Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK_trudove_pravo.doc
Скачиваний:
135
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
381.95 Кб
Скачать

1. Предмет трудового права.

Предметом трудового права є суспільні трудові від­носини, які виникають в результаті укладення трудового договору між працівником і роботодавцем. Існує ще ціла низка суспільних відносин, які забезпечують функціонування трудових відносин, які також регулюються нормати трудового права. Особливістю цих відносин є те, що за відсутності трудових відносин вони існувати не можуть. Тобто за своєю природою це відносини допоміжного характеру. До них належать відносини працевлаштування, навчання, підвищення кваліфікації, відносини з вирішення трудових спорів, відносини, які визначають умови робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, відносини з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодаства.

2. Сфера дії норм трудового права.

Сфера застосування норм трудового права визначається в реальному житті як самим законодавцем, так і правозастосовними органами, котрі вимушені долати наявні в правовому регулюванні відносин у сфері найманої праці прогалини за допомогою застосування міжгалузевої аналогії норм трудового законодавства, а здійснюється це на основі й у межах системи відповідних (за галузевою належністю) галузевих принципів. У зв’язку із цим субсидіарне застосування норм трудового права до суспільних відносин у сфері праці, що не входять до предмета трудового права, здійснюється двома основними способами: по–перше, шляхом безпосереднього застосування трудо–правових норм у силу наявності прямої вказівки в спеціальному нормативному акті та, по–друге, на підставі використання відомого в теорії права механізму міжгалузевої аналогії. Характеристика сфери дії норм трудового права включає не лише вказівку на предмет даної галузі права, а й щойно означені випадки субсидіарного застосування норм трудового законодавства до інших (за галузевою належністю) груп (видів) суспільних відносин

3. Система трудового права.

В системі трудового права виділяють загальну і особливу частину. Загальна частина охоплює норми, які характеризують предмет і метод трудового права, принципи правового регулювання, форми участі трудлових колективів в організації праці і управлінні виробництвом, норми, які встановлюють права та обовязки субєктів трудового права. Особлива частина трудового права обєднує такі інститути, як трудовий договір, робочий час і час відпочинку, заробітну плату, охорону праці, дисципліну праці, матеріальну відповідальність, трудові спори.

4. Метод трудового права.

Метод праовового регулювання трудових відносин – це система прийомів і способів,що базуються переважно на договірних виникненні, зміні і припиненнні правовідносин, поєданні централізованого і локального правового регулювання і застосуванні спеціальних правових санкцій для забезпечненя належного здійснення учасниками цих правовідносин свої прав і обовязків. Трудове право використовує імперативний і диспозитивний метод правовового регулювання.

Імперативний метод передбачає суворе дотримнаня вимог закону і вказіков вищестоячих органів у формі наказів і заборон. Це норми спрямовані на встановлення рівня мінімальних гарантій у сфері застосуванні праці: забезпечення здорових і безпечних умов праці, регулювання праці деяких категорій працюючих, в тому чисмлі праці жінок і неповнолітніх.

Диспозитинвний метод – застосовується локальний метод правового регулювання праці, за допомогою якого встановлюються норми, що охоплюють регулювання робочого часу і часу відпочинку ( правила внутрішнього трудового розпорядку), оплати праці. Оосбливістю локального методу є ініціатива і участь в цьому процесі самих працюючих і прийняття таких норм це реультат переговорів між роботодавцем і найманими працівниками, та їх представниками – професійними спілками.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]