- •Екзаменаційні питання
- •Культура фахового мовлення
- •Державотворча роль мови
- •Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування
- •Функції мови
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Типи мовлення
- •Особливості лексики офіційно-ділового стилю
- •Поняття літературної мови
- •Мовна норма, варіанти норм
- •Культура мови
- •Основні ознаки культури мови:
- •Як досягти високої культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови? Поради:
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Мова і професія
- •Майстерність публічного виступу
- •Структура виступу
- •Види підготовки до виступу
- •Мова і думка
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •1) Судження;
- •2) Умовивід;
- •3) Поняття.
- •Основні закони риторики
- •Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Етичні норми і нормативи Етичні правила ділового спілкування
- •Професійна етика
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Підготовка до бесіди
- •Службова нарада
- •Його завдання під час підготування наради такі:
- •Під час проведення наради голова повинен:
- •Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- •Основні правила ділового спілкування
- •До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:
- •Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- •Правила спілкування фахівця при проведенні прийомів
- •Правила спілкування фахівця по телефону
- •Є декілька найважливіших правил телефонного етикету
- •Терміни і термінологія
- •З погляду походження розрізняють:
- •Лексика української мови (залежно від мети висловлювання і від того, яка мовна функція реалізується) поділяється на:
- •Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- •Типи термінологічних словників
- •Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Абревіатури в діловому мовленні Правила скорочування слів
- •Правила скорочування слів
- •Документ – основний вид офіційно – ділового стилю
- •Загальні вимоги до складання документів
- •До ділових документів відносяться:
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •Критерії класифікації документів
- •Таблиця 1. Класифікація документів
- •Оформлення сторінки
- •Вимоги до тексту документа
- •Текст складається з таких логічних елементів:
- •Реквізити документів та вимоги до їх написання
- •Основні правила оформлення реквізитів
- •Документи щодо особового складу автобіографія
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи оголошення
- •Запрошення
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування
- •Реквізити листа та їх оформлення
- •Вимоги до тексту листа
- •Оформлення листа
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма
- •Телефонограма
- •Розпорядчі документи наказ
- •Розпорядження
- •Постанова
- •Організаційні документи статут
- •Положення
- •Інструкція
- •Господарсько-договірні документи договір
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи акт
- •Доручення
- •Накладна
- •Таблиця
- •Вибір слова Відносини – взаємини
- •Об’єм – обсяг
- •Працівник – робітник
- •Значний – вагомий
- •Запущений – занедбаний
- •Тактичні – тактові
- •Адресат – адресант
- •Статут – статус
- •Ділянка – дільниця
- •Керівництво – керування
- •Особистий – особовий – особливий
- •Робітник – працівник – співробітник
- •Гарантійний – гарантований
- •Тактовний –тактичний
- •Економіка –економія
- •Абонент – абонемент
- •Авторитетний – авторитарний
- •Громадський - громадянський
- •Дипломат – дипломант – дипломник
- •Внесок – вклад
- •Головний – основний
- •Пам’ятник – пам’ятка
- •Зміст – смисл
- •Професіональний – професійний
- •Особа – особистість
- •Становище – положення – стан
- •Галузь – сфера – ділянка
- •Барва – фарба
- •Вежа – башта
- •Виключення – виняток
- •Відтінок – відтинок
- •Обсяг – розмір
- •Результат – наслідок
- •Відношення – ставлення
- •Висвітлювати – освітлювати
- •Виборчий – виборний
- •Зв’язати –пов’язати
- •Скоро – швидко
- •Зазнати – понести
- •Книга – книжка
- •Стан – становище
- •Суспільний – громадський
- •Місто – місце
- •Домовитися – договоритися
- •Рахувати – вважати
- •Розповсюджувати – поширювати
- •Являється – є
- •Познайомитися – ознайомитися
- •Приймати – брати
- •Прошу - прошу
- •Дзвонити – телефонувати
- •Мішати – заважати
- •Опанувати – освоїти
- •Грати – відігравати
- •Робітничий – робочий
- •Стійкий – тривкий
- •Стінний – стіновий
Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування
Мова – не тільки засіб спілкування, а й інструмент мислення та пізнання світу (І.Ющук).
Мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема.
За допомогою мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам.
Мова тісно пов'язана з мисленням. Без мислення не може бути мови, а мислення неможливе поза мовою. Мова і думка виникли одночасно і невіддільні одна від одної протягом усієї історії людства. Однак мову і мислення не можна ототожнювати. Кожна окрема мова належить певному колективу, групі людей (нації, народності тощо), а мислення - явище загальнолюдське.
Мові властива і пізнавальна функція, яка нерозривно пов'язана з іншими. Через мову, її вивчення людина пізнає нові й нові явища дійсності, знайомиться з різноманітними галузями науки, надбаннями світової культури, з досвідом попередніх поколінь. Вищою формою пізнавальної діяльності людини є мислення.
У такій взаємодії функцій мова сприймається як явище суспільне. Немає і не може бути суспільства без народу, який є її творцем.
Мова є характерною ознакою сучасної нації. Коли мова перестає виконувати свою основну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. Розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком суспільства. Як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. Відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відповідають вимогам часу.
Мова, обслуговуючи всі сфери суспільного життя, здатна виконувати ще одну функцію - естетичну. Найповніше вона виявляється в художній літературі, де слово є засобом художнього зображення навколишнього світу. Воно покликане хвилювати людей, виховувати у них почуття прекрасного. Отже, у цілому, мові надається одне з основних значень у становлення людської особистості.
Крім мови, є ще інші засоби спілкування, але вони так чи інакше теж пов'язані з мовою і мисленням. Це жести, різні види сигналів, різні системи наукової символіки, різноманітні коди. Знаки, сигнали, символи можуть бути засобом спілкування, бо вони сприймають органами зору і слуху і передають інформацію, значення якої зрозуміле тільки тим, хто користується даними знаками.
Мова принципово відрізняється від інших допоміжних знакових систем. Тільки вона має загальнонародне поширення і може передавати будь-яку інформацію.
Понад три тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Рідною мовою української нації є українська мова. Поняття рідної мови невіддільне від думки про рідний край, батьківську хату, материнське тепло. Рідна мова є одним із важливих засобів формування патріотичних почуттів, гордості за свій народ; вона є виявом його національної культури.
Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Піклування про рідну мову, любов і повага до неї має бути в центрі уваги кожної нації.