- •Інформаційні системи і технології в економіці
- •1. Основи інформаційних технологій в економіці
- •1.1. Організаційні основи інформаційних технологій в економіці
- •1.1.1. Основні поняття та визначення
- •1.1.2. Властивості інформації. Вимірювання інформації і даних
- •1.1.3. Економічна інформація
- •1.1.4. Класифікація економічної інформації
- •1.1.5. Кодування економічної інформації. Класифікатори
- •1.2. Документообіг на підприємстві. Електронний документообіг
- •1.3. Роль інформаційних технологій в економіці та бізнесі
- •1.3.1. Реінжиніринг бізнес-процесів підприємства
- •1.3.2. Інформаційна культура на підприємстві
- •1.3.3. Відділ інформаційних технологій підприємства майбутнього
- •1.4. Класифікація інформаційних систем
- •1.4.1. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості задач
- •1.4.2. Класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою
- •1.4.3. Класифікація інформаційних систем за рівнем управління
- •1.4.4. Інші класифікації інформаційних систем
- •2. Технічні основи інформаційних технологій в економіці
- •2.1. Апаратне забезпечення інформаційних технологій
- •2.2. Програмне забезпечення інформаційних технологій в економіці
- •2.2.1. Сучасні операційні системи
- •2.3. Прикладне програмне забезпечення
- •2.3.1. Офісні програми
- •2.3.2. Системи управління підприємством
- •2.3.3. Корпоративні інформаційні системи управління підприємством
- •2.3.4. Корпоративні інформаційні системи нового покоління
- •2.3.5. Інформаційні системи проектування та виробництва
- •2.3.6. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень
- •2.3.7. Довідково-правові системи
- •2.4. Ліцензування програмного забезпечення
- •3. Управління ресурсами даних
- •3.1. Моделі даних
- •3.2. Системи управління базами даних
- •3.3. Класифікація та короткий огляд сучасних субд
- •3.4. Критерії вибору субд при створенні інформаційних систем
- •3.5. Тенденції та перспективи розвитку технологій управління ресурсами даних
- •3.5.1. Технологія сховищ даних Data Warehousing
- •3.5.2. Технологія аналізу olap
- •3.5.3. Технологія аналізу “Data Mining”
- •3.6. Перехід від баз даних до просторів даних: нова абстракція управління інформацією
- •4. Телекомунікації
- •4.1. Сучасні телекомунікаційні засоби
- •4.2. Типи та класифікація комп’ютерних мереж
- •4.3. Локальні та глобальні мережі
- •4.4. Вимоги, що висуваються до сучасних обчислювальних мереж
- •4.5. Технології розподіленої обробки даних
- •4.6. Структура, інформаційні ресурси та принципи роботи в мережі Інтернет
- •5. Безпека економічних інформаційних систем
- •5.1. Інформаційна безпека комп’ютерних систем
- •5.1.1. Основні поняття та визначення
- •5.1.2. Основні загрози безпеці інформаційних систем
- •5.1.3. Забезпечення безпеки інформаційних систем
- •5.1.4. Принципи криптографічного захисту інформації
- •5.1.5. Апаратно-програмні засоби захисту комп’ютерної інформації
- •5.2. Основи сучасної криптографії
- •5.2.1. Традиційні симетричні криптосистеми
- •5.2.2. Сучасні симетричні криптосистеми
- •5.2.3. Асиметричні криптосистеми
- •5.2.4. Ідентифікація та перевірка справжності
- •5.2.5. Електронний цифровий підпис
- •5.3.Правовий захист інформації
- •5.3.1. Комп’ютерні злочини
- •5.3.2. Організаційно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.3. Державна політика у сфері безпеки інформаційних ресурсів
- •5.3.4. Правовий захист інформації в інформаційних системах
- •5.3.5. Законодавство із захисту інформаційних технологій
- •5.3.6. Правовий захист програмного забезпечення
- •Бібліографічний список Список використаної літератури
- •Рекомендована література для поглибленого вивчення дисципліни
2.3.7. Довідково-правові системи
Успіх в бізнесі сьогодні неможливий як без інформаційної, так і без правової підтримки. Юридична практика пов’язана зі значними об’ємами документообігу. Як внутрішні, так і зовнішні джерела потребують особливої уваги до інформаційної підтримки правової сторони бізнесу. Інформаційні системи, пов’язані з юридичною підтримкою бізнесу та конкретною виробничою діяльністю підприємства, допомагають розібратися у величезних потоках правової інформації. До них, зокрема відносяться:
інформаційно-пошукові довідникові та консультаційні юридичні системи;
документаційні системи, що відображають окремі сторони документообігу організації;
системи, що відображають поточну оперативну діяльність;
ідентифікаційні системи, а також підсистеми в комплексних інформаційних системах, орієнтовані на конкретну прикладну сферу.
Значний інтерес до правової інформатики пов’язаний, в першу чергу, з великими об’ємами правової бази та динамічністю її розвитку. Впровадження інформаційних технологій в різні сфери діяльності визначає спеціальні вимоги до структури інформації для забезпечення зручності роботи з нею та полегшення її пошуку. Суттєву допомогу в пошуку надають автоматизовані системи. В якості пошукових атрибутів в них можуть використовуватися як типові пошукові атрибути, що використовуються і для неавтоматизованого варіанту пошуку, так і спеціальні, можливість застосування яких надають саме комп’ютеризовані системи, що в першу чергу пов’язано з об’ємами обробки пошукової інформації.
За наявності великих об’ємів відомостей чи документів створюються фактографічні інформаційно-пошукові системи (ІПС) і бази даних а також бази знань [Error: Reference source not found]. Автоматизовані системи значно скорочують час пошуку, забезпечують оперативність отримання та обробки інформації, прискорюють прийняття управлінських рішень.
У правовій сфері спостерігається стійкий інтерес до інформаційно-пошукових систем. Це в першу чергу фактографічні системи по законодавчим та нормативним актам. Як інструмент законотворчості викликають інтерес також бази знань. Типовими неавтоматизованими інформаційними системами є бібліотечні, промислові, патентні каталоги, каталоги стандартів, словники, довідники, енциклопедії. В таких системах в якості пошукового критерію використовуються пошук за індексом рубрики, лексикографічний (алфавітний) пошук, пошук за ключовими словами в назві чи в тексті документу. Окремо слід відмітити форму представлення пошукової інформації. Інформація може бути представлена у формі адреси подальшого пошуку (наприклад, шифру в бібліотеці), реферату, повномасштабного тексту.
Постійно зростаючі об’єми правових документів, динамізм їх обновлення, недостатня узгодженість окремих правових актів визначають необхідність практичного використання інформаційно-пошукових систем. Особливе місце серед правових ІПС відводиться довідниковим системам по законодавчим та основним розпорядчим державним актам. Враховуючи велику кількість таких актів, окремі системи (при однакових принципах побудови) мають спеціалізовані наповнення, які орієнтовані на певну предметну область.
На ринку програмного забезпечення України найбільшою популярністю користуються наступні правові інформаційно-пошукові системи: Ліга: Закон (http://www.ligazakon.ua/) та Парус-Консультант (http://www.parus.ua/). Крім того, функціональність інформаційно правових систем вбудована в ряд програмних продуктів, наприклад в митний комплекс MD Office (http://www.mdoffice.com.ua/). Також такі інформаційно-довідкові системи доступні у вигляді Web-програм в мережі Інтернет, деякі з яких дозволяють працювати користувачам безкоштовно (наприклад, система, доступна на сайті Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua/), а інші – вимагають додаткової платної реєстрації (наприклад, система, доступна на сайті компанії Ліга: Закон – http://search.ligazakon.ua/).
До головних проблем фірм-розробників юридичних інформаційно-пошукових систем відносяться отримання своєчасної, повної і достовірної вихідної інформації, а також її доставка зацікавленому користувачеві. Перша проблема вирішується різними способами. Деякі фірми орієнтуються на прямі контакти з постачальниками нормативних актів, інші – отримують інформацію з офіційних друкованих джерел. Для користувача в принципі не важливо те, як отримано нормативні акти фірмою, що надає інформаційні послуги. В той же час усім зрозуміло, що методи отримання інформації фірмою впливають на якість послуг. Можливість отримання інформації з перших рук та ще й в електронній формі значно знижує ймовірність внесення помилок, неточностей та описок в документи, а прямі стійкі договірні відношення із законотворчими органами поряд з юридичною компетентністю фірми визначають повноту поступаючої інформації. Якість інформації, яка постачається користувачам інформаційно-правових систем, є умовою благополучного існування на ринку. Особливу роль відіграє отримання достовірної регіональної та галузевої інформації, оскільки часто джерела такої інформації є найбільш труднодоступними.
Що ж стосується другої проблеми, то вона також вирішується різними способами. Традиційний метод поповнення нормативної бази за допомогою розсилки (передачі) дискет чи компакт-дисків поступово заміняють більш прогресивні технології:
підключення абонента до сервера в обчислювальному центрі постачальника інформації і розсилка доповнень за запитами користувача з використання телекомунікаційних засобів;
реалізація клієнт-серверної технології з пошуком інформації в обчислювальному центрі постачальника інформації і передача її користувачу через телекомунікаційні канали;
передача інформації по радіо- та телевізійним каналам.
Визначимо перелік основних вимог до правових інформаційних систем:
високий рівень достовірності нормативних актів та повноти нормативної бази;
високий рівень універсальності (забезпечення документальної підтримки по всіх розділах українського законодавства);
наявність розвинутого атрибутивного та контекстного пошуку;
можливість формування індивідуальних архівів, а також підтримки нормативної бази конкретної організації;
використання сучасного дружного інтерфейсу;
розвинуті засоби доставки інформації зацікавленому користувачеві;
високий рівень підтримки, в тому числі консалтингу.
Як правило, розвинуті правові інформаційно-пошукові системи надають можливість пошуку необхідної інформації в трьох основних режимах.
Контекстний пошук. Передбачає можливість пошуку будь-яких понять, що містяться у нормативному документі в будь-якому логічному поєднанні між собою: в наборі документів, в окремому документі чи його фрагменті. Для цього усі тексти документів, що містяться у системі, проіндексовані на наявність у них змістоутворюючих слів, понять та цифр.
Пошук нормативних матеріалів в режимі „картотеки“. Для такого пошуку використтовуються наступні параметри:
вид документу (нормативний акт, практика застосування, коментар і т.п.);
розділ за класифікатором галузей законодавства;
назва (чи контекст назви) нормативного акту;
орган, що прийняв нормативний акт;
вид, дата (період) прийняття, номер та джерело офіційного опублікування нормативного акту;
ключові слова, що характеризують документ та ін.
Комбінований пошук інформації. Поєднує у собі можливості і переваги кожного з перелічених способів пошуку.
Правові ІПС створюються за принципом багатовіконних систем. У них реалізуються гнучкі алгоритми роботи зі списками документів, які передбачають можливість уточнюючого пошуку, перегляд послідовності карточок вибраних документів, табличний перегляд атрибутів списку. Відзначимо наступні можливості юридичних ІПС:
ведення кінцевим користувачем власної правової бази чи іншої необхідної йому інформації на різних рівнях: анотацій, повнотекстових документів, баз даних (без порушення основної структури баз даних комплексу);
ведення обліку, реєстрації та пошуку кореспонденції користувача (діловодства);
проведення юридичної експертизи створеного користувачем документу на предмет відповідності нормативним актам та практиці їх застосування;
протоколювання результатів запитів з уточненням запиту після отримання проміжного списку;
аналіз історичного зрізу кожного документу та практики його використання;
гнучкий та оперативний пошук документів навіть в умовах дефіциту інформації про предмет пошуку;
поповнення інформації у зручній для кінцевого користувача формі у прийнятні терміни;
телекомунікаційний доступ до сервера агенства для надоперативного отримання інформації про нові документи.
Дружній інтерфейс правових комплексів не вимагає від користувача спеціальних знань комп’ютерної техніки та юрисприденції. Системи постійно удосконалюються для покращання споживчих якостей (управління інформацією, її зберігання та аналізу) та способів доставки оперативної інформації кінцевим користувачам.