Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжн.дог. 1921-29р.doc
Скачиваний:
109
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
113.15 Кб
Скачать

Міжнародні договори 1921-1929 рр. Версальсько-Вашингтонська система.

План:

  1. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.

  2. Сильні й слабкі сторони Версальської системи.

  3. Проблема репарацій.

Література: П.Полянський. Всесвітня історія 10 клас. Київ «Генеза» стор. 116-126.

1. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр. Суперечності, що загострилися між провідними країнами світу стосовно розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Сході та щодо морських озброєнь, покликана була усунути Вашингтонська конференція (лис­топад 1921 - лютий 1922 р.).

Учасниками конференції були США, Велика Британія, Франція, Італія, Португалія, Бельгія, Нідерланди, Японія, Китай. Між ними було підпи­сано низку багатосторонніх та двосторонніх договорів. Найважливішими з них були три: «договір чотирьох», «договір п'яти» і «договір дев'яти».

«Договір чотирьох» (грудень 1921 р.)

(США, Велика Британія, Франція, Японія)

  • Японсько-англійський союз 1902 р. про поділ сфер впливу на Тихому океані скасовувався.

  • Країни, що підписали договір, зобов'язувалися взаємно пова­жати права одна одної щодо їх острівних територій у Тихому океані та спільно захищати їх у разі нападу іншої держави.

  • Такі ж гарантії надавалися тихоокеанським володінням Порту­галії і Голландії.

«Договір п'яти» (лютий 1922 р.)

(США, Велика Британія, Франція, Італія, Японія)

  • Договір обмежував тоннаж лінійного флоту країн, що п ідписали угоду, у такій пропорції:

- Італія – 1.75; Франція – 1.75; Японія – 3; Велика Британія – 5; США – 5.

  • Лінкори не повинні були перевищувати 35 тис. тонн водотон­нажності.

  • Встановлювався загальний тоннаж авіаносців (найбільший - для США і Англії).

  • Корабельні гармати - калібру не більше 16 дюймів.

  • Військово-морські бази не повинні були створюватися амери­канцями та англійцями ближче, ніж за 5 тис. км від Японії.

Оскільки договір не обмежував загальний тоннаж військово-морських флотів, то фактична перевага британського флоту зберігалася.

«Договір дев'яти» (лютий 1922 р.) (сша, Велика Британія, Франція, Японія, Нідерланди, Португалія, Італія, Бельгія, Китай)

  • Держави, що підписали договір, визнавали суверенітет, терито­ріальну цілісність і недоторканність Китаю. Усі вони отриму­вали рівні можливості в економічній діяльності в Китаї і тор­гівлі з ним.

  • Зобов'язалися не використовувати внутрішню ситуацію в Китаї (тут було два ворогуючі один з одним уряди: у Пекіні - монар­хічний, у Нанкіні - республіканський) з метою отримання одно­осібної вигоди за рахунок інших учасників угоди.

Рішення Вашингтонської конференції зафіксували нове співвід­ношення сил на Далекому Сході та в зоні Тихого океану. Очевидним стало зростання впливу США в цьому регіоні й у світі в цілому. Проте суперечності не були усунуті. Зокрема, США були незадоволені тим, що Японія зберегла сильні позиції в Китаї. Японія ж майже відразу після конференції розпочала перегляд її рішень.

Сильні сторони Версальської системи

Слабкі сторони Версальської системи

Новий міжнародний порядок:

  • поклав край Першій світовій війні;

  • розрядив повоєнну міжнародну на­пругу;

  • заклав основи міжнародної ста­більності;

  • встановив цивілізовані засади но­вого міжнародного права. Було про­голошено право народів на самовиз­начення; відмова від війни як способу розв'язання міждержавних проблем. Було створено Лігу Націй - першу всесвітню організацію. Гарантовано цілісність Китаю.

Ряд країн здобули незалежність (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщи­на та ін.).

Розпалися багатовікові колоніальні імперії.

За помилки і злочини своїх попередників тепер відповідали демократичні уряди і на­роди Німеччини, Австрії, Угорщини, Болгарії. Несправедливі щодо Німеччини статті Вер­сальського договору породили в Німеччині реваншистські настрої. Репарації, визначені для переможених країн, були несправедливими і нереальними. Кордони новостворених держав у Європі виявилися такими ж несправедливими, як і довоєнні кордони.

Новий міжнародний порядок ігнорував Росію, штовхаючи її на зближення з Німеччиною. Традиційна система економічних зв'язків виявилася зруйнованою, країни, як і до війни, далі боролися за ринки збуту товарів і ринки сировини.

Нестабільність у Європі не була усунута.

2. Сильні й слабкі сторони Версальської системи. Нове міжна­родне правове поле, що утворилося внаслідок укладення низки між­народних угод, починаючи від Версальського договору й до рішень Вашингтонської конференції, назвали Версальською (або Версальсько- Вашингтонською) системою.

Новий світовий правопорядок не розв'язав заплутаного клубка між­народних проблем, що постали після завершення Першої світової війни, тому в нього були як палкі прихильники, так і послідовні критики. Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися в першій по­ловині 1920-х років: Генуезька (1922 р.), у ході якої між Росією та Німеччиною було підписано Рапалльський договір, Гаазька (1922 р.), Лозаннська (1922-1923 рр.), Локарнська (1925 р.).