Лекція 1. Поняття, сутність та походження держави. Форми держави

Мета: розкрити поняття держави, її ознаки, елементи механізму держави, ознайомити з теоріями походження держави, дати характеристику функцій держави, проаналізувати поняття правової держави та ознайомити студентів з поняттям форми держа­ви та її складовими елементами.

План

1. Поняття держави та її ознаки.

2. Теорії походження держави.

3. Характеристика функцій держави.

4. Поняття та елементи механізму держави. Орга­ни держави.

5. Поняття та ознаки правової держави.

6. Форма держави та її складові елементи.

7. Форма державного правління.

8. Форма державного устрою.

9. Державно-правовий (державний) режим.

10. Особливості елементів форми українська держави.

Основні поняття теми:

Держава — це суверенна, політико-територіальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спеціальним апаратом управління й примусу, у зв'язку з чим зда­тна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Патріархальна теорія походження держави — її сутність полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслід­ком історичного розвитку і розростання останньої, а тому абсо­лютна влада монарха — це продовження батьківської влади.

Теорія суспільного договору — пояснює виникнення держа­ви внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (до­говору) про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати їх управлінські рішення.

Функції держави — це основні напрями діяльності держа­ви, що розкривають її соціальну сутність і призначення в сус­пільстві.

Основні функції держави — такі напрями діяльності дер­жави, без здійснення яких вона не може нормально функціону­вати і розвиватися. Вони характеризують призначення держа­ви, найбільш важливі напрями її діяльності на певному етапі розвитку.

Неосновні функції держави — є складовими елементами ос­новних функцій, але окремо не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як оборона країни, можна виділити низку її неосновних функцій: зміцнення зброй­них сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням та ін.

Внутрішні функції держави — здійснюються в межах даної держави, в яких виражається її внутрішня політика (регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона пра­вопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона й раціональне використання природних ресур­сів).

Зовнішні функції держави — забезпечують здійснення зов­нішньої політики держави (оборона країни, підтримання міжна­родного миру, економічного співробітництва).

Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.

Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави.

Теорія поділу влад — традиційно її пов'язують з ім'ям Ш. Монтеск'є (1689—1755), який виробив схему, відповідно до якої влада в державі повинна бути поділена між законодавчими, вико­навчими та судовими органами. Кожна з влад стосовно іншої є са­мостійна і незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь однією особою чи окремим органом держави.

Державний апарат — система органів держави, що наділені правом застосування засобів державного примусу і які контро­люють та координують діяльність державних підприємств і дер­жавних установ.

Правова держава — це така держава, в якій лише юридич­ними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здій­снення, гарантування, охорона, захист та поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави та особи, контроль й нагляд за створенням і застосуванням юридич­них законів. Відсутня жорстка регламентація з боку держави що­до забезпечення гласності, свободи слова, критики, існує право вільного в'їзду та виїзду, обміну інформацією, науковими та освітянськими технологіями з іншими державами.

Форма державного правління — порядок організації і взає­модії вищих органів державної влади та управління (республіка і монархія).

Форма державного устрою — територіальний устрій держа­ви та відповідна організація державних органів, насамперед спів­відношення держави як цілого з її складовими частинами (уніта­рна, федерація, конфедерація).

Форма державно-правового режиму — форми і методи здійснення державної влади, рівень участі громадян в управлінні справами держави і суспільства (демократичний, антидемократи­чний: тоталітарний, авторитарний).

Президентсько-парламентська республіка — змішана фор­ма правління. Ознаки президентської республіки — вибори пре­зидента населенням, широке коло його повноважень, можливість розпуску парламенту; парламентської республіки — обов'язкове затвердження парламентом кандидатури прем'єр-міністра, мож­ливість вираження парламентом недовіри Кабінету Міністрів та дострокове припинення повноважень Президента шляхом імпіч­менту.

Демократичний державно-правовий режим — стан полі­тичного життя, за якого державна влада здійснюється демократи­чними методами на основі широкої й реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні і здійсненні державної політики, утво­ренні та діяльності органів держави, на неухильному дотриманні основних прав людини і громадянина.

Антидемократичний державно-правовий режим — зву­ження або усунення можливості реального впливу громадян та їх об'єднань на управління державою, обмеження або порушення основних прав людини, зосередження влади в руках неконтрольованої народом групи осіб чи однієї особи.