, позачасову ознаку предмета, яка характеризує його за межами даного висловлювання. Семантична відмінність цих двох типів відміни прикметників у германських мовах швидко втрачається й залишається тільки їх граматичне протиставлення.

Розподіл форм слабкої або сильної відміни здійснюється, як правило, за таким принципом. Форми слабкої відміни вживаються разом із вказівним займенником (детермінантом), або в деяких випадках субстантивації прикметника, або в звертаннях, або в структурі деяких фразеологізмів. Крім того, порядкові числівники (крім anþar), прикметники вищого ступеня порівняння, утворення із суфіксом –m-, дієприкметники теперішнього часу (крім форми називного відмінка однини чоловічого роду), а також окремі прикметники відмінюються за слабкою відміною (Див. таблицю 9).

Форми сильної відміни вживаються у випадках відсутності детермінанта, або коли прикметник виконує функцію іменної частини складеного присудка (предикатива), після дієслів wisan бути та wairþan ставати, стати. Крім того, кількісний числівник ains, присвійні займенники, вказівний займенник jains той, а також деякі прикметники відмінюються тільки за сильною відміною (Див. таблицю 8).

Парадигма сильної відміни включає старі іменні форми, а також деякі нові флексії, тобто займенникові. Парадигма слабкої відміни утворюється за типом іменних основ на -n. Слабка відміна прикметників є специфічно германською інновацією та становить типологічну особливість давньогерманських мов.

181

Таблиця 8. Відмінювання прикметників (сильна відміна)

	Сильна відміна (-i-/jа- основи)
	чол.р.	сер.р	жін.р.
однина
Наз.в.	hrains	hrain	hrains
Знах.в.	hrainjana	hrain	hrainja
Род.в	hrainis	hrainis	*hrainjaizos
Дав.в.	hrainjamma	hrainjamma	hrainjai
множина
Наз.в	hrainjai	hrainja	hrainjos
Знах.в.	hrainjans	hrainja	hrainjos
Род.в.	hrainjaize	hrainjaize	hrainjaizo
Дав.в.	hrainjaim	hrainjaim	hrainjaim

	Сильна відміна (-а- основи)
	чол.р.	сер.р	жін.р.
однина
Наз.в.	blinds, blind	blind, blindata	blinda
Знах.в.	blindana	blind, blindata	blinda
Род.в	blindis	blindis	blindaizos
Дав.в.	blindamma	blindamma	blіndai
множина
Наз.в	blindai	blinda	blindos
Знах.в.	blindans	blinda	blindos
Род.в.	blindaize	blindaize	blindaizo
Дав.в.	blindaim	blindaim	blindaim

Таблиця 9. Відмінювання прикметників й дієприкметників теперішнього часу (слабка відміна)

		чол.р.		сер.р.		жін.р.
однина
Наз.в.		nimands,	blinda	nimando	blindo	nimandei		blindo
		nimanda
Знах.в.		nimandan	blindan	nimando	blindo	nimandein		blindon
Род.в		nimandins	blindins	nimandins	blindins	nimandeins		blindons
Дав.в.		nimandin	blindin	nimandin	blindin	nimandein		blindon
множина
Наз.в		nimandans	blindans	nimandona	blindona	nimandeins		blindons
Знах.в.		nimandans	blindans	nimandona	blindona	nimandeins		blindons
Род.в.		nimandane	blindane	nimandane	blindane	nimandeino		blindono
Дав.в.		nimandam	blindam	nimandam	blindam	nimandeim		blindom

182

Таблиця 10. Відмінювання прикметників вищого ступеня порівняння жіночий рід (слабка відміна)

	однина	множина
Наз.в.	swinþozei	swinþozeins
Знах.в.	swinþozein	swinþozeins
Род.в	swinþozeins	swinþozeino
Дав.в.	swinþozein	swinþozeim

ЗАЙМЕННИК

Займенники готської мови за своїми значеннями поділяються на такі розряди: особові, присвійні, зворотні, вказівні, відносні, питальні та неозначені.

Особові займенники можуть виражати граматичні категорії особи, числа та відмінка. Специфіка займенників третьої особи полягає в тому, що ці форми додатково також мають родове значення. Займенники першої та другої особи мають три парадигматичні форми числа: однину, множину і двоїну, що свідчить про деякі архаїчні риси готської системи особових займенників. Ця система відзначається також суплетивним характером деяких відмінкових форм, що пояснюється їх давнім походженням.

Таблиця 11. Відмінювання особових займенників

перша особа

		однина				двоїна			множина
Наз.в.	ik я				wit ми обидва				weis ми
Знах.в.	mik				ugkis				uns, unsis
Род.в.	meina				*ugkara				unsara
Дав.в.	mis				ugkis				uns, unsis
			друга особа
		однина				двоїна			множина
Наз.в.	þu ти				*jut ви обидва				jus ви
Знах.в.	þuk				igqis				izwis
Род.в.	þeina				igqara				izwara
Дав.в.	þus				igqis				izwis
			третя особа
	чол. р.				сер. р.				жін. р.
	однина		множина	однина			множина	однина			множина
Наз.в.	is він		eis вони	ita воно			ija	si вона			*ijos
Знах.в.	ina		ins	ita			*ija	ija			ijos
Род.в.	is		ize	is			*ize	izos			izo
Дав.в.	imma		im	imma			im	izai			im

183

Присвійні займенники творяться суплетивно від основ особових займенників за допомогою суфікса *-ein в однині та *-ar у двоїні та множині: meins мій, unsar наш, þеіns твій, izwar ваш та ін. Вважається, що присвійні займенники першої та другої особи лягли в основу родового відмінка особових займенників першої та другої особи. Навпаки, у функції присвійних займенників третьої особи часто вживаються форми родового відмінка особового займеника третьої особи однини або форма зворотно – присвійного займенника seins свій, його. Присвійні займенники за значенням і морфологічними ознаками співвідносні з прикметниками. Вони відмінюються за типом сильної відміни прикметників.

Зворотні займенники. У готській мові існує один зворотний займенник, який зареєстровано тільки в окремих відмінкових формах: знахідний відмінок sik себе, родовий відмінок seina себе, давальний відмінок sis собі.

Вказівні займенники. У готській мові є кілька вказівних займенників. Займенники sa цей, jains той за парадигматичними ознаками співвідносні з відміною особового займенника третьої особи, а також із відмінковими формами сильної відміни прикметника. Вказівні займенники мають граматичні категорії роду, числа, відмінка. Займенник sa часто вживається як детермінант при іменниках у функції, яка схожа з функцією артикля. Поширеним є вживання вказівного займенника в деяких стереотипних структурах, наприклад, у складі атрибутивної синтагми, при субстантивації прикметника або дієприкметника.

Складні вказівні займенники утворюються за допомогою енклітичної частки -uh, яка додається до основи вказівного займенника простої структури: sah цей же, той самий; þatuh це же; soh ця же.

Таблиця 12. Відмінювання вказівних займенників sa, sah

		чол.р.			сер.р.			жін.р.
Однина
Наз.в.	sa		sah	þata		þatuh	so		soh
Знах.в.	þana		þanuh	þata		þatuh	þo		þoh
Род.в.	þis		þizuh	þis		þizuh	þizos		þizozuh
Дав.в.	þamma		þammuh	þamma		þammuh	þizai		þizaih
Множина
Наз.в.	þai		þaih	þo		þoh	þos		þozuh
Знах.в.	þans		þanzuh	þo		þoh	þos		þozuh
Род.в.	þize		þizeh	þize		þizeh	þizo		þizoh
Дав.в.	þaim		þaimuh	þaim		þaimuh	þaim		þaimuh

184

Відносні займенники утворюються від вказівних за допомогою частки ei. Ця будова відносних займенників становить суто готську специфічну рису. Відносні займенники відмінюються за типом вказівного займенника sa (þata, so). Поряд з формою називного відмінка чоловічого роду однини використовується форма izei, ize (із is + ei), структура якої складається з форми особового займенника третьої особи is і відносної частки еі. Ця форма досить широко вживається як своєрідний відносний займенник в деяких підрядних реченнях. Форма називного відмінка жіночого роду однини sei (із si+еі) вживається частіше, ніж форма soei. М.М.Гухман вважає форми izei, sei реліктами старої системи відносних займенників третьої особи.

Таблиця 13.Відмінювання відносного займенника saei

	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Однина
Наз.в.	saei (izei, ize)	þatei	soei (sei)
Знах.в.	þanei	þatei	þoei
Род.в.	þizei	þizei	þizozei
Дав.в.	þammei	þammei	þizaiei
Множина
Наз.в.	þaiei	þoei	þozei
Знах.в.	þanzei	þoei	þozei
Род.в.	þizeei	þizeei	*þizoei
Дав.в.	þaimei	þaimei	þaimei

Питальні займенники мають парадигматичні форми, які виражають родове значення. Вони зареєстровані тільки в однині. Структура відмінкових форм співвідноситься зі структурою відмінкових форм вказівного займенника sa.

Специфікою готської мови є наявність форми простого питального займенника #ο (жін.р.), яка має граматичний

відповідник у давньоіндійській мові.

Специфічною морфолого-синтаксичною рисою питальних займенників є, з одного боку, їх керування залежним від них іменником у родовому відмінку множини, а з іншого - узгодження родової форми займенника в залежності від роду іменника, до якого він відноситься.

185

Таблиця 14. Відмінювання питального займенника #as

		Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в.	#as хто	#a що	#o
Знах.в.	#ana	#a	#o
Род.в.	#is	#is	*#izos
Дав.в.	#amma	#amma	#izai
Орудн.в.		#е

Неозначені займенники. У готській мові ці займенники становлять гетерогенний клас, що включає як структурно прості, так і структурно складні неозначені займенники. Специфікою готської мови є утворення неозначених займенників за допомогою енклітичної частки uh, яка приєднується до питальних займенників.

Друга ареальна риса готських неозначених займенників - вживання конструкцій ni mannahun, ni ainshun, ni #ashun у значенні

ніхто, в яких енклітична частка hun додається до іменника manna, а також питального займенника #as та числівника ains.

Неозначені займенники мають граматичні категорії роду, відмінка. Більшість цих займенників зареєстровано в однині.

Структурно простий займенник sums якийсь відмінюється за типом сильного прикметника.

Таблиця 15. Відмінювання неозначених займенників #azuh

кожний; #arjizuh усякий

		Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в.	#azuh; #arjizuh	#ah; #arjatoh	#oh; *#arjoh
Знах.в.	#anoh; #arjanoh	#ah; *#arjatoh	*#oh; #arjoh
Род.в.	#izuh; #arjizuh	#izuh; *#arjizuh	*#izozuh; *#arjizozuh
Дав.в.	#ammeh; #arjammeh	#ammeh; *#arjammeh	*#izaih; *#arjaih

186

Таблиця 16. Відмінювання неозначеного займенника ainshun

		Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в.	ainshun	ainhun	ainohun
Знах.в.	ainnohun, ainohun	ainhun	ainohun
Род.в.	ainishun	ainishun	*ainaizoshun
Дав.в.	ainummehun	ainummehun	ainaihun

Форми складних неозначених, а також вказівних і відносних займенників, структура яких складається з додаванням енклітичних часток, зберігають роздільну оформлюваність, тобто у відмінкових формах флексія приєднується не до всієї словоформи, а тільки до одного з компонентів морфологічної структури займенника, частіше першого.

Таблиця 17. Відмінювання числівників twai два, *þreis три

		Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в.	twai, *þreis	twa, þrija	twos, *þreis
Знах.в.	twans, þrins	twa, þrija	twos, þrins
Род.в.	twaddje, þrije	twaddje, þrije	-
Дав.в.	twaim, þrim	twaim, þrim	twaim

187

СЛОВОТВІРНІ ТАБЛИЦІ

Основні словотвірні моделі похідних іменників у готській мові (суфіксація)

Таблиця 1. Назви осіб

	Суфікс	Рід	Тип	Хар-ка твірної	Моделі похідних
		іменника	основи	основи	іменників
	-eis	чол.	- ja-	відсубстантивна	hairda – hairdeis; asans
	с-г. –ja-				- asneis; ragin - ragineis
	(і-є.)
	-a-	чол.	-n-	відсубстантивна,	wilwan – wilwa;
	с-г. -an-			рідше віддієслівна	waurstw – waurstwa;
	(і-є.)				spill – spilla; niutan –
					nuta (з аблаутом)
	-ja-	чол.	-n-	відсубстантивна;	kas – kasja; bandi –
	с-г.–jan-			рідше	bandja; guþ - gudja
	(і-є.)			віддієслівна
	-i-	жін.	-jo-	відсубстантивна	magus – mawi; þius -
	с-г. –jō-				þiwi
	(і-є.)
	-ō- с-г.–	жін.	-n-	відсубстантивна	swaihra – swaihro;
	ōn, jōn-				garazna – garazno;
	(і-є.)				niþjis - niþjo
	-areis	чол.	- ja-	відсубстантивна;	boka – bokareis; mota –
	с-г.–аrі,			пізніше	motareis; lais - laisareis
	запоз. з			віддієслівна
	лат.
	-faþs	чол.	-i-	відсубстантивна	hunda – hundafaþs,
	герм.				bruþs - bruþfaþs
	-lo/la	чол., жін.	-n-	відсубстантивна	mawi – mawilo; barn –
	с-г.–l.	сер.р.			barnilo; magus - magula
	(і-є.)
	-nd-	чол.	-nd-	віддієслівна	fijan – fijands; frijon -
	(і-є.)			(субстантивація	frijonds
				дієприкметника І)

188

Таблиця 2. Абстрактні назви

Суфікс	Рід	Тип	Хар-ка твірної	Моделі похідних
	імен-	осно-	основи	іменників
	ника	ви
-i-	сер.	-ja-	відсубстантивна,	andbahts – andbahti; reiks –
с-г. –ja- (і-			відприкметникова	reiki; barnisks – barniski;
є.)				biuhts – biuhti
с.г. -ō-;	жін.	-o-	віддієслівна	giban – giba; graban – graba;
с.г. –jō-		-jo-		groba (з аблаутом); haitan –
				haiti; bindan – bandi (з
				аблаутом);
-n-, -sn-	жін.	-i-	віддієслівна	usbeidan – usbeisns; teihan –
с-г. –nі-, -snі				taikns (з аблаутом);
(і-є.)				anabiudan – anabusns (з
				аблаутом);
-ains-	жін.	-i-	віддієслівна (слб.	liban – libains; bauan –
с-г. -aini-			дієсл. 3)	bauains; anakunnan -
				anakunnains
-ōns-	жін.	-i-	віддієслівна (слб.	salbon – salbons; laþon –
с-г. -ōni-			дієсл. 2)	laþons
-eins-	жін.	-i-/-ō-	віддієслівна (слб.	daupjan – daupeins; laisjan –
с-г.- īni			дієсл.1)	laiseins; uslausjan – uslauseins
-ei	жін.	-n-	відприкметникова	hauhs – hauhei; audags –
с-г.- īn (-ein)				audagei; þaursus – þaurstei
-ubni/ufni-	жін.	-jo-	віддієслівна,	fastan – fastubni; fraisan –
	сер.	-ja-	відсубстантивна	fraistubni; wunds – wundufni
-d, -t, -þ, -ss	жін.	-i-	віддієслівна	aigan – aihts; gaskapjan –
с-г.-t, - ssi				gaskafts; gaqiman – gaqumþs(з
(i-є.-ti)				аблаутом); gabairan –
				gabaurþs(з аблаутом);
				usstandan – usstass
-tus-, -dus-	чол.	-u-	віддієслівна, іноді	wahsjan – wahstus; wraton –
-þus с-г.-			відсубстантивна	wratodus
þu/ðu- (i-є.)
-ida, -iþa	жін.	-o-	відприкметникова	diups – diupiþa; auþs(auþeis) –
с-г. –iþō/-iðō			або віддієслівна	auþida; wairþs – wairþida
(і-є.)
-assus -	чол.	-u-	віддієслівна,	skalkinon – skalkinassus;
nassus			відсубстантивна	lekeis – lekinon - lekinassus;
с-г. -assu(i-				þiudans - þiudinassus
є.)
-duþs-	жін.	-i-	відприкметникова	mikils - mikilduþs
с-г. -duþ-

189

Основні словотвірні моделі похідних прикметників у готській мові (суфіксація)

Таблиця 3

Суфікс	Тип	Характеристика	Моделі похідних
	основи	твірної основи	прикметників
-eins	-a-	відсубстантивна	gaits – gaiteins; airþa –
с-г. -īn(-ein) (i-є.)			airþeins; stains – staineins
-ag(-ah);	-a-	відсубстантивна;	stains – stainahs; moþs –
-eig; -ug; ig с-г. -		рідше	modags; mahts – mahteigs;
ag, -ig, -ug (i-є.)		відприкметникова	handus – handugs
-isks	-a-	відсубстантивна	manna – mannisks; barn –
с-г. -iska			barnisks; fon – funisks;
(i-є..)			Iudaius – Iudaiwisks
-leiks	-a-	відзайменникова;	swa – swaleiks; sama –
с-г. –līk		відприслівна; рідше	samaleiks
(герм.)		відсубстантивна;
		відприкметникова
-wairþs (герм.)	-a-	відприйменникова	wiþra – wiþrawairþs; and –
			andwairþs; ana -anawairþs
-laus (герм.)	-a-	відсубстантивна	akran – akranalaus
-kunds (герм.)	-а-	відсубстантивна	airþa – airþakunds

Основні словотвірні моделі похідних дієслів у готській мові (суфіксація)

Таблиця 4. Слабкі дієслова 1 і 2 класів

	Суфікс	Варіант	Характеристика	Моделі похідних дієслів
		моделі	твірної основи
	-jan-	а)без аблауту	віддієслівна	faran – farjan
	с-г. -jan-	б)з аблаутом	(слн. дієсл.)	ligan – lagjan; drigkan – dragkjan
	(слабкі	в) з аблаутом і		brinnan – gabrannjan; driusan –
	дієслова 1	префіксацією		gadrausjan
	класу)
		а) без	відприкметникова	bairhts – bairhtjan;
		префіксації		fulls – fulljan; hauhs – hauhjan;
				bruks – brukjan
		б) з префіксацією		fagrs – gafahrjan
			відсубстантивна	augo – augjan; namo – namnjan;
				andbahts – andbahtjan; huhrus –
				huggrjan

190