національна академія внутрішніх справ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Навчально-методичні матеріали з дисципліни

«Кримінальне право України. Особлива частина»

для студентів 3 курсу навчально-наукового інституту права

та психології НАВС (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»,

напрям підготовки «Правознавство»)

Київ-2013

Укладачі:

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС Коробенко В.М.

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС Плугатир В.С.

викладач кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС Крикун Г.С.

Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» схвалено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС, протокол № 1 від 30.08.2013 р.

1. Опис дисципліни

Курс - 3	Характеристика дисципліни
Кількість залікових кредитів - 3, Відповідних ECTS: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: за розкладом занять	Рік підготовки: 2012 Семестр: 5 Всього з викладачем: 54 Лекції: 18 Семінарські заняття: 18 Практичні заняття: 18 Самостійна робота: 54

Загальні положення дисципліни

Дисципліна: Кримінальне право України. Особлива частина.

Кримінальне право – спеціальна юридична дисципліна, яка передбачена навчальним планом для обов’язкового вивчення, що вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих; яка передбачає вивчення комплексу кримінально-правових інститутів та теоретичних положень; значного масиву як національних, так і міжнародно-правових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України.

Метою дисципліни є ознайомлення студентів з системою загальнотеоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування, а саме: формування професійного юриста, здібного до прийняття самостійних рішень по складним юридичним питанням, правильної кваліфікації суспільно небезпечних діянь, строгому дотриманні законності, основних прав і свобод людини та громадянина проголошених Конституцією України, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань та надасть можливість поглибленого вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається за специфікою досліджувальних проблем і практичної спрямованості, яка нерозривно пов′язана з юридичною наукою, а саме: такими галузями, як конституційне право, адміністративне право, господарське право, міжнародне право та іншими і особливо практикою застосування при розкритті кримінальних справ.

Завданням навчальної дисципліни є засвоєння студентами комплексу знань з теоретичних, методологічних та практичних засад кримінального права особливої частини.

Предмет викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту кримінального закону, взаємозв'язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосуванням.

Методи навчання: пропедевтичні лекції, самостійна робота студентів (написання наукових доповідей, написання рефератів, есе), індивідуальні заняття, практичні заняття у різних формах (запитально-відповідальній, обговорення конкретних ситуацій, тестового опитування, вирішення конкретних правових ситуацій, тощо), написання курсових робіт.

Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами (Постановами пленуму Верховного Суду України, тощо), використання комп’ютерних технологій, матеріали науково-практичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених академії, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних.

Студенти повинні знати та оволодіти:

Спираючись на раніше отримання знання з курсу Загальної частини кримінального права України про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права, студенти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати проблемні питання з курсу Особлива частина кримінального права України, а також пропонувати свої обґрунтовані пропозиції в кримінальне законодавство.

Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці кримінальне право, розвиток вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвиток правового мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі, а в майбутньому на практиці. У зв’язку з цим метою курсу також є не лише детальне вивчення слухачами конспектів лекцій та діючого законодавства, керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, підручників і учбових посібників, а й необхідність вивчення додаткової літератури, що буде сприяти правильному вмінню аналізувати та тлумачити кримінально-правові норми діючого законодавства, положення постанов Пленуму Верховного Суду України і застосовувати їх до конкретних обставин; засвоєнню основних проблем науки кримінального права; знанню сучасних тенденцій кримінально-правової політики в Україні.

З метою найкращого засвоєння матеріалу курсу при підготовці до кожного заняття рекомендується така методика роботи: уточнюється коло питань, що підлягають вивченню; аналізуються відповідні положення чинного кримінального законодавства; вивчається науково-практичний коментарі кримінальних норм, а також відомчі нормативні акти, які стосуються питань заняття; опрацьовуються теоретичні джерела з проблем теми (підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, аналітичні огляди, узагальнення практики), наведені у цих матеріалах або запропоновані лектором та викладачем.

При відповіді на питання Особливої частини пропонується дотримуватися такої послідовності: 1) визначити суспільну небезпеку розглядуваного злочину, його місце в системі Особливої частини; 2) дати визначення злочину, що характеризується (крадіжка, шахрайство, одержання хабара та ін.); 3) визначити об'єкт складу злочину, а також предмет, якщо останній має місце; 4) охарактеризувати об'єктивну сторону та розкрити зміст ознак, що її характеризують; з'ясувати конструкцію складу злочину, встановити момент закінчення злочину; 5) охарактеризувати суб'єктивну сторону (форма і вид вини, мотив, мета); 6) визначити суб'єкт (вік, осудність, наявність ознак спеціального суб'єкта); 7) проаналізувати кваліфікуючі ознаки, якщо вони є; 8) показати відмінність складу злочину, що аналізується, від суміжних (наприклад, крадіжки від розкрадання шляхом привласнення майна).

При характеристиці складу злочину необхідно посилатися на постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання, наводити практичні приклади.

При вирішенні задачі необхідно не лише кваліфікувати діяння, але і дати нормативне обґрунтування запропонованої кваліфікації, а також повний юридичний аналіз розглянутого злочину за схемою: об'єкт злочину, об'єктивна сторона, матеріальний, усічений чи формальний склад, суб'єктивна сторона і суб'єкт.