- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Прийняті скорочення
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу ”інформаційне право та правова інформатика”. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст
- •1. Структура та завдання навчальної дисципліни
- •Опис дисципліни "Інформаційне право та правова інформатика"
- •Структура залікового кредиту
- •Програма курсу
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст.
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права.
- •Інформаційні технології як об’єкт інформаційних правовідносин.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси.
- •Тема 5. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство України.
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин.
- •Тема 9. Інформація як інтелектуальна власність. Права людини і захист персональних даних.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація. Державна таємниця.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі Інтернет.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних.
- •Тема 20. Використання експертних систем у галузі права.
- •2. Передумови виникнення та формування інформаційного права
- •3. Предмет і методи інформаційного права
- •4. Система інформаційного права
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права
- •1. Інформаційна сфера. Поняття та структура.
- •2. Документована інформація.
- •3. Інформаційні системи, інформаційні технології.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •Національні інформаційні ресурси складаються з інформаційних ресурсів різної належності та форми власності.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •Тема 5.1. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Становлення інформаційного законодавства України.
- •2. Структура інформаційного законодавства України.
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •3. Джерела інформаційного права.
- •Тема 5. 2. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •В Законі виписані гарантійні зобов’язання, згідно яких:
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин
- •1. Суб’єкти правовідносин в інформаційній сфері.
- •2. Людина як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •3. Держава як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •4. Правовий статус організацій та установ в інформаційній сфері.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин
- •1.Основні інформаційні права та свободи.
- •2. Право на інформацію.
- •3. Електронно-цифровий підпис як інститут інформаційного права.
- •Тема 9. Організаційно-правові аспекти функціонування комп’ютерного програмного забезпечення
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація.
- •1. Поняття, ознаки та структура інформації з обмеженим доступом. Конфіденційна інформація.
- •2. Державна таємниця.
- •3. Інші види таємниці.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації
- •1 .Організація та діяльність засобів масової інформації як предмет правового регулювання.
- •2. Свобода масової інформації та її обмеження.
- •3. Засоби масової інформації як об’єкт права.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах
- •1. Бібліотечна система України.
- •2. Права та обов’язки громадян, підприємств, установ та організацій у питаннях бібліотечного обслуговування.
- •3. Система архівних установ України.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі інтернет
- •1. Право іглобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •1. Право і глобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •Тема 14. Державна політика та державне управління
- •1. Державна політика в інформаційній сфері.
- •2. Державне управління в інформаційній сфері.
- •Тема 15. Основи теорії правової інформатики. Правова інформатика як наука і навчальна дисципліна
- •1. Передумови і методологічне значення використання методів і засобів інформатики в правовій сфері.
- •2. Завдання та функція правової інформатики як науки, її місце в системі наукових знань.
- •3. Основні поняття правової інформатики.
- •4. Правова інформатика як навчальна дисципліна.
- •Тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики
- •2. Інформаційно-правове поле.
- •3. Соціально-правова інформація в структурі правового регулювання.
- •4. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління
- •Тема 17. Інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної
- •1. Становлення системної інформатизації в правовій сфері.
- •2. Нова технологія законотворення.
- •3. Деякі проблеми та перспективи системної інформатизації правової сфери.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері
- •1. Поняття та сутність моделювання. Функції і види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •1. Поняття і сутність моделювання. Функції та види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних
- •1. Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •1 Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •1. Таблиці.
- •2. Запити.
- •3. Форми.
- •4. Звіти.
- •5. Сторінки.
- •6. Макроси і модулі.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •Тема 20. Використання експертних систем
- •1. Експертні системи як особливий вид автоматизованих систем.
- •2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Розділ 10. Експертні системи та системи підтримки прийняття управлінських рішень.
- •10.1. Експертні системи як вид систем штучного інтелекту.
- •10.2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Рис 9. Узагальнена схема типової експертної системи
2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
В органах виконавчої влади за рішенням їх керівників визначається у межах загальної чисельності працівників підрозділ (далі - підрозділ інформаційних технологій), відповідальний за дотримання вимог законодавства з питань правової охорони комп'ютерних програм під час їх придбання, встановлення, використання, обліку та інвентаризації (Постанова Кабінету Міністрів від 10 вересня 2003 р. № 1433 про затвердження порядку використання програм в органах виконавчої влади).
Вимоги до комп'ютерних програм, що використовуються в органах виконавчої влади, визначаються, виходячи з необхідності забезпечення виконання покладених на ці органи завдань та з урахуванням технічних параметрів наявних комп'ютерів, навичок роботи працівників з такими програмами та можливих витрат у разі переходу на інші комп'ютерні програми аналогічного призначення. Додатково можуть висуватися вимоги до забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, або інформації, необхідність охорони якої визначено законодавством, а також відповідності комп'ютерних програм державним стандартам чи галузевим нормам.
Потреба органів виконавчої влади в комп'ютерних програмах визначається, виходячи з необхідності забезпечення виконання існуючих і нових завдань, покладених на ці органи, створення або модернізації інформаційних чи телекомунікаційних систем, заміни старих версій програм або компонентів комп'ютерів та/або їх периферійного обладнання, а також у разі висунення додаткових вимог до комп'ютерних програм, що вже використовуються.
Придбання органами виконавчої влади комп'ютерних програм здійснюється з урахуванням потреби. При цьому придбаваються виключно ліцензійні примірники таких програм або примірники програм вільного використання, які повинні бути забезпечені документацією, що підтверджує правомірність їх використання згідно з ліцензією або належність до комп'ютерних програм вільного використання.
Ліцензія на використання комп'ютерної програми (далі - ліцензія) - письмове повноваження на використання комп'ютерної програми певним способом і за певних умов, надане особою, що має виключне право видавати відповідний дозвіл (англійське слово „license” походить від латинського "licenеntia" - свобода, право, дозвіл).
Під ліцензією розуміють дозвіл на використання інформації (інформаційного продукту) у визначених межах.
Обмін інформацією здійснюється на підставі ліцензійної угоди, договору, який санкціоновано державою, відповідно з яким одна особа - ліцензіар передає іншій особі - ліцензіату право на використання інформаційного продукту з урахуванням обумовлених в ньому обмежень та за обумовлену винагороду.).
Ліцензійні примірники комп'ютерної програми - примірники комп'ютерної програми, які розповсюджуються і використовуються в обсягах і у спосіб, визначені у ліцензії).
У разі організації тендерів на закупівлю комп'ютерних програм органи виконавчої влади:
віддають перевагу за інших однакових об'єктивних технічних та якісних характеристик локалізованим версіям комп'ютерних програм;
ураховують наявність у розповсюджувачів комп'ютерних програм статусу офіційного партнера (дистриб'ютора, постачальника) та можливість здійснення виробниками або розповсюджувачами офіційного супроводження (консультаційного, сервісного та технічного обслуговування) цих програм.
Підрозділ інформаційних технологій: складає інвентарний список комп'ютерних програм; оформляє на кожен комп'ютер у тижневий строк після введення його в експлуатацію картку обліку (в електронній або паперовій формі) встановлених програм, яка зберігається у підрозділі протягом усього строку експлуатації комп'ютера. Картка повинна містити відомості про працівника, за яким закріплено комп'ютер, назву, вид, версію кожної встановленої програми, дату її придбання та встановлення, найменування виробника чи розповсюджувача примірників цієї програми, а за необхідності - реквізити ліцензії.
Установлення комп'ютерних програм чи їх переустановлення здійснюється за погодженням з працівником підрозділу інформаційних технологій.
Керівник підрозділу інформаційних технологій: подає керівникові органу виконавчої влади пропозиції про необхідність придбання нових комп'ютерних програм (чи комп'ютерів з попередньо встановленими програмами).
Підрозділ інформаційних технологій:
забезпечує отримання необхідних комп'ютерних програм, що розповсюджуються на безоплатній основі, та проведення їх інвентаризації;
організовує роботу із створення архівів комп'ютерних програм та збереження супровідної документації;
організовує проведення планових та позапланових перевірок дотримання вимог законодавства;
перевіряє у разі потреби наявність та справжність ліцензії;
організовує подання методичної допомоги працівникам з питань правової охорони комп'ютерних програм;
здійснює заходи з метою запобігання неправомірному використанню комп'ютерних програм.
Працівники органів виконавчої влади, що використовують у своїй діяльності комп'ютерні програми, зобов'язані дотримуватися законодавства з питань правової охорони комп'ютерних програм та виконувати умови їх використання.
При цьому зазначені працівники не мають право:
установлювати комп'ютерні програми та використовувати їх без дозволу працівника підрозділу інформаційних технологій;
відтворювати і розповсюджувати комп'ютерні програми та надавати доступ до них третім особам без дозволу особи, що має виключне право видавати дозвіл на використання комп'ютерних програм;
використовувати на робочому місці комп'ютерні програми, не зазначені в картці обліку.
Види незаконного використання програмного забезпечення, які можуть бути кваліфіковані як порушення авторського права:
продаж комп'ютерної техніки разом з незаконно встановленим програмним забезпеченням;
тиражування і розповсюдження примірників програмного забезпечення на носіях інформації без дозволу власника авторських прав;
незаконне розповсюдження програмного забезпечення через телекомунікаційні мережі (Інтернет, електронна пошта тощо);
незаконне використання програмного забезпечення користувачем.
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що система і структура сучасного правового регулювання використання комп’ютерного програмного забезпечення потребує певного вдосконалення механізму державного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності, одним з аспектів якого є забезпечення пріоритету закону.