3. Інформація в актах чинного законодавства.

Законодавець широко застосовує поняття “інформація” в нормативних правових актах у різних її видах. Масова інформація – “публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація” (ст. 20 Закону України “Про інформацію”), інформація про особу (персональні дані) - “сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу (ст. 23 Закону України “Про інформацію”), “твори у галузі науки, літератури і мистецтва” (ст. 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права”), конфіденційна інформація – “відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов (ст. 30 Закону України “Про інформацію”), державна таємниця (далі також – секретна інформація) – “вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані Законом державною таємницею і підлягають охороні державою (ст. 1 Закону України “Про державну таємницю”), реклама – “спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку” (ст. 1 Закону України “Про рекламу”).

Поряд з видами інформації, законодавець також виділяє організаційні форми представлення інформації. Документована інформація (документ) – “матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві” (ст. 27 Закону України “Про інформацію”, ст. 1 Закону України “Про обов’язковий примірник документів”); обов’язковий примірник документів – “примірник різних видів тиражованих документів, який передає його виробник на безоплатній або платній основі юридичним особам” (ст. 1 Закону України “Про обов’язковий примірник документів”), база даних - “іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та їх відношень у визначеній предметній області” (ст. 1 Закону України “Про Національну програму інформатизації”), інформаційний ресурс – сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) (ст. 1 Закону України “Про Національну програму інформатизації”); інформаційний продукт (продукція) – документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів; інформаційна послуга – дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами (ст. 1 Закону України “Про Національну програму інформатизації”).

Отже, законодавець в рамках розвитку інформаційного законодавства здійснює на практиці конкретизацію видів і форм представлення інформації і інформаційних об’єктів при регулюванні конкретних інформаційних відносин.

В юридичній літературі також пропонуються декілька класифікацій інформації: за роллю, в якій вона виступає в правовій системі, і за ступенем доступу до неї.

За роллю в правовій системі інформація поділяється на правову і не правову.

Неправова інформація створюється не як результат правової діяльності, але використовується відповідно з приписами правових норм (наприклад, масова інформація).

Правова інформація створюється у результаті правотворчої, правозастосовної та правоохоронної діяльності. У свою чергу вона поділяється на нормативну правову та ненормативну правову інформацію.

Нормативна правова інформація створюється в порядку правотворчої діяльності і міститься в нормативних правових актах.

Ненормативна правова інформація створюється, як правило, у порядку правозастосовної і правоохоронної діяльності.

До ненормативної правової інформації відносяться:

1) загальна інформація про стан законності і правопорядку: заяви, що поступають в прокуратуру, Конституційний Суд, Верховний Суд та ін. про дотримання законності; судова, кримінальна і прокурорська статистика; інформація про дотримання прав і свобод людини; соціологічні дослідження про ефективність законодавчих та інших нормативних правових актів;

2) інформація про цивільно-правові відносини, договірні та інші зобов’язаннях (договори, угоди та інші документи);

3) інформація про адміністративну діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування з виконання нормативних директив;

4) інформація судів і судових органів (судові справи, судові рішення тощо);

5) інформація, пов’язана з розкриттям і розслідуванням злочинів:

- кримінологічна інформація - дані про злочинність і інші правопорушення;

- криміналістична інформація, що використовується при доказуванні факту злочину й ідентифікації особи чи групи осіб, які вчинили злочини;

- судово-експертна інформація, що використовується при проведенні судових експертиз для доказування факту злочину і провини обвинувачуваного;

- оперативно-розшукова інформація, що містить відомості, які відображають хід і результати оперативно-розшукових заходів з встановлення і розшуку осіб, які вчинили карні діяння, а також інші дані і матеріали.

За ступенем доступу інформація розділяється на відкриту і інформацію обмеженого доступу, розповсюдження якої можливо в умовах конфіденціальності чи секретності.

До відкритої інформації відноситься:

• інформація як об’єкт цивільних правовідносин - твори науки і літератури, інші форми, що відображають інформацію (карти, фотографії і т. п.), а також інформація в документах, які закріпляють авторські права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патенти, свідоцтва);

• масова інформація - інформація, що містить повідомлення інформаційного характеру, готується і розповсюджується ЗМІ і (чи) через Інтернет з метою інформування населення, в тому числі реклама діяльності фізичних і юридичних осіб, вироблених продуктів і наданих послугах, що пропонуються споживачам;

- офіційні документи - закони, судові рішення, інші тексти законодавчого, адміністративного і судового характеру, а також їх офіційні переклади. Ця інформація створюється в порядку законотворчої чи іншої правової діяльності;

- обов’язково надана документована інформація – обов’язкові контрольні екземпляри документів, інформація в облікових документах, дані документів, що надаються в органи статистики, податкова, реєстраційна та інша такого типу інформація. Така інформація створюється юридичними і фізичними особами в порядку обліку і звітності і направляється в обов’язковому порядку різним органам і організаціям відповідно до чинного законодавства.

Інформація обмеженого доступу:

- державна таємниця – захищені державою відомості, що створюються в умовах секретності відповідно до законодавства;

- комерційна таємниця (інформація, що складає комерційну таємницю) - науково-технічна, технологічна, комерційна, організаційна чи інша інформація, що використовується в економічній діяльності, включаючи ноу-хау. Режим захисту такої інформації встановлюється законом;

- інформація про громадян (персональні дані) створюється самими громадянами в їх повсякденній діяльності, в тому числі пов’язаної з реалізацією прав і свобод (права на труд, на житло, на відпочинок, медичне обслуговування, соціальне страхування, пенсійне забезпечення, на свободу слова та ін.) і виконанням обов’язків (наприклад, військового обов’язку) і надаються як відомості про себе (персональні дані) різним суб’єктам. Документованою інформацією тут є анкети, історії хвороби, декларації про прибутки, банківські записи і т.п.

Можна говорити і про інші підстави класифікації для досліджень інформації як об’єкта інформаційних правовідносин.