Тема 9.

Інформаційні системи ОРГАНІВ внутрішніх справ

9.1. Проблеми і концепція розвитку іс овс України

Засоби обчислювальної техніки почали активно використовуватись в органах внутрішніх справ (ОВС) з 1960-х років. Здебіль­шого сфера їх застосування обмежувалась аналізом статистичної інформації, веденням криміналістичних та інших обліків і контролем за станом розгляду заяв і повідомлень про злочини.

Принципи побудови інформаційних систем ОВС відображали притаманний для того часу рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології. Переважала централізована обробка інфор­мації, за умов якої безпосередній доступ споживачів інформації (практичних працівників ОВС) до банків даних був неможливий або незручний. При цьому практично для кожної нової задачі розроблялись окремі проектні рішення, що призводило до дублювання інформаційних масивів, неузгодженості між ними і нераціональної організації інформаційної системи в цілому. Ефективність використання інформаційних систем знижувалась через відсутність зв’язку між базами даних різних регіонів і несумісність форматів зберігання даних.

Поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна база інформаційних систем ОВС застаріла і перестала відповідати вимогам користувачів. Крім зазначених вище можна назвати такі важливі недоліки:

• дублювання процесів збирання та оброблення даних різними галузевими службами і на різних рівнях;

• недостатні повнота, вірогідність і захищеність даних;

• численність і недосконалість первинних облікових документів;

• слабкий інформаційний зв’язок між обліково-реєстрацій­ними, оперативно-розшуковими та довідковими фондами різних служб;

• недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інфор­маційних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ та галузе­вих служб;

• нераціональне використання фінансових коштів на підтримку і розвиток інформаційних систем;

• недосконалість нормативно-правової бази.

Водночас загострення оперативного стану в Україні, збільшення обсягів інформації, що надходить і переробляється, зумовило гостру потребу в підвищенні ефективності всіх служб МВС на основі новітніх інформаційних технологій. Це підтверджується і нормативними документами, зокрема програмою боротьби з організованою злочинністю (Указ Президента України від 17.09.1997 р. № 837). Уже сьогодні в цьому напрямку спостерігаються певні позитивні тенденції, серед яких загальне підвищення комп’ютерної грамотності працівників міліції; збільшення переліку комп’ютерних інформаційних обліків (див. підрозд. 9.2); поширення використання сучасних засобів ком­п’ютерної техніки в діяльності всіх ланок ОВС; впровадження безпаперових технологій оброблення інформації; створення комп’ютерної мережі обміну інформацією.

Головною метою робіт, що проводяться, є забезпечення інфор­маційної підтримки діяльності ОВС:

• оперативне отримання працівниками та підрозділами ОВС повної інформації, необхідної для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців у систематизованому та зручному для користування вигляді;

• збирання та оброблення оперативної, оперативно-розшу­кової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної і контрольної інформації для оцінювання ситуації та прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС;

• ефективна інформаційна взаємодія з іншими правоохоронними органами і державними установами.

Інформаційний простір правоохоронних органів — приклад взаємодії У 1997 році інформаційні системи Держкомкордону та МВС України було інтегровано в єдиний інформаційний простір. Основу ІС прикордонних військ України складає комплекс автоматизованого паспорт­ного контролю «Кордон», який було адаптовано до нових пристроїв зчитування паспортів. ІС МВС України здійснює інформаційну підтримку в розкриванні та попередженні злочинів, установленні та розшуку злочинців, надає статистич­ні, аналітичні та довідкові дані. У результаті нова система прикордонного контролю дає змогу за лічені секунди одержувати інформацію про будь-який суб’єкт, який перетинає кордон України. У Німеччині час реакції подібної системи на запит оператора складає всього 1,5 с.

У сфері управлінської та контрольно-методичної роботи виконуються такі завдання комп’ютеризації:

• збирання і нагромадження даних про скоєні злочини;

• аналіз статистичної звітності за встановленими формами;

• контроль за дотриманням процесуальних строків, розглядом заяв громадян, виконанням планових заходів;

• складання управлінських документів;

• створення і використання баз даних (знань) та автоматизованих інформаційно-пошукових систем для одержання інформації про нормативні акти, наукову літературу, методичні розробки, матеріали передового досвіду слідчої та судової практики;

• нагромадження інформації про експертні установи, їх можливості, види експертиз, приблизні питання експертам та ін.;

• аналіз робіт з профілактики злочинів та оцінювання їх ефективності;

• аналіз інформації щодо нерозкритих злочинів минулих років, розробка рекомендацій щодо їх розкриття та використання типових ознак і ситуацій;

• формування моделей процесуальних дій зі збільшенням обсягу стандартної інформації стосовно розслідування різних видів злочинів;

• розробка методик розслідування кримінальних справ з комп’ютерних та інших видів злочинів.

У сфері розслідування злочинів автоматизації підлягають:

• процес слідчого виробництва з використанням баз процесуальних та інших документів, що оформляються на стадії поперед­нього розслідування;

• планування заходів по конкретних кримінальних злочинах;

• створення календарних планів і мережних графів розслідування;

• нагромадження та аналіз інформації з кримінальних справ, зокрема великого обсягу та багатоепізодних;

• складання слідчих та інших документів (у першу чергу, постанов щодо притягнення як обвинуваченого та висновків з обвинувачення) на основі даних, занесених у базу;

• передача до суду протоколів допитів, постанов та інших процесуальних документів на магнітних носіях та по каналах зв’язку;

• вибір та передача необхідної інформації для проведення відповідних заходів у ході оперативно-розшукової діяльності, її оформлення згідно з кримінально-процесуальним кодексом;

• зберігання та використання різноманітної довідкової інформації з кримінальних справ;

• контроль з боку керівників підрозділів за розслідуванням кримінальних справ на всіх етапах;

• організація та проведення бухгалтерських ревізій та експертиз, різноманітні розрахунки з кримінальних справ по економічних злочинах;

• використання у ході розслідування програм з методиками розслідування злочинів різних видів.

У цілому ІС МВС має структуру, адекватну адміністративно-територіальному розподілу і складається з підсистем відповідно до напрямків діяльності міністерства. Комплекс технічних засобів підтримує всі функції архітектури «клієнт—сервер» та «термінал—сервер» з урахуванням специфіки завдань, що виконуються на кожному рівні системи. Усі рівні комплектуються серверами баз даних і АРМ кінцевих користувачів.

Для інформаційного забезпечення ОВС України створюються дві категорії ІС за функціональним призначенням — загальновідомчі та галузеві. До загальновідомчих ІС належать:

• ІС оперативно-розшукового призначення, які містять дані, безпосередньо пов’язані з кримінальною або оперативно-розшуковою справою і використовуються багаторазово;

• спеціалізовані ІС оперативного оброблення інформації;

• ІС оперативно-довідкового призначення, які містять фактографічну інформацію про осіб, об’єкти та речі, що становлять оперативний інтерес;

• ІС кримінальної статистики, що містять інформацію про стан злочинності та результати боротьби з нею;

• адміністративно-управлінські ІС, які містять інформацію загальнодержавного та загальнослужбового використання.

До категорії галузевих ІС належать такі, що не містять загаль­новідомчої інформації.

Доступ до ІС ОВС України здійснюється з відповідних АРМ безпосередньо або за допомогою засобів закритої відомчої електронної пошти через комутовані телефонні канали міжміської телефонної мережі, телефонної мережі «Іскра-2», телефонної мережі «Укрзалізниця», по виділених каналах зв’язку. Мережа має топологію типу «зірка» з Головним поштамтом в УОІ МВСУ і регіональними поштамтами в областях, до яких підключаються віддалені поштові відділення (абоненти). Абонентами електрон­ної пошти ОВС України є підрозділи та окремі працівники органів внутрішніх справ.

Об’єднання АРМ у мережу дає змогу не тільки поєднати всі інформаційні ресурси, створити єдину розподілену базу даних, а й забезпечити за допомогою засобів комунікації пошук і одержання необхідної фактографічної та документальної інформації з баз даних Інтерполу та інших структур.

Телекомунікації у діяльності ОВС — ще один напрям використання Телекомунікації знаходять нові галузі застосування. Прикладом є спільний проект Міністерства юстиції та Міністерства оборони США з впровадження телемедицини для потреб військових та правоохоронців. Телемедицина визначається як віддалене надання медичної допомоги за допомогою засобів телекомунікацій. Таким чином вирішуються проблеми для віддалених районів і, зокрема, для тюрем. Ув’язнені мають конституційне право на медичну допомогу, але її надання може вимагати значних витрат на доставку фахівців або конвоювання ув’язнених до спеціалізованих медичних закладів. Телемедицина забезпечує передавання лікареві інформації про особу, яка потребує лікування або діагностики. Формат передачі може варіюватись від повідомлень з результатами лабораторних тестів або зображеннями рентгенівських знімків до відеоконференції, у ході якої лікар може бачити на екрані і пацієнта, і показники діагностичних пристроїв. Ще одним напрямом є дистанційне керування лікарями широкого профілю з боку досвідчених спеціалістів. Крім зменшення витрат на медичну допомогу у закладах виконання покарань, телемедицина забезпечує зниження ризику порушення режиму під час зовнішніх консультацій, уникнення тривалих затримок під час надання медичних послуг, доступ до кращих спеціалістів, зменшення скарг на медичне обслуговування, скорочення потреби у фахівцях (один лікар може обслуговувати кілька віддалених районів).

Особливого значення в ІС ОВС має організаційно-кадрове забезпечення, у першу чергу інформаційна служба ОВС, яка скла­дається з інформаційних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міських, районних і лінійних ОВС (міськрайлінорганів) та галузевих інформаційних підрозділів. Інформаційні підрозділи відповідно до рівня ОВС мають у своєму складі відділи (відділення, групи, фахівців) за усіма напрямками роботи, а саме:

• оперативної інформації;

• оперативно-розшукової роботи з цілодобовим функціонуванням чергових інформаційних груп;

• оперативно-довідкової інформації;

• технічного обслуговування ІС і засобів оперативної поліграфії;

• супроводження та адміністрування ІС і банків даних, ком­п’ютерних мереж та телекомунікаційних систем;

• впровадження нових інформаційних технологій;

• збирання та оброблення статистичної інформації;

• архівної роботи;

• матеріально-технічного забезпечення.

В Управлінні оперативної інформації (УОІ) зберігається найбільша кількість інформаційних масивів у системі МВС України. Щорічно до цього управління звертаються сотні тисяч користувачів та кореспондентів. Це провідна організація, яка розробляє і впроваджує ІС в діяльність ОВС. Чергова частина УОІ цілодобово опрацьовує запити ОВС України на перевірку об’єктів обліку і видає рекомендації про їхню належність.

Підрозділи, що здійснюють збирання, нагромадження, оброблення та передавання інформації на всіх рівнях, несуть відповідальність за безпеку інформації. Організація загальної безпеки інформаційного забезпечення запроваджується і контролюється Управлінням справами і Центром технічного захисту інформації при МВС України, який визначає та впроваджує разом з інформаційною службою відповідні засоби захисту.