- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Прийняті скорочення
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу ”інформаційне право та правова інформатика”. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст
- •1. Структура та завдання навчальної дисципліни
- •Опис дисципліни "Інформаційне право та правова інформатика"
- •Структура залікового кредиту
- •Програма курсу
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст.
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права.
- •Інформаційні технології як об’єкт інформаційних правовідносин.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси.
- •Тема 5. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство України.
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин.
- •Тема 9. Інформація як інтелектуальна власність. Права людини і захист персональних даних.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація. Державна таємниця.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі Інтернет.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних.
- •Тема 20. Використання експертних систем у галузі права.
- •2. Передумови виникнення та формування інформаційного права
- •3. Предмет і методи інформаційного права
- •4. Система інформаційного права
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права
- •1. Інформаційна сфера. Поняття та структура.
- •2. Документована інформація.
- •3. Інформаційні системи, інформаційні технології.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •Національні інформаційні ресурси складаються з інформаційних ресурсів різної належності та форми власності.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •Тема 5.1. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Становлення інформаційного законодавства України.
- •2. Структура інформаційного законодавства України.
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •3. Джерела інформаційного права.
- •Тема 5. 2. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •В Законі виписані гарантійні зобов’язання, згідно яких:
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин
- •1. Суб’єкти правовідносин в інформаційній сфері.
- •2. Людина як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •3. Держава як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •4. Правовий статус організацій та установ в інформаційній сфері.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин
- •1.Основні інформаційні права та свободи.
- •2. Право на інформацію.
- •3. Електронно-цифровий підпис як інститут інформаційного права.
- •Тема 9. Організаційно-правові аспекти функціонування комп’ютерного програмного забезпечення
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація.
- •1. Поняття, ознаки та структура інформації з обмеженим доступом. Конфіденційна інформація.
- •2. Державна таємниця.
- •3. Інші види таємниці.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації
- •1 .Організація та діяльність засобів масової інформації як предмет правового регулювання.
- •2. Свобода масової інформації та її обмеження.
- •3. Засоби масової інформації як об’єкт права.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах
- •1. Бібліотечна система України.
- •2. Права та обов’язки громадян, підприємств, установ та організацій у питаннях бібліотечного обслуговування.
- •3. Система архівних установ України.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі інтернет
- •1. Право іглобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •1. Право і глобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •Тема 14. Державна політика та державне управління
- •1. Державна політика в інформаційній сфері.
- •2. Державне управління в інформаційній сфері.
- •Тема 15. Основи теорії правової інформатики. Правова інформатика як наука і навчальна дисципліна
- •1. Передумови і методологічне значення використання методів і засобів інформатики в правовій сфері.
- •2. Завдання та функція правової інформатики як науки, її місце в системі наукових знань.
- •3. Основні поняття правової інформатики.
- •4. Правова інформатика як навчальна дисципліна.
- •Тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики
- •2. Інформаційно-правове поле.
- •3. Соціально-правова інформація в структурі правового регулювання.
- •4. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління
- •Тема 17. Інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної
- •1. Становлення системної інформатизації в правовій сфері.
- •2. Нова технологія законотворення.
- •3. Деякі проблеми та перспективи системної інформатизації правової сфери.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері
- •1. Поняття та сутність моделювання. Функції і види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •1. Поняття і сутність моделювання. Функції та види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних
- •1. Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •1 Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •1. Таблиці.
- •2. Запити.
- •3. Форми.
- •4. Звіти.
- •5. Сторінки.
- •6. Макроси і модулі.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •Тема 20. Використання експертних систем
- •1. Експертні системи як особливий вид автоматизованих систем.
- •2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Розділ 10. Експертні системи та системи підтримки прийняття управлінських рішень.
- •10.1. Експертні системи як вид систем штучного інтелекту.
- •10.2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Рис 9. Узагальнена схема типової експертної системи
3. Електронно-цифровий підпис як інститут інформаційного права.
Під час реалізації права на інформацію важливим питанням є забезпечення достовірності інформації. Особливо гостро це питання постало в нашій державі у зв’язку з процесом автоматизації документообігу, створенням та використанням електронного документа. Електронні документи потребують специфічних засобів і методів захисту від пошкодження, копіювання, модифікації, підробки. Одним з найпоширеніших у світі засобів підтвердження оригінальності електронного документу є електронний цифровий підпис.
22 травня 2003 року в Україні вступив в силу Закон “Про електронно-цифровий підпис”. Цей Закон визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при його використанні.
Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час використання інших видів електронного підпису, в тому числі переведеного у цифрову форму зображення власноручного підпису.
Згідно із ст. 1 Закону:
1) електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;
2) електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;
3) засіб електронного цифрового підпису - програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису;
4) особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу;
5) відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису;
6) засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа;
7) сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача;
8) посилений сертифікат відкритого ключа (далі - посилений сертифікат ключа) - сертифікат ключа, який відповідає вимогам цього Закону, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом;
9) акредитація - процедура документального засвідчення компетентності центра сертифікації ключів здійснювати діяльність, пов'язану з обслуговуванням посилених сертифікатів ключів;
10) компрометація особистого ключа - будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа;
11) блокування сертифіката ключа - тимчасове зупинення чинності сертифіката ключа;
12) підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа;
13) послуги електронного цифрового підпису - надання у користування засобів електронного цифрового підпису, допомога при генерації відкритих та особистих ключів, обслуговування сертифікатів ключів (формування, розповсюдження, скасування, зберігання, блокування та поновлення), надання інформації щодо чинних, скасованих і блокованих сертифікатів ключів, послуги фіксування часу, консультації та інші послуги, визначені Законом;
14) надійний засіб електронного цифрового підпису - засіб електронного цифрового підпису, що має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Згідно ст. 2 Закону суб’єктами правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису є:
- підписувач;
- користувач;
- центр сертифікації ключів;
- акредитований центр сертифікації ключів;
- центральний засвідчувальний орган;
- засвідчувальний центр органу виконавчої влади або іншого державного органу (далі - засвідчувальний центр);
- контролюючий орган.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
- електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;
- під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;
- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа (ст. 3 Закону).
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Нотаріальні дії із засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом (ст. 4 Закону).