Стилистика

И.В.

Арнольд

Стилистика.

Ю.М. Скребнев Основы

Л.П. Єфімов Стилістика

Современный

английский

язык.

стилистики

английского

англійської

мови.

–

Учебник для вузов. – М.: Флинта,

языка. Учебник для вузов. –

Вінниця: Нова книга,

Наука, 2005. – С. 88 – 98.

М.: Астрель, АСТ, 2003. – С.

2004. – С. 11 – 12; 34 – 84.

7; 77 – 120.

Изобразительные средства языка –

Expressive

means

are

Expressive

means

of a

все виды образного употребления слов,

employed in spheres of speech

language are those phonetic,

словосочетаний, фонем, объединяя все

that aim to impress: poetry,

lexical,

morphological

and

виды переносных наименований общим

fiction,

oratory,

colloquial

syntactic units

and forms

термином «тропы». Они служат

speech.

which

make

speech

описанию и являются лексическими.

Stylistic

devices

–

the

emphatic.

Introduce

Сюда входят такие типы переносного

features

collectively

affecting

connotational

(stylistic,

употребления слов и выражений как

the stylistic quality of the text.

non-denotative)

meanings

метафора, метонимия, гипербола,

Paradigmatic

syntax: ellipsis,

into utterances.

литота, ирония, перифраз, синекдоха,

aposiopesis, nominative s-ces,

Stylistic

devices (tropes,

антономасия,

олицетворение,

repetition,

tautology,

figures of speech) are not

аллегория, эпитет, оксюморон.

polysyndeton, inversion.

language phenomena. They

Выразительные

средства,

или

Types of syntactic connection:

are formed in speech and

фигуры речи, не создают образов, а

detachment,

subordination

and

most of them don`t exist out

повышают

выразительность

речи и

coordination, parenthesis.

of context. Are grouped into

усиливают

ее

эмоциональность

при

Figures

of

replacement

phonetic,

lexico-semantic

помощи

особых

синтаксических

(tropes): figures of quantity

and syntactic types.

построений: инверсия, риторический

(hyperbole,

meiosis)

and

Phonetic EM and SD:

вопрос, параллельные конструкции,

figures

of

quality (metaphor,

rhythm,

alliteration,

контраст,

повтор,

полисиндетон,

metonymy,

irony,

allusion,

assonance, onomatopoeia.

анадиплозис, тавтология.

personification,

antonomasia,

Lexico-semantic EM and

Изобразительные

средства

–

allegory).

SD

(Figures

of

парадигматические,

основаны

на

Substitution):

ассоциации выбранных автором слов и

Figures

of

Quantity

выражений с другими близкими им по

(hyperbole,

meiosis,

значению

и

потому

потенциально

litotes),

Figures

of Quality

возможными, но не предоставленными в

(metonymy,

synecdoche,

тексте словами, по отношению к

periphrasis,

euphemism;

которым им отдано предпочтение.

metaphor,

epithet,

Выразительные

средства

–

antonomasia,

синтагматические,

основаны

на

personification; irony).

линейном

расположении частей

и

Figures

of

Combination:

эффект их зависит от расположения.

Figures

of

identity (simile,

Тропы

выполняют

экспрессивную

synonyms);

Figures

of

функцию,

а

выразительные

contrast

(oxymoron,

синтаксические

средства

могут

antithesis);

Figures

of

участвовать в создании образности,

inequality

(climax,

изображении.

anticlimax, zeugma, pun).

Стилистический прием – намеренное

Syntactic EM and SD:

и сознательное усиление к-л типической

Reduction of the s-ce model

структурной и / или семантической

(ellipsis, nominative s-ce,

черты языковой единицы (нейтральной

aposiopesis,

asyndeton,

или

экспрессивной),

достигшее

parceling); Extension of the

обобщения и типизации и ставшее

s-ce model (repetition,

таким образом порождающей моделью.

enumeration,

tautology,

При

таком

подходе

основным

polysyndeton,

parallelism);

дифференциальным

признаком

–

Change of word-order

намеренность или целенаправленность

(inversion,

detachment);

употребления

к-л

элемента,

Transposition

of

s-ce

противопоставляемая

его

meaning (rhetoric questions

существованию в системе языка.

and other variants).

Тематические

стилистические

средства – отражение в литературном

произведении

выбранного

участка

действительности.

А.Н. Мороховский, О.П.Воробьева, Н.И.Лихошерст, З.В.Тимошенко Стилистика английского языка.

– К.: Вища школа, 1991. – С. 43-49; 70 – 198.

Выразительное средство – маркированный член стилистической или функциональностилистической оппозиции, имеющий инвариантное значение и относящийся к плану языка (образуются благодаря парадигматическим отношениям между элементами языка, объединяемых ассоциациями по сходству, но различающихся по к-л другим признакам; парадигма создается на основании сходства и различия денотативного значения слов, входящих в данную парадигму).

Стилистический прием – образуется в речи благодаря синтагматическим отношениям, которые возникают между речевыми единицами в тексте или высказывании между стилистически маркированными и немаркированными единицами речи.

Выразительное средство:

языковые элементы различных уровней, которые являются стилистически маркированными в пределах данного языкового уровня;

закреплено стилистическое значение, которое обусловлено парадигматическими отношениями элементов одного уровня.

Стилистический прием:

способы комбинации речевых единиц низшего уровня в пределах единицы более высокого уровня;

стилистическое значение возникает в контексте некой речевой единицы, обусловлено синтагматическими отношениями между единицами одного или разных уровней.

Стилистические приемы использования средств на морфологическом уровне (части речи, категории залога и наклонения).

Стилистические приемы и выразительные средства на синтаксическом уровне: Выразительные средства синтаксиса:

Редукция исходной модели (эллипсис, умолчание, номинативные предложения, бессоюзие); Экспансия исходной модели (повтор, перечисления, тавтология, полисиндетон, эмфатические конструкции, вставные предложения);

Изменение порядка компонентов исходной модели (инверсия, дистантность, обособление).

Стилистические приемы синтаксиса:

Взаимодействие синтаксических структур в контексте (параллелизм, хиазм, анафора, эпифора); Транспозиция значения синтаксических структур в контексте (риторический вопрос);

Транспозиция значения способов связи (парцелляция, сочинение вместо подчинения и наоборот).

Стилистические приемы семасиологии:

1.Фигуры замещения, стилистически значимые способы сочетания в синтагматической

последовательности значений единиц одного уровня, в том числе и выразительных средств в пределах единицы другого, более высокого уровня.

Фигуры замещения:

Фигуры количества (гипербола, мейозис, литота);

Фигуры качества (метонимия, синекдоха, перифраз, эвфемизм; метафора, эпитет, антономазия, персонификация, аллегория; ирония).

2.Фигуры совмещения – совокупность стилистических приемов, или стилистически значимых способов сочетания в синтагматической последовательности лексических единиц одного уровня, в том числе и выразительных средств, в пределах единицы другого, более высокого уровня.

Фигуры совмещения:

Фигуры тождества (сравнение);

Фигуры противоположности (антитеза, оксюморон);

Фигуры неравенства (нарастание, разрядка, каламбур, зевгма).

Л.П. Єфімов Стилістика англійської мови. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 239 c.

Expressive means of a language are those phonetic, lexical, morphological and syntactic units and forms which make speech emphatic. Introduce connotational (stylistic, non-denotative) meanings into utterances.

Stylistic devices (tropes, figures of speech) are not language phenomena. They are formed in speech and most of them don`t exist out of context. Are grouped into phonetic, lexico-semantic and syntactic types.

Phonetic EM and SD: rhythm, alliteration, assonance, onomatopoeia. Lexico-semantic EM and SD (Figures of Substitution):

Figures of Quantity (hyperbole, meiosis, litotes), Figures of Quality (metonymy, synecdoche, periphrasis, euphemism; metaphor, epithet, antonomasia, personification; irony).

Figures of Combination: Figures of identity (simile, synonyms); Figures of contrast (oxymoron, antithesis);

Figures of inequality (climax, anticlimax, zeugma, pun). Syntactic EM and SD:

Reduction of the s-ce model (ellipsis, nominative s-ce, aposiopesis, asyndeton, parceling); Extension of the s- ce model (repetition, enumeration, tautology, polysyndeton, parallelism); Change of word-order (inversion, detachment); Transposition of s-ce meaning (rhetoric questions and other variants).

Stylistic Lexicology

Stylistic Lexicology deals with words which make up people`s lexicon. The majority of English words are:

neutral – form the lexical backbone of all functional styles, they are understood and accepted by all English-speaking people; being the main source of synonymy and polysemy, they easly produce and stylistic variants (mouse, child, kid, infant, parent, father, daddy).

Terms belong to particular sciences, used mostly in the scientific functional style; they`re monosemantic, have no synonyms (approbation, anomaly, interpretation, definition, vector, leg of a triangle).

Poetic words – create poetic images and make speech elevated.

Obsolete words have gone completely out of usage but they`re still recognized by the native speakers (thee, thy, thine, methinks = it seems to me, nay = no).

Archaic words belong to OE and are not recognized nowadays.

Barbarisms and foreignisms have the same origin; they`re borrowed from other languages (French, Latin) (protégé, a propos, beau monde, de novo, alter ego, datum).

Neologisms – newly born words (network, server, e-mail, site message).

Common colloquial vocabulary – familiar words and idioms used in informal speech and writing and unacceptable in polite conversations:

Jargonisms – non-standard words used by people of certain asocial group to keep their intercourse secret (candy – cocaine, snifter – a cocaine addict, candy man – drug seller).

Professionalisms – term-like words, are used and understood by members of a certain trade or profession (scalpel, carburetor).

Dialecticisms – words used by people of a certain community living in a certain territory.

Slang – non-standard vocabulary understood and used by the whole nation; vulgar, obscene words – a part of slang (money – moo, oof, boot, lettuce, green goods, hay, bean, rubbish, salad, soap, sugar, iron, etc.).

Idioms – fixed phrase which is only meaningful as a whole.

Morphological Stylistics

The main notion is the transposition – a divergence between the traditional usage of a neutral word and its situational / stylistic usage. Morpholoigical EM`s and SD`s:

Nouns form antonomasia and personification (he`ll never be a Shakespeare; snows, sands, waters).

Articles are used uncommonly (a Brown, a silly Jane, the John).

Verbs form lexical EM`s and SD`s (so it be; it is time I went).

Adjectives – epithets, comparison, attributes (crazy bicycle, tremendous achievements, idiotic shoelaces, red colour, the most Italian car, beautifuller).

Pronouns (it`s me, him, her, them, us).

Phonetic and Graphic EM`s & SD`s.

Rhyme – the accord of syllables in words (fact – attract, mood – intrude, news – refuse).

Rhythm – a recurring stress pattern in poetry.

Instrumentation – the act of selecting and combining sounds in order to make utterances expressive and melodic.

Alliteration – repetition of consonants (She sells sea shells on the sea shore).

Assonance – repetition of vowels (the rain in Spain falls mainly on the plain).

Onomatopoeia – a combination of sounds, imitating natural sounds (cock-a-doodle-doo).

Punctuation: the full stop, the comma, brackets, tha dash, the exclamation mark, the interrogative mark, the hyphen, the colon, the semicolon, the apostrophe, capital letters, text segmentation, a paragraph, chapters / sections, a heading.

Stylistic semasiology. Lexico-semantic SD`s.

Figures of Substitution:

1.Figures of Quantity (hyperbole, meiosis, litotes),

2.Figures of Quality (metonymy, synecdoche, periphrasis, euphemism; metaphor, epithet, antonomasia, personification; irony).

Hyperbole – a deliberate exaggeration of a certain quality of an object or phenomenon (to be scared to death; to give the world to do smth.; to beg a thousand pardons);

Meiosis – a deliberate diminution of a certain quality of an object or phenomenon (to be the drop of water; a cat-size pony; to be situated in one minute from here; he is a real microbe).

Litotes – a specific variant of meiosis (to be not without sense of humour; to be not unreasonable, not impossible).

Metonymy – is the transference of a name of one object to another object based upon the principle of contiguity of the two objects. Lexical metonymy: table`s leg, teapot`s nose, hand, a hand (a worker), grave (death)); Contextual metonymy (the other voice shook his hand; to be followed by a pair of heavy boots).

Synecdoche – naming the whole object by mentioning part of it / using the name of the whole object to denote a constituent part of this object (the hall; the school; the blue suit; the museum).

Periphrasis – the replacement of a direct name of a thing or phenomenon by the description of some quality of this thing or phenomenon. Logical periphrasis is based upon one of the inherent properties of the object (weapons – instruments of destruction; love – the human weakness); Figurative periphrasis is based upon metaphor or metonymy (to marry – to tie the knot; money – root of evil).

Euphemism – used to replace an unpleasantly sounding word / word-combination (God – lord, heaven; to die – to be gone, to be no more, to go west, to join the majority, to pass away; idiots – mentally abnormal).

Metaphor – the result of transference of the name of one object to another object based upon similarity of the objects (time passes; the fire flashed from his eyes being able to melt the glasses).

Epithet – attributes which describe objects expressively (loud ocean; glorious sight; helpless loneliness; blank face; tremendous pressure; heart-burning desire; do-it-yourself command; go-to devil request; head-to-toe beauty; I-don`t-want-to-do-it feeling).

Antonomasia – the identification of human beings with things which surround them (John is a real Romeo/ Snake/ the Napoleon).

Personification – the speaker ascribes human behaviour, thoughts, and opinions to inanimate objects (Lie / Love is a strange creature).

Allegory – is antonomasia used in the whole text.

Irony – breaking the principle of sincerity of speech (favoured country, noble illustration).

Stylistic semasiology:

Figures of Combination:

1. Figures of identity (simile, synonyms);

2.Figures of contrast (oxymoron, antithesis);

3.Figures of inequality (climax, anticlimax, zeugma, pun).

Simile – the comparison of two objects having smth in common (as, as if, as though, like, so, to resemble).

Synonyms (John – he – the man – the victim - …)

Oxymoron – the combination of words which are semantically incompatible (adj + N; adv + adj: hot snow, pleasantly ugly).

Paradox – a ststement appears to be self-contradictory, but contains smth of a truth (Cowards die many times before their death).

Antithesis – an oxymoron realized in a phrase (the age of withdon, the age of foolushness; a happy, healthy man).

Climax (Gradation) – the arranging of the utterance so that each subsequent component of it increases significance, importance or emotional tension of narration (I`m sorry, so very sorry, so extremely sorry).

Anticlimax – the arranging of the utterance so that each subsequent component of it decreases significance, importance, emotional tension of narration (he cried, no doubt he`s been eating raw onions).

Zeugma – consists of three constituents: the basic word stands in the same grammatical but different semantic relations to a couple of adjacent words; the basic word combined with the first adjacent word forms a phraseological word-combinaton; the same basic word combined with the second adjacent word forms a free word-combination (Freddy got out of bed and low spirits).

Pun – a play of words (Is she engaged? – She`s already married. / Carry on, but Peter never ate carrion).

Stylistic syntax

Syntactic SD:

1.Reduction of the s-ce model (ellipsis, nominative s-ce, aposiopesis, asyndeton, parceling);

2.Extension of the s-ce model (repetition, enumeration, tautology, polysyndeton, parallelism);

3.Change of word-order (inversion, detachment);

4.Transposition of s-ce meaning (rhetoric questions and other variants).

Ellipsis – such a syntactic structure in which there is no subject, predicate or both (To the disco; The staff).

Nominative s-ce – one-member structure, having no subject, no predicate (April).

Aposiopesis (Break) – the sudden break of the narration (If you go on like this … ( - )).

Asyndeton – the omission of conjunctions.

Polysyndeton – the reprtition of conjunctions.

Parceling – the splitting of s-ces into smaller parts separated by full stops (Sally found John. Yesterday. In the pub.).

Repetition (I`m very, very, very sorry):

Anaphora – the repetition of the first element of each syntactic structure (Each… Each…);

Epiphora – the repetition of the final element (… a case like that. … a case like that.);

Framing – the initial part of a language unit is repeated at the end of this unit (Poor Mary. …….

Poor Mary.).

Linking or reduplication – the repetition of the final component at the beginning of the sequential syntactic structure (… that dreadful occurance. Tat dreadful occurance…).

Chiasmus – a reversed parallel construction (The lail must have been the infirmary, the infirmary might have been the jail).

Enumeration (There were cows, hens, goats, peacocks, sheep in the village).

Tautology – unintentional repetition (The name of my informant, the name of my informant, the name escapes me).

Parallel constructions – construction built according to the same syntactic pattern (The cock was crowing. The stream was flowing. The small birds twitter. The lake doth glitter.).

Inversion – the intentional change of the word-order (In came Jack. Little chances Benny had).

Detachment – a s-ce component independent from the word it refers to (There was a girl. I liked her name, Linda.).

Rhetoric questions - question requiring no answer.

Дж.Лакофф, М.Джонсон Метафоры, которыми мы живем. // Н.Д.Арутюнова, М.А.Журинский Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 387 – 415.

І. Світ понять, який нас оточує.

Для більшості людей метафора – поетичний чи риторичний виразовий засіб, який навряд чи належить до сфери повсякденного спілкування. Так, вважається, що метафора – троп, властивий словам, а не мисленню чи діяльності людини. Саме тому, розповсюдженим є поняття про те, що в повсякденному житті людина може обходитись без метафор. Дж.Лакофф та М.Джонсон вважають, що метафора пронизує все наше повсякденне життя і проявляється не тільки в мові, а й в процесах мислення та діяльності. Так, метафоричною є система понять, в рамках якої людина мислить та діє. Повсякденне життя людини керується автоматичними схемами, згідно яких вона мислить, спрямовує свою діяльність, а для того, щоб зрозуміти, що представляють собою ці схеми, варто звернутися до прикладів з мови, бо мова – є джерелом даних про ці автоматичні схеми чи системи понять.

Для того, щоб довести метафоричність понятійної системи, що упорядковує повсякденну діяльність людини, Дж.Лакофф і М.Джонсон наводять наступні приклади (об`єднує їх понятійна метафора ARGUMENT IS WAR (СПОР ЦЕ ВІЙНА)):

He attacked every weak points in my argument.

Він нападав на кожне слабке місце моєї аргументації.

I demolished his argument.

Я розбив його аргументацію.

I`ve never won an argument with him.

Я ніколи не вигравав в спорі з ним.

You disagree? Okay, shoot!

Ви не погоджуєтесь? Добре, ваш постріл!

If you use that strategy, he`ll wipe you out.

Якщо ви будете дотримуватись цієї стратегії, він вас знищить.

He shot down all of my arguments.

Він розбив всі мої доводи.

Для нашої культури властивим є сприймати спор як війну, хоча ми не атакуємо співрозмовника прямо, а лише словесно. Ми відстоюємо нашу точку зору, керуючись певними стратегіями, змінюючи план наступу. Спор для нас – це словесна битва, тому метафора СПОР ЦЕ ВІЙНА є такою, завдяки якій ми живемо в нашій культурі, бо вона упорядковує наші дії під час спору з співрозмовником / співрозмовниками. Слід зазначити, що метафора СПОР ЦЕ ВІЙНА може змінюватись в інших культурах, залежно від того, як люди тієї чи іншої культури сприймають спор як війну, чи, мабуть, як танець, тому, в даному випадку, метафора може трансформуватись у концептуальну схему СПОР ЦЕ ТАНОК.

Отже, метафора властива не лише сфері мови чи слів, бо метафоричними є процеси мислення людини, її система понять упорядковується та визначається метафорично, навіть якщо людина цього не усвідомлює. Метафора як мовний виразовий засіб можлива лише тому, що вона існує в системі понять людини. Так, говорячи про метафору СПОР ЦЕ ВІЙНА, відповідні метафори слід сприймати як метафоричні поняття (концепти).

ІІ. Системність метафоричних понять.

Поряд з метафорою СПОР ЦЕ ВІЙНА, Дж.Лакофф та М.Джонсон пропонують метафору ЧАС – ГРОШІ (TIME IS MONEY), як таку, що теж є частиною нашої культури та нашого життя. Так, наступні приклади свідчать саме про це:

You`re wasting my time.

Ви витрачаєте мій час.

I don`t have the time to give you.

Я не маю часу, щоб дати його вам.

How do you spend your time these days?

Як ви проводите (витрачаєте) час в ці дні?

I`ve invested a lot of time in her.

Я вложив багато часу в неї.

I don`t have enough time to spare for that.

Я не маю достатньо часу, що приділити його цьому.

Put aside some time for ping pong.

Приділить (накопичте) час для пінг понга.

He is living on borrowed time.

Він живе за чужий час.

You don`t use your time profitably.

Ви не використовуєте ваш час з вигодою.

I lost a lot of time when I got sick.

Я витратив чимало часу, коли хворів.

Час цінується у сучасному суспільстві, бо людина відноситься до нього / осмислює його, так само, як і гроші, які вона заробляє згідно з витраченим на роботу часом. Так, ЧАС – ГРОШІ, ЧАС – ОБМЕЖЕНИЙ РЕСУРС, ЧАС – ЦІННА РІЧ є метафоричними поняттями, бо наш досвід, пов`язаний з використанням грошей, обмежених ресурсів, цінних речей ми використовуємо для осмислення поняття часу. Ці поняття не є обов`язковими для всіх людей, але вони є властивими нашій культурі. Існують інші культури, де час осмислюється за іншими категоріями.

ІІІ. Метафорична системність: освітлення та затемнення.

Сприймаючи спор як війну, можна упустити той факт, що спор є і співробітництвом для взаєморозуміння. Для того, щоб не зневажати іншими аспектами метафор, що є головними для формулювання їх концептуальних схем, для їх подальшого розуміння, варто звернути увагу на поняття “метафора каналу зв`язку” (“conduit metaphor”), запропонованого М.Редді, а саме:

ІДЕЇ (ЗНАЧЕННЯ) Є СУТНІСТЮ ОБ`ЄКТІВ.

МОВНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ Є СУТНІСТЮ ВМІСТИЛИЩА. КОМУНІКАЦІЯ Є ПЕРЕДАЧЄЮ (ВІДПРАВЛЕННЯМ).

Мовець вміщує ідеї (об`єкти) в слова (вмістилища) і відправляє їх (по каналу зв`язку – conduit) слухачу, який добуває ідеї / об`єкти зі слів / вмістилищ. Прикладами МЕТАФОРИ КАНАЛА ЗВ`ЯЗКУ є наступні:

I gave you that idea.

Я подав вам цю ідею.

It`s difficult to put my ideas into words.

Мені важко висловити думки словами.

Try to pack more thought into fewer words.

Намагайтесь вложити більше думок в меншу кількість слів.

His words carry little meaning.

Його слова несуть мало смислу.

Your words seem hollow.

Ваші слова здаються пустими.

The sentence is without meaning.

Ця фраза без смислу.

Наведені приклади поєднані метафорою МОВНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ Є СУТНОСТЯМИ ВМІСТИЛИЩА ДЛЯ ЗНАЧЕНЬ, бо слова і фрази мають певне значення, незалежно від контексту чи мовця. Але іноді ізольовано фраза не має змісту без контексту (Please, sit in the apple-juice seat).

ІV. Орієнтаційні метафори.

Метафори, приклади яких були наведені вище, є структурними, тому що одне поняття структурно метафорично упорядковується в термінах іншого. Орієнтаційні метафори упорядковують систему понять за просторовою орієнтацією, з протиставленнями «верх – низ», «усередині – зовні», «передня сторона – задня сторона», «глибокий – мілкий», «центральний – периферійний». Орієнтаційні метафори спираються на наш фізичний та культурний досвід, тому при підтвердженні їх прикладами, надаються пояснення за фізичним чи культурним досвідами людини.

HAPPY IS UP; SAD IS DOWN

ЩАСТЯ – ВЕРХ; СУМ – НИЗ: I`m feeling up.

My spirits rose. You`re in high spirits. I`m feeling down.

I`m depressed. I fell into a depression. My spirits sank.

Фізична основа: смуток пригнічує людину і вона опускає голову, позитивні емоції заставляють людину підняти голову.

CONSCIOUS IS UP, UNCONSCIOUS IS DOWN

СВІДОМІСТЬ – ВЕРХ, ПОЗАСВІДОМІСТЬ – НИЗ:

Get up. Wake up. He rises early in the morning. He fell asleep. He dropped off to sleep. He sank into a coma.

Фізична основа: людина спить лежачи, а прокидаючись, приймає вертикальне положення.

HEALTH AND LIFE ARE UP, SICKNESS AND DEATH ARE DOWN

ЗДОРОВ`Я ТА ЖИТТЯ – ВЕРХ, ХВОРОБА – НИЗ:

He is in top shape. He`s at the peak of health. He fell ill. He is sinking fast (він помирає). He dropped dead. He came down with the flu.

Фізична основа: хвороба заставляє людину лежати, мертвий падає вниз.

MORE IS UP, LESS IS DOWN

БІЛЬШЕ - ВЕРХ, МЕНЬШЕ – НИЗ:

My income rose last year. His income fell last year.

Фізична основа: якщо добавити більше речовин / об`єктів, їх рівень підвищується.

FORESEEABLE FUTURE EVENTS ARE UP (AND AHEAD)

ПЕРЕДБАЧУВАНІ МАЙБУТНІ ПОДІЇ – ВЕРХ (ПОПЕРЕДУ):

What`s coming up this week? What`s up? All upcoming events are listed in the paper.

Фізична основа: спостерігаючи за об`єктом ми дивимось вперед чи нагору.

HIGH STATUS IS UP, LOW STATUS IS DOWN

ВИСОКИЙ СТАТУС – ВЕРХ, НИЗЬКИЙ СТАТУС – НИЗ:

She`ll rise to the top. He`s at the peak of his career. He`s climbing the ladder. He`s at the bottom of the social hierarchy. She fell in status.

Соціальна і фізична основа: статус корелюється із соціальним пануванням, а фізичне панування орієнтовано наверх.

GOOD IS UP, BAD IS DOWN

ДОБРЕ – ВЕРХ, ПОГАНЕ – НИЗ:

Things are looking up. Things are at an all-time low.

Фізична основа: благо (щастя, здоров`я, життя, господство) – верх.

VIRTUE IS UP, DEPRAVITY IS DOWN

ДОБРОПОРЯДНІСТЬ – ВЕРХ, ПОРОК – НИЗ:

She has high standards. That would be beneath me. That was a low-down thing to do.

Фізична основа: ДОБРЕ – ВЕРХ для особистості, добропорядні вчинки корелюються з суспільним благом для суспільства.

RATIONAL IS UP, EMOTIONAL IS DOWN

РАЦІОНАЛЬНЕ – ВЕРХ, ЕМОЦІЙНЕ – НИЗ:

The discussion fell to the emotional level but I raised it back up to the rational plane.

Фізична і культурна основи: людина має владу та контроль, корелюється з метафорами ВЛАДА – ВЕРХ, ЛЮДИНА – ВЕРХ.

Емпіричними базами для орієнтацій них метафор є емпіричні основи (верх – низ).

VI. Онтологічні метафори.

Метафори сутності та субстанції. Подібно тому, як дані людського досвіду породжують орієнтаційні метафори, дані нашого досвіду, пов`язані з фізичними об`єктами є основою для онтологічних метафор, тобто засобів трактування подій, емоцій, ідей і т.п. як предметів та речовин, залежно від поставленої мети. Так, наприклад, підвищення цін можна осмислити як сутність (entity), предметом якої є іменник «інфляція» (inflation), що дає можливість сформулювати наступну метафору ІНФЛЯЦІЯ Є СУТНІСТЮ: Inflation is lowering our standard of living. Inflation makes me sick. Так, згідно прикладів, можна аналізувати інфляцію як явище, встановити її причини, тощо. Отже, онтологічні метафори дозволяють раціонально аналізувати дані нашого досвіду, концентрують увагу на тих чи інших аспектах, залежно від того, як модель / схема онтологічної метафори може бути сформульована. Наприклад:

THE MIND IS AN ENTITY

ПСИХІКА – СУТНІСТЬ.

-ПСИХІКА (MIND) – МАШИНА:

My mind isn`t operating today. The wheels are turning now.

-ПСИХІКА – ЛАМКА РІЧ:

She is easily crushed. I`m going to pieces. He broke under cross-examination.

Метафори, пов`язані з вмістилищами. Базою для них є здатність людини орієнтуватися у просторі за моделлю «в – зовні». Концептуальна схема / метафоричне поняття для таких метафор є такою / таким: ОБ`ЄКТ (ЩОСЬ) – ВМІСТИЛИЩЕ. Наприклад:

ПОЛЕ ЗОРУ – ВМІСТИЛИЩЕ:

I have him in sight. He`s out of sight. That`s in the center of my field of vision.

ОБ`ЄКТ – ВМІСТИЛИЩЕ:

Are you going to the race? Are you in the race? How much window-washing did you do? I put a lot of energy into washing the windows. He`s in love. We`re out of trouble now. He fell into a depression. I`m slowly getting into shape.