МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра фізичного виховання

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Завідувач кафедри

________ Радомський І.П.

“___”____________ 2013 року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, її методологічні основи

Навчальний час 2 години

Для студентів навчально-наукового інституту права та психології НАВС

Київ 2013

Вид лекції:лінійна

Дидактичні цілі:

1. Навчальні: довести до студентів загальні основи безпеки життєдіяльності, категорійно-понятійний апарат з БЖД, її методологічні основи.

2. Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності та ін. Домагатися обізнаності студентів у теоретичних питаннях, що передбачаються програмою навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності», слугувати подальшому засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу.

3. Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу, виховувати у студентів почуття відповідальності за організацію безпечних умов життя і діяльності.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Основи охорони праці, Психологія.

Забезпечуючі дисципліни -

Забезпечувані дисципліни: Основи охорони праці, Психологія.

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність: мультимедійна презентація лекції.

Технічні засоби навчання:мультимедійний комплекс.

План лекції:

Вступ

1. Загальні основи безпеки життєдіяльності;

1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність»;

1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові кaтeгopiї в безпеці життєдіяльності;

2. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику;

2.1. Оцінка небезпеки;

2.2. Класифікація видів ризику;

2.3. Методологічні основи забезпечення безпеки життєдіяльності

3. Людина в системі „людина – життєве середовище”.

3.1. Основні причини зростання ризику небезпек

3.2. Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини

(слайд 2)

Рекомендована література:

основна

1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2009.

2. Желібо Є.П., Зацарний В.В., Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2005.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград: 1998.

4. Серіков Я.О. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студен-тів вищих навчальних закладів України. – Харків, 2005.

5. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. Підручник – Київ, 2006.

6. Панкратов В.О. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуа-ціях. – Київ, 2007.

додаткова

1. Андронов В. А., Буц Ю. В., Третьяков О. В., Шароватова О. П.. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. для самост. роботи студ. / Університет цивільного захисту України — Х. : ХОГО "НЕТ" "ЕкоПерспектива", 2007. — 304с. — Бібліогр.: в кінці тем. — ISBN 966-8750-01-2.

2. Атаманчук Петро Сергійович, Мендерецький Вадим Владиславович, Панчук Олег Петрович, Чорна Оксана Григорівна. Безпека життєдіяльності (теоретичний курс): на-вч.-метод. посіб. / Кам'янець- Подільський національний ун-т ім. Івана Огієнка. — Кам'яне-ць-Полільський, 2008. — 108с. : рис.,

3. Бедрій Ярослав Іванович. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. для студ. ВНЗ. — К. : Кондор, 2009. — 285c. — Бібліогр.: с. 285. — ISBN 978-966-351-1*96-2.

4. Безпека життєдіяльності і цивільна оборона: програма, завдання та метод. вказівки до виконання самост. роботи для студ. заоч. форми навч. галузі знань 0304 "Право" / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / І.В. Кутний (уклад.) — Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2008. — 36с. — Бібліогр.: с. 36.

5. Бондаренко Олена Миколаївна. Діагностичні завдання до семінарських занять з дисципліни БЖД (безпека життєдіяльності, основи охорони праці): навч.-метод. посіб. для студ. ден. форми навч. / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. Навчально-науковий ін-т фізичної культури, спорту та здоров'я. Кафедра вікової фізіології та валеології. — Черкаси : [Вид. від. Черкаського нац. ун-ту ім. Б.Хмельницького], 2009. — 67с. — ISBN 978-966-353-142-7.

6. Іванова Ірина Вадимівна, Заплатинський Василь Миронович, Гвоздій Світлана Петрівна. Безпека життєдіяльності: навчально-контролюючі тести:навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова ; Академія безпеки та основ здоров'я ; Національний авіаційний ун-т. — 2-ге вид., доп. і перероб. — О. : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2009. — 162с. — Бібліогр.: с. 129-137. — ISBN 978-966-2070-25-5.

7. Холмовой Юрій Петрович, Гончарова Світлана Анатоліївна, Бакланов Олек-сандр Миколайович. Безпека життєдіяльності / Донбаська держ. машинобудівна академія. — Краматорськ : ДДМА, 2009. — 100с. : рис. — Бібліогр.: с. 98-99. — ISBN 978-966-379-327-6.

(слайд 3)

ВСТУП

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас із появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.

Первісна людина була тісно пов'язана з природою. Наші пращури не просто поклонялися рослинам, звірам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки були головною загрозою для первісної людини.

Другою групою небезпек, які почали загрожувати людині від часу її існування на нашій планеті, були дії інших людей. Війни, збройні конфлікти, вбивства, викрадення, погрози, терористичні акти й інші акти насильства супроводжували і нині супроводжують розвиток суспільства.

Третьою на Землі з'явилася група небезпек, що походять від об'єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників: машин, хімічних та вибухових речовин, джерел різного роду випромінювань, макро- та мікроорганізмів тощо. Ці небезпеки пов'язані з прагненням людини глибше пізнати себе і навколишній світ, створювати матеріальні блага і, хоч як це не парадоксально, з пошуком більшої безпеки.

Людство завжди прагне зробити життя зручним. У людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняють мету, людина стає додатком до створеного нею, а її ж творіння стають загрозою для неї самої.

Можна навести багато прикладів, які, здавалося б, свідчать про те, що завдяки набутим знанням із розвитком цивілізації рівень безпеки людей зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віспи, чуми, поліомієліту. Середня тривалість життя у розвинених країнах світу вже наближається до 80 років і зростає далі. Цих результатів досягнуто завдяки розвитку медицини, що сягає своїми коренями часів Гіппократа (460-370 рр. до Р. Х.), який здійснив реформу античної медицини, та Аристотеля (384-322 рр. до Р. Х.), який уже в ті далекі часи вивчав умови праці.

У ХХ столітті людство увійшло в складний період історії свого існування, коли воно у своєму розвитку вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньо обережно й раціонально ним користуватися. Швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного тиску на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Це поставило під загрозу здоров'я та життя сучасного і майбутніх поколінь людей, існування людської цивілізації.

Початок ХХІ століття ознаменовано надзвичайно зухвалими проявами міжнародного тероризму, широкомасштабними повенями в різних куточках світу, тоді як в інших місцях планети стояла небувала спека і палали пожежі. Усі ці явища супроводжуються жертвами, голодом, зниженням рівня життя в окремих країнах, особливо в Африці.

Усе це свідчить про те, що у людства немає альтернативи розпочатим наприкінці ХХ століття спільним зусиллям, спрямованим на перегляд системи загальноприйнятих цінностей і цілей, на перехід від вузьконаціональних, регіональних цілей до оцінки глобальної світової рівноваги, що гарантуватиме безпеку життєдіяльності всього людства.

У такій ситуації зрозумілим є те, що кожна людина, і безперечно людина з вищою освітою, повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності і вміти вирішувати їх.