Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кология 6.rtf
Скачиваний:
8
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
665.9 Кб
Скачать

Курсова робота

з дисципліни Екологія

на тему: «Методи визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища та напрямки їх удосконалення»

Зміст

1. Оцінка еколого-економічних збитків

2. Заходи щодо усунення негативного впливу

2.1 Соціально-економічні фактори впливу

2.2 Техногенні фактори

3. Пропозиції щодо заохочувальних заходів в окремих галузях

3.1 Промислове рибальство та риборозплідні господарства

3.2 Заболочування територій,зниження заплав

3.3 Розвиток мережі автошляхів та транспортних коридорів

3.4 Розширення зон відпочинку та дач

4. Моніторинг

4.1 Загальний моніторинг

4.2 Моніторинг за показником схеми планування території України

4.3 Економічний моніторинг

5. Методики оцінки еколого-економічних збитків

Висновок

Література

1. Оцінка еколого-економічних збитків

Еколого-економічні збитки—виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати,які виникають внаслідок певних подій або явищ.

Види еколого-економічних збитків:

  • Вимірювальні

  • Умовно-вимірювальні

Види збитків,які застосовуються у господарських розрахунках

  1. Фактичні збитки-всі витрати або негативні зміни,які виникають від забруднення навколишнього середовища,можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді.

2. Можливі збитки-розрахункові збитки,які можуть бути в майбутньому,носять умовно теоретичний характер

3. Відвернені збитки-різниця між фактичними і можливими збитками.

4. Ліквідовані збитки-частина збитків,на яку було зменшено внаслідок проведення природоохоронних заходів.

5. Потенційні збитки-завдані майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього середовища.

2. Заходи щодо усунення або зменшення негативного впливу на біорізноманіття окремих факторів

Фактори загроз біорізноманіттю можна умовно розподілити (за видами людської діяльності, що їх породжують) на соціально-економічні, техногенні та військові. Техногенні, в свою чергу можна згрупувати відповідно до окремих галузей господарської діяльності: сільське господарство, промислове рибальство, лісове господарство, енергетика, транспорт, хімічна промисловість (фармакологія), індустрія відпочинку та туризму; містобудування (будівництво).

Соціально-економічні фактори загроз - фактори, обумовлені причинами соціального, економічного, психологічного характеру (недостатнім рівнем харчування, охорони здоров'я, освіти, забезпечення матеріальними благами; порушеними суспільними відносинами, недостатньо розвиненими соціальними структурами тощо)

Техногенні (або антропогенні) фактори загроз обумовлені господарською діяльністю людей (надмірними викидами і скидами в навколишнє середовище відходів господарської діяльності за умови її нормального функціонування і за аварійних ситуацій; необґрунтованими відчуженнями територій під господарську діяльність; надмірним залученням до господарського обігу природних ресурсів; іншими пов'язаними з господарською діяльністю негативними процесами, актами або рішеннями).

Військові фактори загроз обумовлені роботою військової організації держави (транспортуванням військових матеріалів та обладнання, випробовуванням зброї та її знищенням, функціонуванням військових об'єктів і всього комплексу військових засобів у мирний час і в разі воєнних дій) (класифікація подана згідно матеріалами звіту “Методологія оцінки і зменшення специфічних загроз для складових частин біорізноманіття” 1). Згідно з таким підходом запропоновані до аналізу факторів впливу на біорізноманіття можна ккласифікувати наступним чином.