МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут заочного навчання
Кафедра кримінального права
КУРСОВА РОБОТА
На тему :
“Кримінально-правова характеристика катування (ст. 127 кк). Відмінність від примушування давати показання (ст. 373 кк) “ Виконав:
Калінін Андрій Юрійович
Студент 4 навчальної групи
4 – КА курсу
ННІЗН Національної академії
Внутрішніх справ
КИЇВ - 2015 р
Зміст 2
Вступ 3 1. Відмінність примушування давати показання від катування 4
2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки катування 7 3. Юридичний склад злочину, передбаченого ст. 373 Кримінального кодексу України 15 Висновки 17
Список використаних джерел 19 Задачі 21
ВСТУП
Актуальність теми дослідженя, полягає в тому, що всебічний захист прав та свобод людини є одним з найважливіших завдань держави, виконання якого забезпечується різноманітними, у т.ч. й кримінально-правовими засобами – зокрема, шляхом визначення у сучасному вітчизняному законодавстві підстав кримінальної відповідальності за катування (ст. 127 КК України) та примушування давати показання (ст. 373 КК України). Ефективність протидії катуванням та дієвість боротьби з ними не в останню чергу залежать від оптимального законодавчого конструювання та правильного практичного застосування зазначеної кримінально-правової норми. Так як ґрунтовна кримінально-правова характеристика передбаченого ст. 127 КК та ст. 373 злочину є актуальним завданням вітчизняної кримінально-правової доктрини. Хоч його вирішенню вже приділяли увагу українські науковці (зокрема, В. Бояров, Л. Дорош, О.Довгань, К. Катеринчук, В. Павликівський, В. Сташис, М. Хавронюк, А.Шульга, С. Яценко та ін.), однак у зв’язку з відносною новизною норми про відповідальність за катування та неодноразовими змінами, що вносилися до неї законодавцем, проблеми кримінальної відповідальності за цей злочин ще перебувають на стадії розробки. Тому кримінально-правова характеристика примушування давати показання та катування у вітчизняній юриспруденції має ряд неузгодженостей та прогалин. Зокрема, одним з дискусійних питань у цій сфері наукових знань є визначення особливостей законодавчої конструкції складу злочину, передбаченого ст. 127 та ст. 373 КК України.
Об’єктом дослідження є юридичний склад злочинів, передбачених ст. 127 та 373 КК України.
Предмет дослідження складає комплекс суспільних відносин, що виникають в процесі примушування до дачі показань та катування (ст. 127 та 373 КК України).
Метою роботи є кримінально-правова характеристика примушування давати показання і відмінності даного злочину від катування. Відповідно до мети в роботі поставлено наступні завдання:
розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки катування;
визначити юридичний склад злочину, передбаченого ст. 373 Кримінального кодексу України;
окреслити відмінність примушування давати показання від катування.
Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові методи дослідження та спеціальні методи, які характерні для досліджень у галузях правових наук. Зокрема, з використанням філософського (діалектичного) методу пізнання досліджувалися елементи й ознаки складів злочинів, передбачених ст. 373 та 127 КК України. Юридичний (догматичний) метод дозволив встановити дійсний зміст законодавчих положень про примушування давати показання та катування. Системно-структурний і функціональний методи використовувалися під час дослідження об’єктивних і суб’єктивних ознак складів злочинів, передбачених ст. 373 та 127 КК України, з погляду з’ясування їх змісту та виявлення можливості вдосконалення чинного законодавства.