Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
180.22 Кб
Скачать

Національна академія внутрішніх справ

Кафедра філософії права та юридичної логіки

Начальник кафедри

філософії права та юридичної логіки

полковник міліції,

доктор філософських наук, професор

О.І. Гвоздік

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

ФІЛОСОФІЯ

Лекція 1

ФІЛОСОФІЯ ЯК НАУКА ТА СВІТОГЛЯД

2011 рік

Лекція 1

Філософія як специфічний тип знання

Питання:

Вступ

1.Філософія та світогляд, його типи.

2. Структура філософського знання та його функції.

Висновки

Мета: розкриття сутності філософії як форми суспільної свідомості та теоретичного світогляду, особливостей її функціонування.

Основні поняття: світогляд, міфологія, релігія, філософія, матеріалізм, ідаелізм, дуалізм, функції філософії.

Вступ

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнюючий характер знання, принциповий людино-центризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибинне і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття.

Сьогодні, перед людиною, що звертається до філософії, відкривається певна парадоксальність того факту, що існують її численні визначення, інколи -дуже відмінні та погано поєднувані між собою, і це при тому, що філософія претендує на повноту охоплення та висвітлення досліджуваних проблем. В цих визначеннях складно зорієнтуватись навіть фахівцям. Отже, спробуємо окреслити причини такого стану речей.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що сучасна філософія переважно обернена до історії філософії: яку б книгу сучасної філософії ви не взяли, провідні питання в ній будуть розглядатись через звернення до відомих постатей в історії філософії. Тому сучасне бачення такого роду питань досить часто постає як діалог із історичними постатями, епохами, ідеями.

По-друге, в наш час ми спостерігаємо своєрідну дифузію філософського мислення: окрім того, що виникають цілі проміжні напрямки думки із назвою "філософія інформаційної діяльності", "філософія менеджменту", використовувати якісь особливі, глибинні та незбагненні знання. Людину, яка тільки-но починає знайомитись із філософією, такого роду вчення можуть серйозно дезорієнтувати, оскільки вони видають себе за справжню, єдино потрібну людині філософію.

По-третє, сучасна філософія у багатьох відношеннях відрізняється від так званої класичної філософії своїм достатньо рішучим відходом від академізму.

Названі причини своєрідного розпорошення сучасної філософії свідчать, по-перше, про її високий авторитет: навряд чи хтось почав би надавати своїм міркуванням статусу такої галузі знання, яка би сприймалась зневажливо. По-друге, це свідчить й про те, що складність багатьох явищ дійсності сьогодні вимагає використання апарату і досягнень саме філософії. По-третє, про те, що філософія перестала бути надбанням суспільної еліти, а все більше і більше інтегрується із життям.