1.1.2. Властивості інформації. Вимірювання інформації і даних
Як і будь-який продукт, інформація має споживачів, які її потребують, у зв’язку з чим вона володіє певними споживчими якостями, а також має своїх власників. З точки зору споживача якість інформації, що використовується при управління підприємством чи організацією, дозволяє отримувати додатковий економічний чи соціально-моральний ефект. Найважливішими з практичної точки зору властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність (своєчасність) [6].
Цінність інформації визначається забезпеченням можливості досягнення мети, поставленої перед отримувачем інформації.
Достовірність – відповідність отриманої інформації об’єктивній реальності навколишнього світу.
Актуальність – це міра відповідності цінності та достовірності інформації поточному часу (певному часовому періоду).
Ефективність рішень крім того визначається системою факторів, що характеризують показники інформації, серед яких можна виділити наступні:
внутрішні властивості (достовірність та кумулятивність), які зберігаються при перенесенні даних в інше середовище (систему);
зовнішні властивості (часові властивості та властивості захищеності, які характерні для даних, що перебувають (використовуються) в певному середовищі (системі), і які зникають при їх перенесенні в іншу систему).
Розглянемо детальніше наведені властивості інформації, рис. 1.1.
Достовірність. У властивості достовірності виділяються безпомилковість та істинність даних а також адекватність.
Під безпомилковістю розуміється властивість даних не мати прихованих випадкових помилок.
Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.
При аналізі істинності даних враховують умисні спотворення даних людиною – джерелом відомостей (в тому числі із-за невміння чи нерозуміння суті питання) чи спотворення, що вносяться засобами обробки інформації.
Під адекватністю розуміють міру відповідності отриманої інформації тому, що автор вклав в її зміст.
Кумулятивність. Кумулятивність визначає такі поняття, як гомоморфізм (співвідношення між об’єктами двох множин, при якому одна множина є моделлю іншої) та вибірковість. Дані, спеціально відібрані для конкретного рівня користувачів, володіють певною властивістю – вибірковістю.
Рис. 1.1. Властивості інформації
Часові властивості. Часові властивості визначають здатність даних відображати динаміку зміни ситуації (динамічність). При цьому можна розглядати або час запізнення появи в даних відповідних ознак об’єктів, або розходження реальних ознак об’єкта і тих же ознак, що відображаються в даних. Відповідно можна виділити:
актуальність – властивість даних, що характеризує поточну ситуацію;
оперативність – властивість даних, яка полягає в тому, що час їх збору та переробки відповідає динаміці зміни ситуації;
ідентичність – властивість даних відповідати стану об’єкту.
Порушення ідентичності пов’язане з технічним старінням інформації, при якому відбувається розходження реальних ознак об’єктів і тих же ознак, відображених у інформації.
В плані соціальних мотивів розглядаються:
терміновість – властивість даних відповідати термінам, визначеним соціальними мотивами;
значимість – властивість даних зберігати цінність для користувача з плином часу (не піддаватися моральному старінню).
Захищеність даних. При розгляді захищеності даних можна виділити технічні аспекти захисту даних від несанкціонованого доступу (властивість недоступності) та соціально-психологічні аспекти класифікації даних за мірою їх конфіденційності та секретності (властивість конфіденційності).
Додатково можна виділити і такі властивості інформації як:
Суспільна природа (джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства).
Мовна природа (інформація виражається за допомогою мови – знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови).
Невідривність від мови носія.
Дискретність (одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту – поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо).
Незалежність від творців.
Старіння (головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно відображати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення).
Розсіювання (існування у багатьох джерелах).
Увага до проблеми передачі і якісної оцінки інформації закладена ще в фундаментальних роботах Н. Вінера та К. Шеннона [7,8], які покладені в основу теорії інформації. Тільки приймаючи за основу новизну відомостей можна дати кількісну оцінку інформації, оскільки новизна відомостей є наслідком невизначеності відомостей про об’єкт, процес, явище, а невизначеність піддається вимірюванню. Наприклад, інформація з іменем переможця президентських виборів, якщо було всього два кандидати, несе меншу кількість інформації в порівнянні з випадком, коли б вибори відбувалися із шести чи двадцяти кандидатів.
За одиницю інформації приймають кількість інформації, яка необхідна для вибору однієї із двох рівноймовірних подій.
Ця одиниця називається двійковою одиницею або бітом (binary digit, bit). Якщо повідомлення вказує на один із n рівноймовірних варіантів, то воно несе кількість інформації, яка рівна log2n. Інакше кажучи, кількість інформації рівна показнику степеня, до якого потрібно піднести число 2, щоб отримати кількість рівноправних варіантів вибору. Зрозуміло, що вимірювання тільки кількості інформації не відповідає нагальним потребам сучасного суспільства. Крім цього потрібна ще міра цінності інформації.
В інформатиці прийнята система представлення даних за допомогою двійкового коду. Найменшою одиницею такого представлення є біт. Крім одиниці біт використовуються і інші кратні одиниці.
Необхідно розуміти різницю між кількістю інформації яка представлена двійковим кодом, і кількістю інформації, яку містить даний код. З точки зору теорії інформації невизначеність, яка знімається в результаті передачі сторінки тексту може складати всього декілька біт (неінформативне повідомлення), в той же час при передаванні цієї інформації передалося приблизно 2 кілобайти інформації.