Література

1. Указ Президента України №631/2012 від 08.11.2012 «Про Концепцію державної політики у сфері рефрмування Державної кримінально-виконавчої служби України»

2. Постанова Кабінету Міністрів України №345 від 29.04.2013 «Про затвердження Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки»

3. Управління персоналом ОВС/За заг. Ред. С.В. Петкова., К., 2010., с. 279.

4. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ/За ред. Ю.Ф. Кравченка., К., 1999., с. 699.

5. Ягунов Д.В. Пенітенціарна система України: історичний розвиток, сучасні проблеми та перспективи реформування: монографія/ Д.В. Ягунов; Державна пенітенціарна служба України. – 4-те вид., перероб. та доп. – Одеса: Фенікс, 2011. – 446 с.

6. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України. – Х.: Ун-т внутр. справ,1998. – с. 370-376, 401-413.

7. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. - Луцьк: Ред.-вид. від. «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. -558 с.Європейські перспективи № 2 ч.2, 2011 160

8. Методичний посібник Організація управлінської діяльності в органх і установах кримінально-виконавчої системи/За ред. В.А. Льовочкіна., К., 2004., с. 75.

9. Бараш Є.Ю. Зміст та сутність управління державною кримінально-виконавчою службою/Є.Ю. Бараш// наукова стаття., електронний ресурс.

10. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.

11. Радов Г. О. Пенітенціарна ідея: Думки на тему / Г. О. Радов. – К. : МП «Леся», 1997. – 288 с.

12. Ребкало М.М. Державне управління у сфері виконання покарань (організаційно-правовий аспект). – дис. канд. держ. упр. : 25.00.02 / М.М. Ребкало; Національна академія державного Управління при Президентові України. – Київ, 2008. – 203 с.

13. Ребкало М. Проблеми державного управління у сфері виконання покарань в контексті тенденцій сучасної кримінально-виконавчої політики / М. Ребкало // Вісн. НАДУ. – 2007. – № 4. – С. 164-171.

Допоміжна:

1. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520с.

2. Коваль Л.В. Адміністративне право України. - К.: Основи, 1994. - 154с.

3. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.

4. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України. Академ. курс : підручник у 2 т. : Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов та ін. – К. : ТОВ “Вид-во “Юридична думка”, 2007. – 592 с.

Інформаційні ресурси

1. www.pravoznavec.com.ua - Електронна бібліотека юридичної літератури "Правознавець".

ТЕМА . Механізм державного управління в сфері виконання покарань

Вступ

1. Проблеми визначення та постановлення цілей управління.

2. Мета й ефективність управління.

3. Поняття та сутність функцій управління. Класифікація функцій управління.

Висновок

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Вступ

Управління притаманне кожній стадії розвитку суспільства. На ранніх етапах його існування управління безпосередньо входило в процес тієї діяльності, яку воно так чи інакше упорядковувало. У міру того, як відбувався все більший розподіл праці в суспільстві, управління набувало відносній самостійності. Його завдання знайшли свій вираз у функціях особливих соціальних інститутів - органів управління. Це висунуло вимогу виділення особливої групи людей, для яких управління стало професійним заняттям, різновидом праці.

У загальному вигляді, стосовно будь-яких систем, управління можна уявити як виявлення (шляхом передавання по каналах прямого зв'язку командної інформації) впливу управляючої підсистеми на керовану. Звідси по каналах зворотного зв'язку в управляючу підсистему надходить освідомча інформація. Крім того, ці підсистеми мають також інформаційні зв'язки з навколишнім середовищем. Управляюча та керована підсистеми, канали прямого та зворотного зв'язку, а також навколишнє середовище створюю її, систему управління.

Управління засноване на притаманних тільки людині здатностях ставити перед собою цілі і знаходити адекватні засоби їх досягнення, передбачати результати впливу. Цілі соціального управління випливають із суспільних потреб. Свідомі, активні зусилля людини щодо їх досягнення характеризують управління як цілеспрямовану працю, з якої ясно проглядається єдність інтелектуального та вольового моментів.