Керівництво і лідерство в управлінській діяльності

ЗМІСТ

Вступ

1. Зміст роботи керівника з управління підприємством …………….3-4

2. Поняття та загальна характеристика лідера …………………….....4-6

3. Культура керівництва і авторитет керівника ………………………6-9

4. Професійна етика керівника на підприємстві …………………….9-12

Висновки і пропозиції ………………………………………………..12-13

Список використаної літератури ……………………………………….14

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні існує багато різних компаній, установ та організацій, які функціонують в різних сферах діяльності. Головна причина успіху та прибутковості криється в ефективному та динамічному управлінні, в компетентних кадрах та правильно обраному стилю здійснення керівництва.

Більшість людей не бачать відмінності між поняттями керівництва, влади та лідерства, вважаючи, що, перебуваючи на керівній посаді, певна особа автоматично має владу над підлеглими і є лідером колективу, таке судження можна назвати формальним. Однак на практиці співвідношення цих трьох складових частин управлінського впливу надзвичайно різноманітне, оскільки воно складається під впливом багатьох чинників, до яких належать тип організації, її масштаби, напрям діяльності, місце в ієрархії управління, особисті якості керівника та ін. Тому необхідно розглянути суть зазначених складових управлінського впливу та шляхи синтезу їх діяльності сучасного керівника.

Проблеми лідерства являються ключовими для досягнення організаційної ефективності. З однієї сторони, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей, які притаманні тим, хто успішно впливає на інших (підлеглих), з іншої, лідерство - це процес несилового впливу у напрямку досягнення організацією своїх цілей. Для того, щоб складна організація ефективно виконувала свої задачі необхідно забезпечити виконання всіх функцій управління.

Бути керівником і бути лідером в організації - це не одне і теж. Керівник в своєму впливі на роботу підлеглих і побудові відношенні з ними, перш за все, використовує і покладається на свої посадові інструкції та повноваження. Лідерство ж ґрунтується більше на процесі соціальної дії, а точніше взаємодії в організації. На відмінну від керівництва, лідерство припускає наявність в організації послідовників, а не підлеглих.

Людей, що мають владу в організації, можна розділити на три категорії: формальний керівник, неформальний лідер і формальний лідер. Формальний лідер має повний набір інструментів впливу, отже, має більший шанс на успіх.

Проблема керівництва і лідерства в управлінні досліджується багатьма науковцями та практиками.

Проаналізувавши наукові джерела, потрібно відзначити, що ця тема більш досконало розвинена та розроблена зарубіжними фахівцями. Наприклад система Кайдзен - японська концепція менеджменту, яка стала відомою завдяки японському гуру менеджменту Масаакі Імаі, а також компанії Toyota, в якій кайдзен був впроваджений 60 років тому як філософія управління і досягнення лідерських позицій на світовому ринку. У своїй роботі ми розглянемо можливості й принципи кайдзен, умови застосування даної системи, а також можливості її використання .

Слово кайдзен складається з двох ієрогліфів: KAI - "зміна" і ZEN - "мудрість", "хороший", "на краще". Таким чином, під кайдзен передбачають постійне прагнення до вдосконалення. Суть менеджменту кайдзен в безперервному поліпшенні всіх функцій бізнесу, від виробництва до вищого керівництва, від директора до рядового робітника, а також в усуненні всього зайвого. В Японії цей метод використовують компанії Toyota, Nissan, Canon, Honda, Komatsu, Matsushita.

Мета роботи полягає у вивченні особливостей лідерства та керівництва в управлінській діяльності.

Завдання роботи:

проаналізувати поняття «керівник», «лідер» «влада» і «відповідальність»;

дати характеристику стилям керівництва;

розкрити особливості лідерства як соціально-психологічного явища;

охарактеризувати основні підходи до вивчення лідерства;

визначити роль культури і авторитету керівника в управлінні підприємством.

Об'єктом дослідження є комплекс взаємовідносин, які виникають між суб’єктами наділеними владними повноваженнями у рамках певної установи, підприємства, організації в процесі здійснення керівництва з однієї сторони та підлеглими працівниками з іншої, що регламентовано повноваженнями перших та безпосередніх зобов’язань других.

Предметом є керівництво і лідерство в управлінській діяльності.

Практичне значення здобутих результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані під час формування нових форм керівництва та застосування інновацій на практиці.

Крім того, отримані результати можуть бути враховані при удосконаленні системи керівництва на підприємствах різної форми власності.

Методологічна основа роботи. Діалектичний метод як загальнонауковий метод наукового пізнання реально існуючих явищ склав підґрунтя комплексного використання інших методів. Крім того, у дослідженні використовуються такі загальновідомі методи наукового пізнання як історичний, системного аналізу, а також методи синтезу та аналізу.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення, аналіз та синтез.

1. Зміст роботи керівника з управління підприємством

Мотивація співробітників є одним з найголовніших питань керівників і менеджерів по персоналу, поважаючих себе компаній. Вважається, що в основі поведінки завжди лежить мотивація, за винятком діяльності заснованої на безумовних рефлексах. У психології мотив - це те, що активізує поведінку або підтримує і направляє його. Це визначення мотиву відрізняється від буденного уявлення, відповідно до якого мотив аналогічний причині, що пояснює, чому людина вчинила так, а не інакше і як правило прихований, а не лежить на поверхні.

Активація - вся сукупність факторів, що впливають на рівень збудження і тонус нервової системи.

Стимуляція - пред'явлення зовнішнього фактора з метою пробудження, посилення та прискорення розумових, емоційних і поведінкових реакцій.

Маніпуляція - приховане спонукання іншої людини до переживання певних станів, прийняття рішень і виконання дій, необхідних для досягнення ініціатором своїх власних цілей.

Мотивація як мотиваційний менеджмент - система дій по активізації мотивів іншої людини. Мотивація передбачає створення умов, коли у людини пробуджуються його власні мотиви. Мотивування - це, по суті, створення збагаченої стимулами і можливостями середовища, в якому людина актуалізує свої мотиви.

Справжні спонукання, які примушують віддавати роботі максимум зусиль, визначити не так вже просто. Вони надзвичайно складні. Оволодівши сучасними можливостями мотивації, керівник в змозі значно розширити свої можливості в залученні освіченого, забезпеченого працівника сьогоднішнього дня до виконання завдань, спрямованих на досягнення цілей компанії.

Причинами, які визначають участь людини в роботі, є його бажання, можливості і кваліфікація, але особливо мотивація (спонукання). Одним із засобів, з допомогою якого може здійснюватися мотивування, стимулювання. Стимулювання - це процес використання різних стимулів для мотивування людей, де стимули виконують роль важелів впливу, що викликають дію певних мотивів. У якості стимулів можуть виступати окремі предмети, дії інших людей, обіцянки і багато іншого, що може бути запропоновано людині в компенсацію за її дії або що він бажав би отримати в результаті певних дій. Людина реагує на багато стимулів не обов'язково свідомо. На окремі стимули його реакція навіть може не піддаватися свідомому контролю.

Реакція на конкретні стимули не однакова у різних людей. Тому самі по собі стимули не мають абсолютного значення або сенсу, якщо люди не реагують на них. Система кайдзен є хорошим прикладом побудови керівництва та правильної мотивації персоналу, тому необхідно зазначити її прості та водночас дієві принципи:

1. Ми завжди повинні шукати нові можливості для поліпшення.

2. Відкрито визнати, що нам є що вдосконалювати. Скласти план і слідувати йому.

3. Підтримувати позитивний настрій.

4. Розвивати дисципліну. Сповідувати принцип: «Потроху, але регулярно».

5. Отримувати нові знання при будь-якій можливості.

Потрібно ставитися до системи життя кайдзен, як до щоденного нескінченного шляху. Йдемо по шляху кайдзен маленькими кроками - отримуємо реальне гармонійне життя.

Керівництво організації може розробити прекрасні плани і стратегії, знайти оптимальні структури та створити ефективні системи передачі та обробки інформації, встановити в організації найсучасніше обладнання і використовувати найкращі технології. Однак, все це буде зведено нанівець, якщо члени організації не будуть працювати належним чином, якщо вони не будуть добре справлятися зі своїми обов'язками, не будуть вести себе в колективі відповідним чином, прагнути своєю працею сприяти досягненню організацією її цілей і виконанню своєї місії. Готовність людини виконувати свою роботу є одним із ключових факторів успіху функціонування будь-якої організації.

Шлях до ефективного управління людиною лежить через ефективне стимулювання. У своїй роботі я розгляну всі форми матеріального та морального стимулювання, визначу їх переваги, слабкі і сильні сторони.

Керівник з управління організацією не залежно від форми власності по суті є менеджером. Відповідно він в межах своїх повноважень має забезпечувати підприємству отримання результату (прибутку) і не зважаючи на те на чому зосереджена діяльність і що є кінцевим продуктом, будь то послуги або товари, основним завданням є покращення вироблення даного кінцевого продукту.

Кожен керівник самостійно у рамках своїх повноважень обирає форми та методи взаємодії із працівниками. Не слід забувати і про індивідуальні особливості самого керівника, що також відіграють не малу роль при розробці та реалізації внутрішньої політики, способів та прийомів впливу.