НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНАЛІСТИКИ

Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Криміналістика» для студентів 4 курсу нніпп навс

Київ-2012

Укладачі: доцент кафедри кримінального права та криміналістики ННІПП НАВС Прокопенко Г.І.

Рецензенти: доктор юридичних наук, професор Лук’янчиков Є.Д.; професор кафедри, кандидат юридичних наук, доцент Тимошенко П.Ю., кандидат юридичних наук, доцент Семенов В.В.

Загальна редакція: доктор юридичних наук, доцент Горбачевський В.Я.

Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Криміналістика» розглянуто та схвалено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП КНУВС, протокол № 15 від 30 серпня 2012 р.

ЗМІСТ

ОПИС ТА ЗАГАЛЬНЫ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЦИПЛЫНИ ДИСЦИПЛІНИ…..…4

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ......................................................................8

СТРУКТУРА ЗАЛЫКОВОГО КРЕДИТУ…………………………………………9

Плани семінарських та практичних занять…………………..…..11

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................37

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ.................................54

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

(щодо підготовки, написання та захисту курсових робіт)……………………....59

ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ……………………………………………….62

1.Опис дисципліни

Курс	Характеристика дисципліни
Кількість залікових кредитів, Відповідних ECTS: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: за розкладом занять	Рік підготовки: 2011 Семестр: 7 Всього з викладачем: 54 Лекції: 16 Семінарські заняття: 12 Практичні заняття: 20 Самостійна робота: 48 Індивідуальна робота: 6 Вид контролю: екзамен

Загальні положення дисципліни

Друга частина криміналістики включає вивчення двох її розділів: криміналістичної тактики та методики розслідування злочинів. До них входять аспекти організації та проведення розслідування кримінальних справ, використання засобів пошуку та дослідження інформації про злочин, формування системи доказування та надаються рекомендації щодо розслідування конкретних видів злочинів. Головна мета зазначених розділів криміналістики: надати особам, що проводять розслідування кримінальних справ рекомендації, як правильно діяти під час розслідування, які засоби застосовувати в певних ситуаціях для того, щоб досягти головної мети – встановити істину та особу, яка вчинила злочин.

Мета вивчення цієї частини криміналістики – надати студентам теоретичні знання та практичні навички з питань організації та проведення розслідування кримінальних справ, вивчити засоби та методи, які використовуються в процесі розслідування та особливості його проведення по конкретних видах злочинів.

Для досягнення зазначеної мети студентам запропонований комплекс занять, який складається із лекційних, семінарських, практичних і індивідуальних занять, самостійної підготовки, підготовки курсової роботи та складання іспиту з усього курсу криміналістики.

Для цілеспрямованої участі у навчальному процесі студенти повинні регулярно самостійно готуватися до аудиторних занять з криміналістики і добре уявляти собі основні види навчальних занять з цієї спеціальної дисципліни.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошиті з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово або вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти невірно значення слова або виразу і, як правило, всього тексту. Тут варто скористатися словниками, довідником криміналіста чи іншими джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати й інші джерела, у тому числі статті, що публікуються у сучасних юридичних виданнях.

Насамперед, глибокому вивченню концептуальних і найбільш важливих тем курсу криміналістики сприяють семінарські заняття. Семінар - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари повинні сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до криміналістичних досліджень, формуванню умінь і навичок публічного виступу та участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, що є дуже важливим у роботі працівників правоохоронної діяльності.

Основою ефективного розгляду положень криміналістики на семінарських заняттях є належна підготовка студентів до семінарів із відповідних тем курсу, яка полягає у засвоєнні лекційного матеріалу та самостійній роботі студентів по конспектуванню рекомендованих нормативних актів, навчально-методичної та наукової літератури з криміналістики. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Під час семінарських занять кожен студент має бути готовим викласти свої міркування з обговорюваних питань і аргументовано відстоювати свою позицію. При цьому кафедра заохочує нестандартні виступи, які містять аналіз вимог чинного законодавства, науково-методичної літератури, розумну критику, вміння поєднувати теоретичний матеріал з практичною діяльністю правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватися в різних формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів, «бліц» опитування шляхом письмового тестування, використання комп'ютерної техніки і т. ін.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, мають бути присвячені складним питанням, які не висвітлюються в навчально-методичній літературі та потребують опанування певних джерел: наукових статей або монографій. Об'єм реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються, обговорюються та обов'язково оцінюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання студентської наукової роботи.

Більшість занять з криміналістики – практичні, котрі мають на меті поглиблення й закріплення теоретичних знань, одержаних студентами на лекціях і за підсумками самостійної роботи. Під час їх проведення студенти навчальної групи поділяються на дві підгрупи (відповідно і викладання здійснюється двома викладачами), що більш ефективно сприяє набуттю практичних умінь і навичок роботи з техніко-криміналістичними засобами, відпрацюванню тактичних прийомів проведення та фіксації окремих слідчих дій, ознайомленню з методичними рекомендаціями щодо планування й організації розслідування злочинів.

До практичних занять студенти зобов'язані ретельно готуватися, добросовісно й акуратно відпрацьовувати відповідні контрольні питання і виконувати підготовчі дії, передбачені планами семінарських і практичних занять стосовно окремих тем (наприклад, схематично замалювати типи папілярних візерунків пальців рук у робочому зошиті, скласти письмовий план слідчої дії та ін.). Для виконання завдань на практичних заняттях кожний студент повинен мати зошит, у якому проводяться необхідні записи, замальовки, схеми і т. ін.

Готуючись до занять, студенти можуть користуватися допомогою чергового викладача-консультанта, а також техніко-криміналістичними засобами, зосередженими на кафедрі.

Практичні заняття з криміналістики проводяться на основі раціонального поєднання активних форм і методів навчання з урахуванням майбутньої практичної діяльності студентів. Зміст практичного заняття включає короткочасне опитування студентів з контрольних питань теми, що вивчається, та самостійне, під керівництвом викладача, виконання ними практичного завдання згідно запропонованої фабули кримінальної справи.

Засоби поточного, модульного та підсумкового контролю знань, умінь та навичок

Контроль навчальної роботи студентів денної форми навчання у міжсесійний період здійснюється в перебігу аудиторних занять, що проводяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань, передбачених чинною програмою з криміналістики. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, контроль навчальної роботи студентів може бути поточним, модульним і підсумковим.

Поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп'ютерної техніки.

Модульний контроль - здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання практикумів з криміналістики (лабораторних робіт) з окремих тем курсу та співбесіди викладача зі студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення відстаючих і надання їм допомоги у вивченні програмного матеріалу, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами(відмінниками).

Підсумковий контроль - здійснюється за результатами вивчення курсу у формі підсумкового заліку чи іспиту під час екзаменаційної сесії. З професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі екзаменаційних білетів, затверджених у встановленому порядку.

Студент вважається допущеним до іспиту чи заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом і програмою з криміналістики, включаючи підготовку практикумів(лабораторних робіт). Невиконання хоча б однієї з робіт, передбачених навчальною програмою курсу, тягне за собою недопуск студента до складання екзамену(заліку) з криміналістики.

Перелік питань, які виносяться на екзамен(залік) з криміналістики, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у позааудиторний час. При цьому кожний екзаменаційний білет містить в собі два теоретичних питання і одне практичне завдання.