Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
информац.doc
Скачиваний:
483
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.87 Mб
Скачать

4. Правова інформатика як навчальна дисципліна.

Спроби залучення юристів, як вчених, так і практиків до процесу пізнання в галузі досягнень наук кібернетичного циклу почались ще в кінці 60-х років ХХ ст. Так, як факультативні були впроваджені дисципліни ”Використання кібернетики в праві” (Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, 1968 р.), ”Основи правової кібернетики” (Тартуський державний університет, 1968 р.), ”Деякі проблеми правової кібернетики” (Московський державний університет 1969 р.).

У відомчій системі освіти правоохоронних органів ці процеси почалися лише у 1987 р. з появою перших персональних комп’ютерів. Так, у Київській вищій школі МВС СРСР (нині – Київський національний університет внутрішніх справ) було впроваджено навчальний курс ”Основи використання інформатики та обчислювальної техніки в ОВС”.

З 1996 р. на слідчо-криміналістичному факультеті Національної академії внутрішніх справ України у навчальний процес було впроваджено спеціалізовану дисципліну ”Криміналістична інформатика”, яка сьогодні викладається у всіх Навчально-наукових інститутах університету.

А з 2003-2004 навчального року в навчальний процес юридичного факультету було впроваджено дисципліну ”Інформаційне право та правова інформатика”.

Правова інформатика у Київському національному університеті внутрішніх справ сьогодні викладається в рамках загальної навчальної дисципліни «Інформаціне право та правова інформатика» у вигляді двох змістовних модулів (IV та V), які обۥєднують 6 тем, а саме:

- тема 15. Основи теорії правової інформатики. Правова інформатика як наука і навчальна дисципліна;

- тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики;

- тема 17. Інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності;

- тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері;

- тема 19. Інформаційні бази та банки даних;

- тема 20. Використання експертних систем у галузі права.

Загальний обсяг (з викладачем) цих двох змістовних модулів складає 36 годин, з яких 12 годин – лекції, 8 годин – семінарські заняття та 16 годин – практичні заняття.

Крім того, у робочому навчальному плані передбачено самостійну роботу студентів під керівництвом викладача та їх індивідуальну роботу.

Тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики

ПЛАН

1. Поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу.

2. Інформаційно-правове поле.

3. Соціально-правова інформація в структурі правового регулювання.

4. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України ”Про державну таємницю” в ред. від 21.09.99 // Голос України.- 1999. - 26 жовт.

2. Мастяниця Й.У., Соснін О.В. Шиманський Л.Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління / За заг. ред. О.В. Сосніна. - К.: НІСД, 2002.

3. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи. - К.: Оріяни, 2002.

1. Поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу.

Науково-технічний прогрес надав нові ознаки і характеристики інформації та сфері її обігу. Інформаційні ресурси перетворилися на стратегічний ресурс життєдіяльності й розвитку біологічних, інженерно-технічних та соціальних систем. Соціально-економічні чинники перетворили інформацію, інформаційні ресурси, засоби їх обробки і поширення на об’єкт виробництва, ринку, конкуренції.

Інформаційна сфера стала однією з самих гарячих сфер світового і суспільного життя, що зумовлено її взаємодією з усіма сферами сучасного соціуму, зростаючою значущістю інформаційної складової у житті й діяльності особи, суспільних організацій та держави. Все це дало підставу для виділення предмета і відносин, пов’язаних з інформацією та інформаційною діяльністю, в окрему самостійну галузь правового регулювання.

Базовим поняттям правової інформатики виступає поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу. Розкриття цього поняття потребує нового розуміння як процесу пізнання, так і інформаційного процесу.

Нове розуміння процесу пізнання полягає у визнанні домінуючої ролі юридично значимої інформації у виробленні правового знання (індивідуального чи колективного). Визначальну роль інтелектуальної комунікації в розумовому процесі і виробленні конструктивних знань у філософії зводиться до відомого циклу ”від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики”. Такий цикл раніше трактувався поза соціально-комунікативного процесу, тобто отримання і використання індивідом готових знань у вигляді семантичної інформації.

Отже, розуміння інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності і його ролі в соціальній динаміці і розвитку як основи правового інтелекту, який є одною з основних частин соціального інтелекту, пов’язано з розумінням інформаційної природи юридичного (правового) знання (індивідуального і колективного).

Правовий інформаційний ресурс сьогодні стає основою нового соціально-правового мислення. Тому тут є дуже важливим правильне розуміння поняття інформації. Треба відійти від утилітарного трактування інформації як просто даних, відомостей, повідомлень. Слід відрізняти нові (корисні) правові відомості і дані від неінформативних (некорисних, а іноді – шкідливих). Важливим стає також поняття дезінформації.

Ще одною фундаментальною категорією правової інформатиці виступає правова ентропія – поняття, яке дзеркально відображає категорію інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності.

В правовій інформатиці ентропія – це не просто міра невизначеності випадкової величини, а рівень недостатнього використання інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності в системах соціально-правової природи.

Правова ентропія – це міра відхилення правової системи від певного еталонного стану.

Інформаційні ресурси в правовій сфері є принципово відкритими. Виключення складають інформаційні ресурси, віднесені відповідно з чинним законодавством до категорій обмеженого доступу. Порядок доступу до відкритих інформаційних ресурсів визначається утримувачем банку даних. Державні органи, відповідальні за формування і використання правової інформації, забезпечують умови для оперативного і повного її надання користувачам.

Інформатизація правової сфери має забезпечити упорядкування і систематизацію інформаційно-правових ресурсів в правотворчій і правозастосовній діяльності, що можливо лише за умови активної участі державних структур у процесах формування банків правової інформації.