1-20Бомбы

IS0 17025:1999 Загальні вимоги до компетентності випробувальних і каліброваних лабораторій. Міжнародний стандарт IS0 17025:1999 містить всі вимоги, яким повинні задовольняти випробувальні і калібрувальні лабораторії. Мета: доведення того, що лабораторія діє в рамках системи якості організації, технічно компетентна і здатна видавати технічно обґрунтовані результати.

ІS0 17799:2002 Інформаційні технології. Звід правил по керуванню інформаційною безпекою. Цей ст є моделлю системи менеджменту, в якому узагальнено світовий досвід в організації систем інформаційної безпеки. Він визначає загальну організацію, класифікацію даних, системи доступу, напрями планування, відповідальність співробітників, використання оцінки ризику і т.д. - у контексті інформаційної безпеки. Мета: створення загальної основи для розробки, впровадження та оцінки ефективності систем керування безпекою інформації, яка застосовується в організації.

Завдання 2. Охарактеризуйте теорію якості за Шухартом. Вкажіть Ваше ставлення до неї. В.Шухарт: “ Існує два аспекти якості. Один пов’язаний з уявленням про якість речей як про обєктивну реальність, яка не залежить від існування людини. Другий аспект – з тим, що ми думає, відчуваєм по відношенню доцієї обєктивної реальності. Іншими словами, суб’єктивна сторона якості існує. І дійсно, неможливо думати про те, наскільки придатна річ, якщо не знати, чого людина хоче.

№18

1. Загальна характеристика та основні елементи TQM. TQM – це підхід до управління організацією, що об’єднує основні існуючі методи управління і технічні засоби в науково обґрунтовану систему, мета якої є постійне вдосконалення виробничої діяльності і результатів цієї діяльності.

Мета: досягнення довготривалого успіху шляхом максимального задоволення запитів споживача, співпрацівників і суспільства.

Задачі: постійне вдосконалення якості шляхом регулярного аналізу результатів і коректування діяльності, повної відсутності дефектів і невиробничих витрат, виконання наміченого точно в термін.

Методичні засоби: засоби для збирання даних; засоби представлення даних; методи статистичної обробки даних; теорія загального менеджменту; теорія мотивації і психологія між особистісних відносин; економічні розрахунки.

Сформована мета TQM є напрямом розвитку, а не кінцевим результатом. Це пов’язано з тим, що, з одного боку, потреби споживачів, суспільства і співпрацівників змінюються, їх необхідно постійно відслідковувати, прогнозувати і задовольняти з деяким попередженням часу.

В основі системи тотального управління якістю покладено підхід, розроблений Тейлором, ще в 1903р., що включає три аспекти: визначення оптимальних процедур для роботи; планування виробничого процесу; контроль.

Цикл TQM починається з вивчення потреб споживача, суспільства, співробітників і організації в цілому, внутрішніх резервів організації і калькуляції витрат, що передбачаються. Надалі цикл TQM проходить стадію планового вдосконалення існуючих процесів і розробки нових процесів. Завершується цикл самооцінкою підприємств за конкретними критеріями; далі знову починається етап вивчення змінних потреб споживача, суспільства і організації в цілому.

В основі системи TQM лежать чотири стратегії: провідна роль вищого керівництва в управлінні якістю; навчання якості, залучення до управління, мотивація і вивчення інтересів співробітників; орієнтація на інтереси споживача і підвищення продуктивності праці; розробка програм з метою постійного вдосконалення якості і оцінка результатів.

2. Поняття «витрат на якість», їх класифікація. витратами на якість є витрати, пов’язані з встановлен­ням рівня якості, його досягнення в процесі виробництва, контролем, оцінюванням і інформацією про відповідність продукції вимогам якості, надійності і безпеки, а також витрати, пов’язані зі встановленням відмови виробів на виробництві або в умовах їх експлуатації споживачем.

Методи визначення, планування і обліку витрат на якість є важливою складовою TQM.

Діяльність по фінансуванню витрат на якість може здійснюва­тись у відповідності з таким алгоритмом: 1. Визначення мети і завдань організації в галузі якості; 2. Переведення завдань галузі якості у виробничі по забезпеченню якості, які призначені для реальних робочих місць; 3. Дотримання даного порядку шляхом оцінки можливостей процесів, вимірювальних систем та інше.

4. Розвиток реальних програм і проектів, що відповідають встановле­ним ланкам; 5. Визначення вимог щодо грошових засобів для забезпечення програм і проектів (включаючи капітальні вклади та витрати на робочу силу).

Одна з найкращих класифікацій вартості якості з позиції TQM пов’язана з відмінністю між витратами на відповідність (conformace) та витратами на невідповідність (nonconformance).

№19

1. Досвід впровадження принципів TQМ в освітню галузь. TQM давно викор в ряді промислово-розвинених країн для безперервного вдосконалювання якості продуктів і послуг. TQM уведений у міжнародні стандарти на системи якості (ISO 9000), які нещодавно були також прийняті Україною.

TQM, перенесений в освіту, одержав назву Total Quality Education (TQE). Метою: досягнення більше високої якості освіті. TQE - це "орієнтована на студента (учня) навчальна філософія безперервного поліпшення якості.

TQE в інститутах вищої освіти. Спроби випробувати TQE у вищих навчальних закладах виявили наступні критичні бар'єри впровадження цього методу в університетське середовище: високоспецифічна й невідповідна для TQM природа середньої інститутської місії; недолік згоди усередині університетського середовища відносно понять "якість".

Згідно ISO 8402: “TQM - це підхід до керівництва організацією, націленої на якість, заснована на участі всіх її членів і спрямований на досягнення довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача й вигоди для членів організації й суспільства”.

Як видно з визначення, підхід до керування з позицій TQM в освітній організації дозволяє вирішити наступні актуальні завдання:

1.Задоволення потреб сучасного суспільства у висококваліфікованих фахівцях; 2. Рішення економічних проблем в освіті; 3.Створення команди однодумців, здатних ефективно вирішувати поставлені завдання в інтересах усього колективу.

Таким чином, необхідність впровадження TQM пов'язана з головним завданням освіти на сучасному етапі - удосконалюванням освітніх програм і поліпшенням якості надання освітніх послуг з метою задоволення потреб суспільства й підготовки фахівців, що відповідають вимогам сучасного етапу розвитку економіки країни.

2. Принцип побудови причинно-наслідкової діаграми, її суть та значення. Причинно-наслідкова діаграма (діаграма Ісікави, діаграма «риб'ячий кістяк»): є засобом розуміння і виявлення залежності між даним наслідком і його потенційними причинами. Багато потенційних причин зводяться в головні категорії і підкатегорії так, що виявляється подібність з кістяком риби.

Процедура побудови: 1) Опис обраної проблеми, а саме: її особливостей, місця виникнення, часу виявлення і меж розповсюдження; 2) Формування переліку причини, необхідних для побудови причинно-наслідкової діаграми одним з наступних способів; 3) Побудова діаграми, визначаючи наслідок у прямокутнику з правого боку і розташовуючи головні категорії можливих причин як «припливи» до горизонтальної лінії, що упирається в прямокутник наслідку; 4) Розгортання діаграми, із вказанням всіх наступних рівнів причин і доведення цієї процедури до рівнів у зростаючому порядку. 5) Відберіть і ідентифікуйте невелику кількість (від 3-х до 5-ти) причин вищого рівня, що, імовірно, роблять самий великий вплив на наслідок і вимагають подальших дій – таких, як збір даних, управління програмою робіт і т.д.

Основні причинні категорії потрібно записувати в самому загальному вигляді. Використовуйте якнайменше слів.

20

1. Промислова логіка тотального управління якістю. Сучасна система TQM базується на теорії Тейлора, як зазначалося вище, вона змушує працівників не тільки виконувати операції, виявляти проблеми, знаходити шляхи їх вирішення.

Є дві концепції управління якістю. Перша – основана на роботах Джурана, включала введення поняття припустимого рівня якості продукції та вартістю наслідків випуску неякісних товарів. Друга – базується на вимогах абсолютної якості та відсутності дефектів продукції (Кросбі і Шнейдерман).

Незважаючи на відмінності підходів до визначення та історії розвитку TQM, перелічені нижче принципи покладені в основу стратегії системи тотального управління якістю, що дає змогу сформулювати: обов’язки вищого керівництва та основні складові TQM, прийняті в більшості промислово розвинутих країн:

Основні складові TQM, прийняті в більшості промислово розвинених країн: Управління якістю, Керівництво забезпеченням якості, Загальне управління якістю.

У промисловій сфері Японії добре розвинута система TQC, принципи якої перенесені в TQM. Ключова роль належить статистичним методам контролю. Принципи тотального управління якістю, сформульовані Хіроє Цубакі наступним чином: задоволення вимог споживачів; участь кожного співробітника організації у вирішенні поставлених задач (знизу догори) (від робітника до директора), використання наукового підходу у вирішенні задач; цикл Демінга (План - Реалізація - Перевірка – Дія)

Досвід впровадження TQM у промисловій сфері сприяв тому, що були зроблені спроби впровадити TQM і в інших сферах людської діяльності: для організації роботи державних органів, вищої школи, медицини, сфери обслуговування тощо.

Між системою вимог за стандартами ІСО 9000 і змістом поняття тотального управління якістю є принципова різниця, яка полягає в тому, що до елементів системи якості, документованих організаційних і виробничих процедур має бути добавлена економічна складова, яка забезпечує досягнення успіху в бізнесі.

2. Принцип побудови діаграми зв’язків, її суть та значення. Діаграма зв’язків – інструмент, що дозволяє виявити логічні зв’язки між основною ідеєю, проблемою та різноманітними даними.

Задачею даного інструменту управління є встановлення відповідності основних причин порушення процесу, виявлених за допомогою діаграми спорідненості, тим проблемам, які потребують вирішення. Дана діаграма дуже схожа на причинно-наслідкову діаграму Ісікави.

Діаграма зв’язків є головним чином логічним інструментом, на відміну діаграмі спорідненості, яка сама по собі є більш творчою .

Діаграма зв’язків корисна в наступних випадках: коли тема настільки складна, що зв’язки між різними ідеями не можуть бути встановлені за допомогою звичайного обговорення; коли тимчасова послідовність, згідно якої здійснюються кроки, є вирішальною; коли підозрюється, що проблема порушена в питанні, є виключно симптомом більш фундаментальної непорушеної проблеми.

3