1.4.4. Інші класифікації інформаційних систем
Класифікації за рівнем автоматизації. В залежності від рівня автоматизації інформаційних процесів в системі управління фірмою інформаційні системи поділяють на ручні, автоматичні та автоматизовані [Error: Reference source not found] (рис. 1.8).
Ручні інформаційні системи характеризуються відсутністю сучасних технічних засобів переробки інформації та виконанням усіх операцій людиною (без комп’ютера). Автоматичні інформаційні системи виконують усі операції з обробки інформації без участі людини. Автоматизовані інформаційні системи передбачають участь в процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів, причому головна роль відводиться комп’ютеру. В сучасному розумінні в термін інформаційна система обов’язково вкладається поняття автоматизованої системи.
Автоматизовані інформаційні системи, враховуючи їх широке використання в організації процесів управління, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані, наприклад, за характером використання інформації та за сферою використання.
Рис. 1.8. Класифікація інформаційних систем за різними ознаками
Класифікація за характером використання інформації. За характером використання інформації, інформаційні системи поділяють на (рис. 1.8):
Інформаційно-пошукові системи призначені для введення, систематизації, зберігання та видачі інформації за запитом користувача без складних перетворень даних.
Інформаційно-розв’язуючі системи здійснюють усі операції обробки інформації за певним алгоритмом. Серед них можна провести класифікацію за мірою впливу отриманої інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: управляючі та дорадчі. Управляючі інформаційні системи виробляють інформацію, на основі якої людина приймає рішення. Для таких систем характерні задачі розрахункового характеру та обробка великих об’ємів даних. Прикладом таких систем можуть бути системи оперативного планування випуску продукції, системи бухгалтерського обліку тощо. Дорадчі інформаційні системи виробляють інформацію, яка приймається людиною до відома і не одразу перетворюється в серію конкретних дій. Ці системи володіють більш високим ступенем інтелекту, оскільки для них характерна обробка знань, а не даних. Наприклад, існують медичні інформаційні системи для встановлення діагнозу хворого та визначення можливої процедури лікування.
Класифікація за галуззю використання. За галуззю використання інформаційні системи поділяються на (рис. 1.8):
Інформаційні системи організаційного управління призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. Враховуючи найбільш широке використання та різноманітність систем цього класу, часто термін інформаційні системи розуміють в цьому змісті. До цього класу відносяться інформаційні системи управління як промисловими так і непромисловими об’єктами. Основними функціями таких систем є: оперативний контроль та регулювання, оперативний облік та аналіз, перспективне та оперативне планування, бухгалтерський облік, управління збутом і поставками та інші економічні і організаційні задачі.
Інформаційні системи управління технологічними процесами (ТП) використовуються для автоматизації функцій виробничого персоналу. Вони широко використовуються для організації поточних ліній, для підтримки технологічного процесу в металургійній та машинобудівній промисловості тощо.
Інформаційні системи автоматизованого проектування (САПР) призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів при створенні нової техніки чи технології. Основними функціями подібних систем є: інженерні розрахунки, створення графічної документації (креслень, схем, планів), створення проектної документації, моделювання об’єктів, що проектуються.
Інтегровані (корпоративні) інформаційні системи використовуються для автоматизації усіх функцій підприємства та охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем є складною задачею, оскільки вимагає системного підходу з позиції головної мети, наприклад, отримання прибутку, завоювання ринку збуту тощо. Такий підхід може привести до суттєвих змін в самій структурі підприємства, на що може піти не кожен керівник.
Крім того, інформаційні системи можна класифікувати за такими ознаками [Error: Reference source not found]:
за типом об’єкта управління (ІС управління технологічним процесом; ІС організаційного управління);
за рівнем інтеграції (локальні, інтегровані);
за рівнем автоматизації управління (інформаційно-довідкові системи; системи обробки даних; системи підтримки прийняття рішень; експертні системи);
за рівнем управління (ІС управління підприємством, корпорацією, галуззю);
за характером протікання технологічних процесів на об’єкті управління (автоматизована система управління дискретним виробництвом, автоматизована система управління неперервним виробництвом).
Хоча, ці методи класифікації перекликаються із розглянутими раніше.
У зарубіжних класифікаціях виділяють шість основних типів інформаційних систем [20]:
виконавчі системи підтримки керівництва (Executive Support System – ESS) на стратегічному рівні;
управляючі інформаційні системи (Management Information Systems – MIS) на тактичному (управлінському) рівні;
системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems – DSS) на тактичному (управлінському) рівні;
системи управління знаннями (Knowledge Work System – KWS) на рівні знань;
системи автоматизації діловодства (Office Automation Systems – OAS) на рівні знань;
системи обробки трансакцій (Transaction Processing Systems – TPS) на експлуатаційному рівні.
Отже, інформаційні системи в організаціях розробляються для того, щоб допомогти службовцям чи менеджерам на кожному рівні реалізувати функції продажу і маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку та управління персоналом. Кожен з видів інформаційних систем може мати компоненти, що використовуються різними рівнями управління одночасно. Слід відмітити, що найефективнішими є інтегровані інформаційні системи, що об’єднують функції усіх функціональних підсистем та різних рівнів управління.