- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Прийняті скорочення
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу ”інформаційне право та правова інформатика”. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст
- •1. Структура та завдання навчальної дисципліни
- •Опис дисципліни "Інформаційне право та правова інформатика"
- •Структура залікового кредиту
- •Програма курсу
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст.
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права.
- •Інформаційні технології як об’єкт інформаційних правовідносин.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси.
- •Тема 5. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство України.
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин.
- •Тема 9. Інформація як інтелектуальна власність. Права людини і захист персональних даних.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація. Державна таємниця.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі Інтернет.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних.
- •Тема 20. Використання експертних систем у галузі права.
- •2. Передумови виникнення та формування інформаційного права
- •3. Предмет і методи інформаційного права
- •4. Система інформаційного права
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права
- •1. Інформаційна сфера. Поняття та структура.
- •2. Документована інформація.
- •3. Інформаційні системи, інформаційні технології.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •Національні інформаційні ресурси складаються з інформаційних ресурсів різної належності та форми власності.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •Тема 5.1. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Становлення інформаційного законодавства України.
- •2. Структура інформаційного законодавства України.
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •3. Джерела інформаційного права.
- •Тема 5. 2. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •В Законі виписані гарантійні зобов’язання, згідно яких:
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин
- •1. Суб’єкти правовідносин в інформаційній сфері.
- •2. Людина як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •3. Держава як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •4. Правовий статус організацій та установ в інформаційній сфері.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин
- •1.Основні інформаційні права та свободи.
- •2. Право на інформацію.
- •3. Електронно-цифровий підпис як інститут інформаційного права.
- •Тема 9. Організаційно-правові аспекти функціонування комп’ютерного програмного забезпечення
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація.
- •1. Поняття, ознаки та структура інформації з обмеженим доступом. Конфіденційна інформація.
- •2. Державна таємниця.
- •3. Інші види таємниці.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації
- •1 .Організація та діяльність засобів масової інформації як предмет правового регулювання.
- •2. Свобода масової інформації та її обмеження.
- •3. Засоби масової інформації як об’єкт права.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах
- •1. Бібліотечна система України.
- •2. Права та обов’язки громадян, підприємств, установ та організацій у питаннях бібліотечного обслуговування.
- •3. Система архівних установ України.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі інтернет
- •1. Право іглобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •1. Право і глобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •Тема 14. Державна політика та державне управління
- •1. Державна політика в інформаційній сфері.
- •2. Державне управління в інформаційній сфері.
- •Тема 15. Основи теорії правової інформатики. Правова інформатика як наука і навчальна дисципліна
- •1. Передумови і методологічне значення використання методів і засобів інформатики в правовій сфері.
- •2. Завдання та функція правової інформатики як науки, її місце в системі наукових знань.
- •3. Основні поняття правової інформатики.
- •4. Правова інформатика як навчальна дисципліна.
- •Тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики
- •2. Інформаційно-правове поле.
- •3. Соціально-правова інформація в структурі правового регулювання.
- •4. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління
- •Тема 17. Інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної
- •1. Становлення системної інформатизації в правовій сфері.
- •2. Нова технологія законотворення.
- •3. Деякі проблеми та перспективи системної інформатизації правової сфери.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері
- •1. Поняття та сутність моделювання. Функції і види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •1. Поняття і сутність моделювання. Функції та види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних
- •1. Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •1 Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •1. Таблиці.
- •2. Запити.
- •3. Форми.
- •4. Звіти.
- •5. Сторінки.
- •6. Макроси і модулі.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •Тема 20. Використання експертних систем
- •1. Експертні системи як особливий вид автоматизованих систем.
- •2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Розділ 10. Експертні системи та системи підтримки прийняття управлінських рішень.
- •10.1. Експертні системи як вид систем штучного інтелекту.
- •10.2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Рис 9. Узагальнена схема типової експертної системи
4. Правова інформатика як навчальна дисципліна.
Спроби залучення юристів, як вчених, так і практиків до процесу пізнання в галузі досягнень наук кібернетичного циклу почались ще в кінці 60-х років ХХ ст. Так, як факультативні були впроваджені дисципліни ”Використання кібернетики в праві” (Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, 1968 р.), ”Основи правової кібернетики” (Тартуський державний університет, 1968 р.), ”Деякі проблеми правової кібернетики” (Московський державний університет 1969 р.).
У відомчій системі освіти правоохоронних органів ці процеси почалися лише у 1987 р. з появою перших персональних комп’ютерів. Так, у Київській вищій школі МВС СРСР (нині – Київський національний університет внутрішніх справ) було впроваджено навчальний курс ”Основи використання інформатики та обчислювальної техніки в ОВС”.
З 1996 р. на слідчо-криміналістичному факультеті Національної академії внутрішніх справ України у навчальний процес було впроваджено спеціалізовану дисципліну ”Криміналістична інформатика”, яка сьогодні викладається у всіх Навчально-наукових інститутах університету.
А з 2003-2004 навчального року в навчальний процес юридичного факультету було впроваджено дисципліну ”Інформаційне право та правова інформатика”.
Правова інформатика у Київському національному університеті внутрішніх справ сьогодні викладається в рамках загальної навчальної дисципліни «Інформаціне право та правова інформатика» у вигляді двох змістовних модулів (IV та V), які обۥєднують 6 тем, а саме:
- тема 15. Основи теорії правової інформатики. Правова інформатика як наука і навчальна дисципліна;
- тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики;
- тема 17. Інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності;
- тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері;
- тема 19. Інформаційні бази та банки даних;
- тема 20. Використання експертних систем у галузі права.
Загальний обсяг (з викладачем) цих двох змістовних модулів складає 36 годин, з яких 12 годин – лекції, 8 годин – семінарські заняття та 16 годин – практичні заняття.
Крім того, у робочому навчальному плані передбачено самостійну роботу студентів під керівництвом викладача та їх індивідуальну роботу.
Тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики
ПЛАН
1. Поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу.
2. Інформаційно-правове поле.
3. Соціально-правова інформація в структурі правового регулювання.
4. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України ”Про державну таємницю” в ред. від 21.09.99 // Голос України.- 1999. - 26 жовт.
2. Мастяниця Й.У., Соснін О.В. Шиманський Л.Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління / За заг. ред. О.В. Сосніна. - К.: НІСД, 2002.
3. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи. - К.: Оріяни, 2002.
1. Поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу.
Науково-технічний прогрес надав нові ознаки і характеристики інформації та сфері її обігу. Інформаційні ресурси перетворилися на стратегічний ресурс життєдіяльності й розвитку біологічних, інженерно-технічних та соціальних систем. Соціально-економічні чинники перетворили інформацію, інформаційні ресурси, засоби їх обробки і поширення на об’єкт виробництва, ринку, конкуренції.
Інформаційна сфера стала однією з самих гарячих сфер світового і суспільного життя, що зумовлено її взаємодією з усіма сферами сучасного соціуму, зростаючою значущістю інформаційної складової у житті й діяльності особи, суспільних організацій та держави. Все це дало підставу для виділення предмета і відносин, пов’язаних з інформацією та інформаційною діяльністю, в окрему самостійну галузь правового регулювання.
Базовим поняттям правової інформатики виступає поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу. Розкриття цього поняття потребує нового розуміння як процесу пізнання, так і інформаційного процесу.
Нове розуміння процесу пізнання полягає у визнанні домінуючої ролі юридично значимої інформації у виробленні правового знання (індивідуального чи колективного). Визначальну роль інтелектуальної комунікації в розумовому процесі і виробленні конструктивних знань у філософії зводиться до відомого циклу ”від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики”. Такий цикл раніше трактувався поза соціально-комунікативного процесу, тобто отримання і використання індивідом готових знань у вигляді семантичної інформації.
Отже, розуміння інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності і його ролі в соціальній динаміці і розвитку як основи правового інтелекту, який є одною з основних частин соціального інтелекту, пов’язано з розумінням інформаційної природи юридичного (правового) знання (індивідуального і колективного).
Правовий інформаційний ресурс сьогодні стає основою нового соціально-правового мислення. Тому тут є дуже важливим правильне розуміння поняття інформації. Треба відійти від утилітарного трактування інформації як просто даних, відомостей, повідомлень. Слід відрізняти нові (корисні) правові відомості і дані від неінформативних (некорисних, а іноді – шкідливих). Важливим стає також поняття дезінформації.
Ще одною фундаментальною категорією правової інформатиці виступає правова ентропія – поняття, яке дзеркально відображає категорію інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності.
В правовій інформатиці ентропія – це не просто міра невизначеності випадкової величини, а рівень недостатнього використання інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності в системах соціально-правової природи.
Правова ентропія – це міра відхилення правової системи від певного еталонного стану.
Інформаційні ресурси в правовій сфері є принципово відкритими. Виключення складають інформаційні ресурси, віднесені відповідно з чинним законодавством до категорій обмеженого доступу. Порядок доступу до відкритих інформаційних ресурсів визначається утримувачем банку даних. Державні органи, відповідальні за формування і використання правової інформації, забезпечують умови для оперативного і повного її надання користувачам.
Інформатизація правової сфери має забезпечити упорядкування і систематизацію інформаційно-правових ресурсів в правотворчій і правозастосовній діяльності, що можливо лише за умови активної участі державних структур у процесах формування банків правової інформації.