Тема 5. Набуття і реалізація прав на землю.
1. Основні підстави, умови і порядок набуття прав на землю.
2 Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.
3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян (приватизація).
4. Цивільно-правовий обіг земельних ділянок.
5. Земельні торги: поняття, особливості здійснення.
6. Підстави припинення прав на землю.
Основні підстави, умови і порядок набуття прав на землю.
Глава 19 зку
Розглядаючи питання, пов'язані з підставами набуття прав на землю громадянами та юридичними особами, треба мати на увазі, що Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної або комунальної власності ч. 2 ст. 116 ЗК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом або за результатами аукціону.
Крім того право власності громадян на земельну ділянку може виникти ізцивільно-правових угод;- успадкування земельної ділянки.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам провадиться у разі: приватизації земельних ділянок , які перебувають у користуванні громадян;
одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
одержання земельних ділянок із земель державної комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК, провадиться один раз по кожному виду використання.
Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених ЗК.
До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будинку або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Для передачі земельної ділянки у власність, так і для надання її у постійне користування необхідне звернення громадянина або юридичної особи із заявою або клопотанням, до яких мають додаватись відповідні документи; розгляд заяви або клопотання уповноваженим органом і ухвалення відповідного рішення, а в необхідних випадках і надання дозволу на підготовку проекту відведення земельної ділянки; розробка проекту цього відведення, його узгодження, розгляд і затвердження; перенесення проекту в натуру шляхом встановлення меж земельної ділянки на місцевості; одержання документів, що засвідчують право на землю; здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Земельний закон передбачає й додаткові вимоги до передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. До них, зокрема, належать такі, як наявність позитивного висновку конкурсної комісії при передачі земельної ділянки фермерському господарству, підготовка і надання висновків місцевими радами, районними та обласними держадміністраціями за місцем розташування земельної ділянки тощо.
У ЗК передбачені й основні вимоги до набуття права користування земельними ділянками. надання у користування земельної ділянки, яка знаходиться у власності або у користуванні, провадиться лише після її вилучення (викупу) у встановленому порядку.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування ст.123 ЗК, порядок передачі в оренду ст. 124 ЗК.
2 Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчуєправо власності чи право постійного користування ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 ЗК право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. З цього випливає, що юридичним фактом, який породжує виникнення права на оренду земельної ділянки, є належним чином укладений та зареєстрований договір оренди.
Тому адміністративний акт у вигляді рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки державної чи комунальної власності в оренду, зобов'язання приватного власника земельної ділянки надати її в оренду певній особі, рішення суду, що зобов'язує укласти договір оренди та інші рішення самі по собі не породжують орендних відносин, а є лише необхідними передумовами виникнення права на оренду земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.