Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
информац.doc
Скачиваний:
483
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.87 Mб
Скачать

Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері.

Поняття та сутність моделювання.

Класифікація і функції моделей.

Моделювання у правоохоронній сфері.

Вирішення службових та управлінських завдань за допомогою комп’ютерних моделей.

Тема 19. Інформаційні бази та банки даних.

Поняття інформаційні системи.

Бази та банки даних.

Системи управління базами даних (СУБД).

Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.

Тема 20. Використання експертних систем у галузі права.

Експертні системи та системи підтримки прийняття управлінських рішень.

Експертні системи як вид систем штучного інтелекту.

Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.

Проблеми та практика використання експертних систем у правовій діяльності.

2. Передумови виникнення та формування інформаційного права

Підставами для виникнення будь-яких галузей права є існування об’єктів щодо яких формуються визначені відношення, реалізується суспільно-значуща діяльність. Там, де необхідні державні гарантії виконання певного порядку, діють правові норми, які регулюють поведінку і стосунки осіб, організацій. Розвиток цивілізацій, зміна укладів породжує різні форми діяльності у суспільстві, обумовлює його розвиток чи відмирання. Право завжди йшло за цим процесом і акцентувало свою увагу на відповідних будь-якому етапу розвитку суспільства взаємовідносинах людей.

Так, проблеми захисту життя людей були передумовою для створення кримінального права. Проблеми захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб створили цивільне право. Розвиток виробничих інтересів визначив появу трудового права тощо. Сьогодні діяльність людства, яка пов’язана з інформацією, набула такий вплив на суспільні відносини, який дає право виділити її в ряд самостійних предметів правових відносин.

Однак, це не єдина причина для правового втручання у сферу інформаційної діяльності. Є й інші підстави: перетворення інформації у ресурс життєдіяльності та розвитку суспільства; перетворення цього ресурсу у товар; складна сутність інформації, яка об’єднує нематеріальну природу виникнення (як результат інтелектуальної праці) і особливу форму використання в соціально-економічній сфері – інформаційний продукт; властивість інформації як інтелектуального продукту значно впливати на свідомість людства, що породжує проблему інформаційної безпеки суспільства.

Формування інформаційного суспільства викликало потребу формування нової галузі законодавства – інформаційного права.

Передумовами правового втручання в сферу інформатизації стали:

– науково-технічні досягнення в сфері інформатизації суспільства;

– розуміння інформації як ресурсу життєдіяльності і розвитку людства;

– перетворення інформації в товар;

– складна сутність інформації, яка об’єднує нематеріальну природу виникнення і особливу форму використання в соціально-економічній сфері;

– властивість інформації як інтелектуального продукту.

Процес правового регулювання відносин, пов’язаних з інформатизацією суспільства, поділяється на три головні частини:

1) етап визначення та регламентації суспільних відносин, коли на їх основі виникають права та обов’язки у конкретних суб’єктів;

2) етап реалізації суб’єктивних юридичних прав та обов’язків, коли приписи юридичних норм стосуються конкретних відносин;

3) етап контролю та координації здійснення суспільних відносин.

Цим етапам відповідають такі елементи правового регулювання, як юридичні норми, які регулюють відповідні правовідносини, акти реалізації суб’єктивних юридичних прав та обов’язків, інші юридичні норми, які формують правосвідомість та правову культуру.

Існуюче сьогодні інформаційне законодавство стало основою для створення такого інституту права, як інформаційне право.

Інформаційне право розглядається у таких аспектах:

1) як правові норми, що регулюють сферу суспільних відносин щодо інформації, у тому числі – в умовах інформатизації;

2) як множина норм, що регулюють права і обов’язки суб’єктів інформаційних відносин;

3) як наукова міжгалузева дисципліна;

4) як навчальна дисципліна.